Фідель Павленко Бі-Бі-Сі, Київ

	Олег Тягнибок презентував виборчу програму Свободи

Цей проект ми ведемо з 24 серпня по 28 вересня. Протягом шести тижнів перед виборами ми ставимо українським політикам шість однакових запитань - про економіку і освіту, про закордонну політику і оборону, про медицину і культуру. І, звичайно, свої питання ставлять слухачі.

Бі-Бі-Сі: Як Ви реагуєте на закиди у “махровому” націоналізмі?

Олег Тягнибок: Справа в тому, що моїми опонентами є переважно люди, які вийшли з комуністично-комсомольської системи, з епохи Брежнєва і Щербицького, які фактично вчилися в інститутах марксизму-ленінізму і закінчували вищі партійні школи. Через те чогось нового, іншого вони придумати не можуть. Ви ж бачите, хто сьогодні керує Україною, там, чи Партія Регіонів, чи “Наша Україна”, чи Блок Юлії Тимошенко. Насправді з людей, які входять в ці політичні сили – це є особи, які вийшли з того комуністичного світу.

Окрім того вони зараз дуже активно обслуговують інтереси пануючих олігархів. Я б взагалі сказав, що сьогодні в Україні узурпували владу три олігархічно-кримінальних клани, навіть їх можна класифікувати за територіальним походженням: дніпропетровські, донецькі і києво-печерські. І фактично якщо мені закиди роблять подібні політики, я на це зовсім не зважаю. Я є сучасний європейський політик. Я себе вважаю людиною, яка дивиться вперед, а не назад, не зважаючи на те, що навіть в нашій програмі захисту українців дуже багать питань, які стосуються історичної справедливості. Але це не є погляд назад, це є бажання зробити грунт, зробити фундамент, без якого ніколи хати не збудуєш.

Будь-який націоналіст у першу чергу є демократом. Тому що демократ – що це таке є? Це є влада народу. Ми за народовладдя, ми за дуже широке народовладдя. Наприклад, “Свобода” виступає за те, щоб скажімо на місцевому рівні і центральному проводилося багато референдумів, тобто щоб ми могли знати думку народу. Ми проти олігархократії, яка сьогодні панує в українській державі. З другого боку, ми маємо тих, нібито наших, націонал-демократів, які були при владі тривалий період часу і на привеликий жаль не скористалися тим шансом побудувати дійсно цивілізовану правову демократичну державу. Олег Тягнибок

Бі-Бі-Сі: Ви висловлюєте розчарування тим, що до останнього парламенту прийшли переважно ліберали і демократи, і ці два слова вжиті як негативні. Ви не вважаєте себе національно-демократичною силою, чи виключно національною, чи націоналістичною навіть?

Олег Тягнибок: Вживаючи в такому зневажливому якомусь змісті слово “демократ”, я все-таки мав на увазі псевдодемократію, тому що будь-який націоналіст у першу чергу є демократом. Тому що демократ – що це таке є? Це є влада народу. Ми за народовладдя, ми за дуже широке народовладдя. Наприклад, “Свобода” виступає за те, щоб скажімо на місцевому рівні і центральному проводилося багато референдумів, тобто щоб ми могли знати думку народу. Ми проти олігархократії, яка сьогодні панує в українській державі. З другого боку, ми маємо тих, нібито наших, націонал-демократів, які були при владі тривалий період часу і на привеликий жаль не скористалися тим шансом побудувати дійсно цивілізовану правову демократичну державу.

Бі-Бі-Сі: У вас є, напевно, усталений електорат, переважно на Західній Україні, і навіть деякі ваші симпатики закидають Вам, що, попри назву Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, ви не достатньо активно працюєте з виборцями центральних, південних, східних регіонів. Власне, покладаєтеся на ваш традиційний, усталений електорат, якого не обов’язково досить для того, щоб потрапити до парламенту.

Олег Тягнибок: Частково мають рацію ті люди, які мене критикують, і нас критикують. В принципі, на цю виборчу кампанію ми дійсно основний удар сконцентровуємо саме на Західній Україні, трошки менше в центрі, ну і зовсім мало на теренах Східної і Південної України. Це не через те, що нас там не сприймають. Я вам хочу сказати, що сьогодні прогрес в розвитку нашої партії є саме на Наддніпрянщині, що цікаво. Проблема в чому полягає – зараз дуже жорсткі й недемократичні правила гри. Існує абсолютно антиморальний і антидемократичний закон про вибори, згідно з яким позапарламентська партія, якою є “Свобода”, позбавлена права формувати дільничні комісії, і відповідно ми не будемо рахувати голоси. Рахувати голоси будуть ті п’ять так званих мегаблоків, які сьогодні є в парламенті. Відповідно, ми знаємо, що будуть шалені фальсифікації. Відповідно, ми розуміємо, що саме на Західній Україні нам вдасться виставити необхідну кількість спостерігачів, ми плануємо близько 10 тис. спостерігачів саме там виставити, і там ми зможемо зберегти наш результат. Що з того, якщо ми зараз потужно будемо працювати на Сході, якщо мені Регіони тих голосів, навіть які я наберу, не віддадуть. А на Заході, не зважаючи на те, що та ж сама “Наша Україна” буде забирати в нас голоси через фальсифікації, ми зможем вигризати кожен голос.

