Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Теми огляду:

• Якщо політична ситуація в Україні не нормалізується впродовж наступних тижнів, можливі негативні наслідки для економіки.
• Україна може приєднатися до Світової організації торгівлі швидше за Росію.
• У Катарі відбулася зустріч представників 14 держав – найбільших експортерів газу, які обговорювали ідею створення “газового ОПЕК.”
• Казахстан розпочинає другу стадію відновлення Аральського моря.

Якщо політична ситуація в Україні не нормалізується впродовж наступних 2 тижнів, можливі негативні наслідки для економіки - заявив перший віце-прем’єр та міністр фінансів, Микола Азаров:

«Такі потрясіння безслідно для економіки пройти не можуть. Якщо міжнародна рейтингова агенція Standard & Poor's знизило прогноз рейтингів зі “стабільного” на “негативний”, то це має когось занепокоїти, чи ні? Скажіть, як мені бути! Коли у мене є постанова Верховної Ради, яка забороняє фінансування виборів, - і це обов’язковий для уряду документ. І є указ президента, який зобов’язує профінансувати вибори. Сядьте на моє місце і ухваліть рішення! Яке ви можете ухвалити рішення? Який документ має вищу силу для уряду? Тому є Конституційний суд, він скаже своє рішення, за результами його рішення ми ухвалюватимемо своє рішення».

Микола Азаров також повідомив, що цієї середи український уряд планує затвердити низку заходів, які мають забезпечити стабільну роботу економіки в умовах політичної кризи. Зокрема, за його словами, йтиметься про посилення контролю за цінами та курсом валют, а також вирішуватиметься майбутнє зовнішніх позик, до яких уряд розраховував вдатися найближчим часом. На долю нинішнього віце-прем’єра та міністра фінансів, Миколи Азарова, випало також і керівництво українською економікою під час подій грудня 2004 року.

Україна може приєднатися до Світової організації торгівлі швидше за Росію – заявив голова російської делегації на переговорах про членство Росії у СОТ, Максим Мєдвєдков. “Українські колеги, за нашими даними, знаходяться на більш просунутій стадії переговорів щодо членства у СОТ, ніж Росія. У Женеві ходять чутки, що Україна може стати членом СОТ вже до кінця літа,” – заявив російський переговірник. Водночас, пан Мєдвєдков твердить, що швидший вступ України до СОТ є вигідним для Росії, оскільки Україна є найбільшим торгівельним партнером росіян. Водночас він нагадав про неодноразові обіцянки офіційного Києва про те, що у разі, як Україна випередить Росію на шляху до членства у СОТ, то не чинитиме перешкод для офіційної Москви у набутті членства в цій організації.

У Катарі відбулася зустріч представників 14 держав – найбільших експортерів газу, які контролюють понад 42% світового видобутку “блакитного палива,” тобто приблизно стільки ж, скільки контролюють учасники Організації країн-експортерів нафти, ОПЕК. Напередодні російський міністр енергетики, Віктор Христенко, заявив, що на цьому форумі не передбачається підписання будь-яких угод стосовно створення “газового ОПЕКу”.

За його словами, країни-експортери газу поки що хочуть лише покращити координацію співпраці між урядами та компаніями, що видобувають газ. Організація країн-експортерів нафти, створена у 1960 році, також спочатку лише обговорювала координацію дії своїх членів, проте всередині 1970-х почала реально впливати на світові ціни завдяки контролю над обсягами видобутку нафти. Ідея щодо створення подібної організації на газовому ринку вперше пролунала у січні поточного року під час візиту до Ірану секретаря РНБО Росії, Ігоря Іванова, від іранського духовного лідера аятоли Хаменеї. У лютому російський президент, Володимир Путін, назвав цю ідею “цікавою.”

Проте експерти звертають увагу на те, що організувати роботу газового картелю, на відміну від нафтового, буде дуже важко. Нафтовий ринок працює на основі короткотермінових контрактів, а саму нафту легко перевозити танкерами. Газові контракти є довготерміновими, а постачання газу поки що прив’язано до газопроводів, і тільки 7% світових поставок становить частка скрапленого газу, який можна постачати незалежно від газогонів. Утім, за даними Міжнародної енергетичної агенції, до 2010 року попит на скраплений газ у світі має зрости майже удвічі.

Якщо ж газовий картель таки буде створено, то у нього, швидше за все, увійдуть Алжир, Венесуела, Індонезія, Іран, Катар та Росія, яка нині є найбільшим експортером газу у світі. Зараз газ становить п’яту частину від світового споживання енергоносіїв. По завершенні зустрічі у Досі її учасники ухвалили рішення про створення групи високого рівня з питань ціноутворення на газ. Координування роботи групи може взяти на себе Росія, де, очевидно, відбудеться наступний форум країн-експортерів газу.

Казахський уряд отримав кредит у 126 мільйонів доларів від Світового банку на здійснення програми відновлення Аральського моря. Йдеться про північну половину озера, що знаходиться на території Казахстану. Всередині 70-х років радянський уряд ухвалив рішення про спрямування двох річок, що впадали у Аральське море, на іригацію бавовняних полів в Узбекистані. В результаті Аральське море, що було четвертим найбільшим прісноводним водоймище у світі, почало швидко зменшуватися, що спричинило серйозні екологічні та соціальні наслідки у регіоні. До початку 90-х від Аральського моря збереглася лише чверть від історичних обсягів. Тоді ж Казахстан почав програму відновлення моря, взявши у Світового банку кредит на 68 мільйонів доларів, і збудувавши дамбу, яка відокремила північну, казахську частину моря від південної, узбецької. З того часу Казахстану вдалося відновити до 40% поверхні Аральського моря.