Ольга Бурда Бі-Бі-Сі, Київ

Теми огляду

• Центральна виборча комісія затвердила кошторис для проведення позачергових парламентських виборів
• Політична криза в Україні може відсунути вступ країни до Світової Організації Торгівлі
• Прем‘єр-міністр Польщі заявив, що Варшава може скасувати своє вето на початок переговорів між Європейським Союзом та Росією
• Білорусь розглядає можливість спорудження третього нафтопереробного заводу на прохання Об‘єднаних Арабських Еміратів
• Даймлер Крайслер уперше підтвердив, що корпорація не виключає продажу свого північноамериканського філіалу

Центральна виборча комісія затвердила кошторис для проведення позачергових парламентських виборів.
За словами голови ЦВК Ярослава Давидовича, вони обійдуться у 340 мільйонів гривень. Напередодні Президент України Віктор Ющенко скасував постанову уряду, якою той заборонив виділяти кошти на проведення дострокових виборів, допоки не з‘явиться рішення Конституційного суду щодо легітимності президентського указу про розпуск Верховної Ради та призначення нових виборів.

Пошуками грошей на їх фінансування за дорученням Віктора Ющенка перейматиметься очолювана ним Рада Національної безпеки та оборони.

Політична криза в Україні може відсунути вступ країни до Світової Організації Торгівлі. Таку заяву зробив нещодавно призначений міністр економіки Анатолій Кінах. Міністр нагадав про низку процедур, які потребують погодження на рівні Верховної Ради, а тому, на його думку, нині, як ніколи, потрібна політична стабільність та чітке узгодження роботи у трикутнику Президент-парламент – уряд.

Якщо цей процес опиниться під загрозою, то посилиться ймовірність того, що Україна не вступить до СОТ цього року. Кінах також вважає, що це негативно відіб‘ється і на перспективі створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом.

Натомість Депутат Європарламенту віце-президент групи “Спілка за Європу народів” Міхал Камінський заявив у Києві, що дострокові парламентські вибори в Україні не ускладнять її відносин з Євросоюзом, оскільки вибори – це передусім ознака демократії.

“Дострокові вибори – це абсолютно нормальна річ в європейській системі. Останні вибори в Німеччині, до речі, теж були достроковими.
Президент Ширак також розпустив парламент у Франції, і ніхто не називав це замахом на демократію і свободу. Я хочу підкреслити: те, що нині відбувається в Україні, жодним чином не вплине на стосунки між Україною і Євросоюзом, тому що з точки зору Європи, дострокові вибори – це звична справа. Для демократії було б гірше, якби виборів не було”.

Розпуск парламенту не вплине на курсову стабільність в Україні, - запевняють банкіри. Зокрема голова правління “Укрсоцбанку” Борис Тімонькін, порівнявши розмір валютних резервів Нацбанку з обсягом готівкової гривні, дійшов висновку, що НБУ міг би за бажання викупити всю наявну готівку, залишивши про запас ще чималу частину резервів.

Банкір вважає, що в українців немає жодних підстав непокоїтися за свої заощадження та скуповувати долари, аби не повторити помилок тих, хто під час кризи 2004 року втратив, скупивши іноземну валюту за ажіотажним курсом.

Прем‘єр-міністр Польщі Ярослав Качинський заявив, що Варшава може скасувати своє вето на початок переговорів між Європейським Союзом та Росією щодо укладення нової угоди про співпрацю. Умовою скасування вето пан Качинський назвав відмову Росії від ембарго на імпорт польської м‘ясної продукції. Друга умова – манат на переговори Росія-ЄС має включити питання енергетики у тому вигляді, на яких наполягає польська сторона.

Варшава вимагає від Росії ратифікувати додатковий протокол до Енергетичної хартії, яка відкриває європейським компаніям доступ до російських трубопроводів. Єврокомісія, за словами її прес-секретаря, дуже задоволена конструктивним рішенням польської влади скасувати вето на початок переговорів між ЄС та Росією.

Польща у жовтні минулого року наклала вето на видачу Єврокомісії мандату на переговори з Росією про нову угоду у відповідь на запроваджені Москвою економічні санкції. Ембарго на імпорт польського м‘яса Росія запровадила у 2005 році.

Білорусь розглядає можливість спорудження третього нафтопереробного заводу на своїй території на прохання Об‘єднаних Арабських Еміратів. Ми подумаємо над цим, сказав президент білорусі Олександр Лукашенко. У нас на нафтовому ринку немає корупції. Припустімо, завтра ми ухвалимо рішення про будівництво великого НПЗ на гроші тих, хто має ресурси. І вони займуть цей ринок”. Оглядачі кажуть, що заява Лукашенка адресована передусім росіянам, які, на думку білоруського лідера, мала би лякати перспектива втрати ринку в центрі Європи.

Один із чільних менеджерів автомобільного концерну Даймлер Крайслер уперше підтвердив, що корпорація не виключає продажу свого північноамериканського філіалу. Таке рішення фактично означає, що злиття Даймлера та Крайслера 10 років тому було помилкою.

Директор групи, Дітер Зетч, заявив на щорічному зібранні власників акцій, що ведуться переговори з особами, які проявили інтерес у купівлі операцій Крайслера. Розведення німецьких та американських операцій фактично означає відміну поглинання 1998 року, яке вважають невдалим. Даймлер, який виробляє Мерседеси, виявився погано пристосованим до потреб виробництва дешевих автомобілів на північноамериканському континенті. Багато німецьких власників акцій вже давно закликали до цього розлучення, і менеджмент сказав, що братиме до уваги будь-які варіанти для збиткового Крайслера. Чутки про розведення діяльності компанії вже поширилися, але поки що невідомо, хто виступає у якості покупця.