Бі-Бі-Сі: До речі, “Наша Україна” і інші “помаранчеві”, назвемо їх, сили закидають вам, що ви розмиваєте електорат помаранчевий на Заході і, власне, маючи невеликі шанси потрапити до майбутнього складу Верховної Ради, Ви забираєте голоси у тих, хто напевно там буде, але з меншим відсотком, ніж міг би бути, якби ви, скажімо, приєдналися до когось із них. До речі, чому Ви не опинилися в блоці “Наша Україна-Народна Самооборона”? Не запрошували чи не пішли?

Олег Тягнибок: Вони не хотіли мати ніякої справи зі “Свободою”. Це не я придумав, вони чітко заявляли, що зі “Свободою” ніяких переговорів не ведеться і вестися не може. Ну, зверніть увагу, “Наша Україна”, як би так, не зовсім делікатно і КУН відкинула – Конгрес українських націоналістів – то що вже говорити про “Свободу”.

Бі-Бі-Сі: А якби запрошували?

Олег Тягнибок: Якби запрошували, ми б вели перемовини. Якщо уважно прочитати списки, хто входить в ті політичні сили, ви побачите, що там, скажімо, таких чистих політиків є дуже мало, іто вони обслуговують олігархічні клани. Там, як правило, є партнери бізнесу, отих великих, крупних олігархів, які сьогодні боряться з середнім класом – за що? – за власність, за землю, за майно, те, що вони хочуть забрати. Це з одного боку. З другого боку, ви говорили про “помаранчевий” електорат, а я не є “помаранчевий” електорат, я ніколи ним себе не вважав. Ми є синьо-жовті, ми є націоналісти, ми є державних кольорів, кольору неба і пшениці. Це є по перше. По друге, а “Наша Україна” сама в тому винна. Тому що за “Свободу” сьогодні голосують 4 категорії людей, причому якщо “Свобода” не йде сьогодні на вибори, то всі ті 4 категорії людей все одно не будуть голосувати ні за “Нашу Україну”, ні за БЮТ, вони не підуть на вибори або як прийдуть, то проголосують проти всіх. Я знаю, що сьогодні і “Нашій Україні” і БЮТу є вигідно, щоб “Свобода” набрала 3% і пройшла в парламент. Бо природньо, ми будемо їхніми союзниками в парламенті, якщо вони будуть підтримувати наші програмові позиції. Тому що нема тоді сенсу, для чого тоді програми! Ми є партія ідеологічна. До речі, на сьогоднішній день майже не залишилося ідеологічних партій, як правило, це є “партія газової труби”, “партія нафтової труби”.

Бі-Бі-Сі: Повернімося все ж таки до ваших виборців. На чию підтримку ви розраховуєте?

Олег Тягнибок: Отже, які 4 категорії сьогодні голосуватимуть за “Свободу”? І чому я переконаний в тому, що якщо в нас не вкрадуть занадто багато голосів, то ми будемо в парламенті? Перша категорія – це наші світоглядові виборці, які чи сніг чи дощ в будь-якому випадку голосують за “Свободу”, тому що вони розділяють нашу ідеологію. Друга категорія – це є розчаровані в помаранчевих, не тільки в центральній владі, а й на місцях. І тому навіть якщо ми не йдемо, ті люди все одно за них не будуть голосувати. Вони вже визначилися, вони розчарувалися і в “Свободі” бачать альтернативу. Третя категорія – це є ті, хто попередньо вже для себе розумів, що буде голосувати проти всіх або не піде на вибори. Ми тут, скажімо як та сила, яка може їх все-таки привернути, вони можуть подумати, що так, є така партія, єдина сила українців, як ми зараз говоримо, яка може представляти їхні інтереси. І четверта категорія – це, власне, те, про що ви зараз говорите. Це є так званий національно-демократичний виборець, який на минулих виборах голосував за блок Костенка-Плюща, за “Пору”, які ще рік тому назад чомусь не голосували ні за БЮТ, ні за “Нашу Україну”. Сьогодні вони є розчаровані, з одного боку в тій ситуації загальній, як і всі, а з іншого боку, вони розгублені через певний хід їхніх провідників, які заради кількох місць в списках фактично поставили хрест на існуванні партій, які, до речі, створювалися ще у 89-му, 91-му році і були засновниками української держави.

Бі-Бі-Сі: В одному зі своїх останніх інтерв’ю Ви кажете, що остання тенденція світова, міжнародна – голосувати більше за націоналістичні сили, Ви базуєте це на прикладі Бельгії?

Олег Тягнибок: Ну, на Бельгії в тому числі. От минулої неділі відбувалися вибори в Греції, і є повідомлення про те, що націоналістична партія пройшла до парламенту. Можна зробити висновок, що зараз фактично погляд на Європу всередині Європи трошки змінюється. Як на мою думку, більше починає панувати тенденція об’єднання Європи вільних націй. Маємо приклад тієї ж самої Шотландії, зараз Швейцарії, Голландії, Франції, де такі, власне, національні тенденції перемагають. Націоналісти в доброму розумінні того слова, не в такому поганому, як нав’язала нам радянська пропаганда, що націоналізм – це є зле. Націоналізм – це є любов, це є прекрасне почуття, це любов до свого, це любов до своєї матері, до своєї батьківщини, до своєї землі. І це не бажання робити шкоду іншому, а просто бажання створити умови для розвитку себе і собі подібного.