|
Британія приваблює найбільше інвестицій - бізнес | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Огляд головних економічних новин в Україні та світі за підсумками четверга, 28 червня. Головні теми огляду
Секретаріат президента та Фонд державного майна продовжують суперечку щодо приватизації Луганськтепловозу, обмінюючись письмовими заявами. У відповідь на заклик голови ФДМ Валентини Семенюк “залишити у спокої” Луганськтепловоз, голова президентського секретаріату Віктор Балога закликав пані Семенюк не коментувати рішення суду, який визнав цю приватизацію незаконною, а з’ясувати, чому не всі бажаючi взяти участь у конкурсі змогли це зробити, і чому за акції підприємства змагалися лише 2 російські компанії, які належать до одного холдингу. Якщо напередодні у заяві голови ФДМ йшлося про бажання президента продати акції Луганськтепловозу за ціною одного тепловозу, то у відповіді президентського секретаріату ФДМ звинувачується у продажі стратегічного підприємства “за ціною товарняка.” Наприкінці березня цього року 76% акцій Луганськтепловозу були продані Брянському машинобудівному заводу за 292.5 мільйони доларів. 25 червня Господарський суд Києва визнав, що продаж відбувся із порушеннями, і зобов’язав покупця повернути акції Луганськтепловозу державі. Міністерство оборони Естонії завило, що будівництво Північноєвропейського газопроводу загрожуватиме національній безпеці країни. Ця заява пролунала після завершення дослідження ризиків, пов’язаних із будівництвом, що його проводив естонський уряд. Самі результати оприлюднюватися не будуть, проте міністр оборони Естонії, Яак Аавіксоо заявив, що станція обслуговування, яка буде збудована на дні Балтійського моря у естонській економічній зоні може потенційно використовуватися для слідкування за проходженням кораблів чи електронним шпіонажем. У травні російсько-німецька компанія Nord Stream, яка споруджуватиме газопровід, попрохала в Естонії дозволу на дослідження морського дна на її економічній території. Естонія обіцяла дати відповідь за 4 місяці. Британія залишається найпривабливішим напрямком для іноземних інвестицій у Європі – такими є результати останнього дослідження, проведеного міжнародною аудиторською фірмою Ernst&Young. За минулий рік британцям вдалося залучити 686 нових інвестиційних проектів, що на 23% більше за попередній рік, а також становить 19% від всіх іноземних інвестицій у європейські країни. Більше половини з цих проектів було реалізовано у Лондоні чи на південному сході Британії. Найближчі конкуренти британців, французи, змогли залучити 565 інвестиційних проектів. Найбільшими інвесторами до Британії є Сполучені Штати, але дедалі суттєвішими стають інвестиції з Бразилії, Росії, Індії та Китаю. Невдахами цьогорічного рейтингу стали Польща, Угорщина, Росія та Чехія, які отримали менше інвестицій, ніж рік тому. Водночас Румунія та Болгарія напередодні приєднання до ЄС продемонстрували зростання зацікавленості інвесторів до вкладання коштів у цих країнах. Загалом, дослідники також відзначають і падіння частки інвестицій у промисловість, пояснюючи це тим, що міжнародний капітал вважає більш вигідним інвестиції у виробництво в Китаї чи Індії, а не у Східній Європі. Що ж Європи загалом, то найбільшими інвесторами у старий континент минулого року стали такі компанії як IBM та Microsoft, DHL та GlaxoSmithKline. У разі позитивних результатів тестування зразків продукції молдовських виноробів експорт молдовських вин до Росії може відновитися вже з осені – заявив представник державної агенції Молова-вин, Юрій Мудря. Він твердить, що наразі російські санітарні органи, які заборонили імпорт молдовського вина до Росії навесні минулого року, відібрали зразки продукції 5 заводів, з яких 4 вже належать росіянам. Російський ринок споживав до 80% продукції молдовських та грузинських виноробів. Тоді як відновлення молдовського винного експорту постійно є темою переговорів між молдовським та російським президентами, Грузія оголосила тендер на проект нової винної стратегії, яка була б спрямована на пошук нових ринків для грузинського вина у Європі та Америці. Тим часом у самій Росії експерти прогнозують дефіцит побутової хімії із середини літа. Оглядачі пояснюють це постановою російського уряду, ухваленої напередодні, згідно із якою виробники побутової хімії зобов’язані мати автоматизовану систему контролю за вмістом спирту у своїй продукції. Водночас від таких вимог звільнені виробники косметики та парфумерії. Виробники побутової хімії твердять, що не мають коштів на встановлення відповідного обладнання, а якби ці кошти були, то для запровадження відповідних технологій буде потрібен певний час. Президент Асоціації виробників парфумерії, косметики і побутової хімії Віктор Крамаренко, запропонував законодавцям встановити ціновий критерій для регулювання цього ринку. За його словами, “все, що дорожче за дешеву горілку, не має стимулу для вживання, а також для вироблення тими підприємствами, які маскують дешеву горілку під побутову хімію.” | Також на цю тему Українське зерно таки продаватимуть27 червня 2007 | ДОКЛАДНО Найгірше - це підвищення цін, вважають українці26 червня 2007 | ДОКЛАДНО Бізнес-преса: хліб і паніка22 червня 2007 | ПРЕСА Британці вже не хочуть магазинів Ельдорадо20 червня 2007 | ДОКЛАДНО | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||