Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі

	Анатолій Кінах відомий як лобіст спеціальних економічних зон

Теми дня:

• “Фокус” пише про те, хто і яку надбавку до пенсії отримає з 1 квітня.
• “Власть денег” у редакційній статті пише про принципи формування майбутньої ціни на газ.
• “Контракти” подають інтерв’ю із депутатом Сергієм Клюєвим, братом віце-прем’єра та членом Ради Національного банку, у якому він, зокрема, заперечує зацікавленість “донецьких” у девальвації гривні.
• “Главред” аналізує лобістські можливості нового міністра економіки, Анатолія Кінаха.

“Фокус” пише про те, хто і яку надбавку до пенсії отримає з 1 квітня: “Український уряд обіцяє підвищити пенсії на 60-100 гривень з 1 квітня. У підсумку одні отримуватимуть 440 гривень, інші – у 10 разів більше. Проте деякі пенсіонери підвищення не дочекаються – вони, як і раніше, отримуватимуть свої...10 тисяч гривень. Щомісяця....Тих, хто до нещодавнього обмеження отримували більше 10 тисяч, 768 осіб. Із них 650 – це народні депутати – розповів “Фокусу” голова Пенсійного фонду Борис Зайчук. Проте найвідоміший в Україні пенсіонер – міністр внутрішніх справ у відставці Микола Білоконь. Словосполучення “пенсія Білоконя” вже стало фразеологізмом. При звільненні взимку 2005 року йому ні в чому не відмовляли: за даними прокурорської перевірки, колишньому голові МВС нарахували 258 тисяч гривень – тобто більше 50 тисяч доларів.

І головне, що у документах було все чисто... Особлива категорія – так звані “військові пенсіонери,” до яких також зараховуються і колишні співробітники силових відомств та СБУ. З даними Мінфіну, військові пенсії керівної ланки не тільки у 4-5 разів перевищують середні виплати іншим громадянам України, але й є суттєво вищими, ніж зарплатня у цих відомствах. Наприклад, пенсія міліцейського полковника сягає 4 тисяч гривень, тоді як його колега “при виконанні” отримує у 2 рази менше,” – пише “Фокус”, і наводить також порівняльні пенсії колишніх президентів – у США, Франції, Росії, Україні та навіть Білорусі.

"Власть денег” у редакційній статті пише про принципи формування майбутньої ціни на газ: “Ще по-справжньому не потепліло, а наш уряд вже опікується умовами поставок газу на наступну зиму. Міністр палива та енергетики Юрій Бойко вже оголосив попередню формулу, за якою Україні нарахують вартість блакитного палива: 130 доларів плюс річна інфляція. Здається, у попередні роки нас переконували, що магічна формула базується на світових цінах на нафту. Тепер, коли чорне золото подешевшало, з’ясовується, що існує більш надійна база для підвищення ціни.

Дорогий газ провокує інфляцію, а та, у свою чергу, стає приводом для наступного подорожчання. Утім, цінові сплески ніяк не впливають на надійність розрахунків України за газ. Монополіст РосУкрЕнерго отримує всі платежі вчасно. Щоправда, для цього Нафтогазу України доводиться брати чималі кредити. Але, це судячи з усього, турбує пана Бойка набагато менше, ніж порядок у фінансових стосунках із РосУкрЕнерго. На цьому тлі дуже вчасно були оприлюднені попередні висновки розслідування Мінюсту США, у яких, начебто, вказується на наявність інтересів у керівника Мінпаливенерго в РосУкрЕнерго.

Але пан Бойко такі з"язки категорично заперечує, а тому будемо вважати, що така завчасна стурбованість міністра умовами поставок газу на наступну зиму – просто ентузіазм при виконання службових обов’язків, гідний пошани,” – пише “Власть денег.”

“Контракти” подають інтерв’ю із депутатом Сергієм Клюєвим, братом віце-прем’єра та членом Ради Національного банку, у якому він, зокрема, заперечує зацікавленість “донецьких” у девальвації гривні: “Особисто до мене ніхто із такими пропозиціями не звертався. Про нашу партію та уряд Віктора Януковича спеціально поширюються чутки, що ми працюємо виключно в інтересах донецьких експортерів. Насправді ж усім великим компаніям (зокрема, і донецьким) вигідна стабільність. Якщо держава почне кидатися із однією крайності в іншу з податковими ставками чи валютним курсом, то від цього потерпатимуть усі компанії. За великим рахунком, будь-які норми законодавства і політика НБУ прийнятні для великого бізнесу. Головне, аби вони не змінювалися щодня,” – заявив Сергій Клюєв в інтерв’ю “Контрактам

“Главред” аналізує лобістські можливості нового міністра економіки, Анатолія Кінаха, і доходить висновку, що промисловці та підприємці середніх статків, згуртовані довкола пана Кінаха, зможуть лобіювати власні інтереси через свого патрона лише тією мірою, яку їм визначить великий бізнес, презентований в уряді регіоналами: “Якщо подивитися на кількість галузевих і професійних об’єднань, що належать до Української спілки промисловців та підприємців(УСПП), очолюваної Анатолієм Кінахом, складається враження, що мало хто може позмагатися у впливовості з нинішнім міністром економіки.

Людина, яка є президентом бізнес-клубу, що охоплює спектр від важкої промисловості до ринкової торгівлі – фігура, що й казати, помітна. Втім, за пафосними назвами дружніх УСПП структур не завжди криється конкретний лобістський потенціал. Деякі спілки хоч і діють нібито від імені нафтопереробного комплексу чи галузі чорної металургії, насправді є чимось на кшталт ветеранських клубів, на чолі яких стоять номенклатурники радянської доби та перших років незалежності, які свого часу мали посади у профільних міністерствах і досі мають знайомих серед менеджменту певних підприємств, однак не презентують інтересів власників основних активів галузі...

Разом з тим лобістський потенціал Анатолія Кінаха не варто недооцінювати. В міру своїх адміністративних можливостей він уміє «протягувати» потрібні рішення без зайвого політичного галасу... Найбільших успіхів як виразник інтересів бізнесу, згуртованого навколо УСПП, Анатолій Кінах може досягти на ниві відродження спеціальних економічних зон (СЕЗ) та територій пріоритетного розвитку (ТПР).

Ще під час роботи в уряді Юлії Тимошенко він був поборником збереження статусу спецзон. В уряді Януковича цієї думки дотримуються всі представники економічного блоку. Очевидно, що відродження СЕЗ та ТПР є однаково цікавим як для донецьких ФПГ, так і для промисловців-підприємців кінахівського призову,” – пише “Главред