Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	В Одеському порту завантажують збіжжя

Російські зернотрейдери визнають, що виграли від запроваджених українським урядом обмежень на експорт зерна, адже Росія та Україна традиційно конкурували на тих самих ринках. Проте не дуже радіють з цього, і кажуть, що зиск від об’єднання зусиль був би більшим.

Зернотрейдери підраховують збитки

Обмеження на експорт зерна, запроваджене українським урядом восени минулого року, завдало великих збитків як виробникам, так і трейдерам – твердить президент Української зернової асоціації Володимир Клименко. Тільки втрати від непотрібного, як виявилося, фрахту кораблів та плата за їх простій у портах коштували близько 100 мільйонів доларів. Певна частина зерна на портових складах вже не придатна навіть на добрива.

Десь є верблюди, які їдять нам ячмінь. І ви ж не бачили повідомлень про те, що десь там масово вимирають верблюди? Значить, вони щось їли, але це було не наше зерно В.Клименко

Виробники зерна також стикнулися з тим, що не можуть продати свій врожай, або можуть, але за значно нижчими цінами, ніж нині встановилися у світі. Відтак – під питанням повернення кредитів, а також наступна посівна: адже хто сіятиме пшеницю чи ячмінь, переконавшись цього року, що продати врожай буде важкувато – каже Володимир Клименко.

Крім того, у надзвичайно вдалий для продавців зерна рік, коли через неврожаї у країнах – провідних експортерах зерна ціни на нього зросли, через невиконання контрактів Україна втратила навіть ті ринки, що мала.

Безумовно, запровадження Україною квотування зіграло на користь конкурентів А.Злочевський

Володимир Клименко:“Всі баланси свідчать про те, що ми могли б спокійно, без жодних втрат, експортувати до 11 мільйонів тон. І нічого страшного не сталося б. Ми ж експортували половину від цього. А на світовому ринку є певні ніші, і якщо ми не продавали, то продавали інші. Десь є верблюди, які їдять нам ячмінь. І ви ж не бачили повідомлень про те, що десь там масово вимирають верблюди? Значить, вони щось їли, але це було не наше зерно. І навіть коли уряд ухвалить рішення про те, щоб все відпустити, налагодити процес буде не так легко.”

Конкуренти потирають руки

Зазвичай першими конкурентами для України на зерновому ринку називають Росію та Казахстан. Тамтешнє зерно має приблизно таку саму ціну та якість. Отже, від обмеження українського експорту опосередковано виграли російські та казахські виробники та зернотрейдери. Цього не заперечує і голова Російського зернового союзу, Аркадій Злочевський.

Проте він твердить, що учасники російського ринку зерна не дуже раді легкій перемозі над українськими конкурентами: “Безумовно, запровадження Україною квотування зіграло на користь конкурентів. А на світовому ринку ми сьогодні конкуруємо. Ми на ринку ячменя, а Казахстан – пшениці. Але я не може сказали, що ми дуже радіємо з приводу таких подій. Російський зерновий ринок достатньо тверезо дивиться на такі речі, і ми побоюємося таких прикладів для Росії. Ми категорично проти всіляких обмежень експорту, за винятків дійсно надзвичайних ситуацій, коли під загрозою безпека держави, і державні органи можуть запроваджувати якісь обмеження. Будь-які інші обмеження ми вважаємо необґрунтованими, і взагалі, кожна держава має тільки стимулювати експорт.”

"Експортери зерна, єднайтеся"

За словами пана Злочевського, росіяни навіть пропонують створити Чорноморський зерновий пул, до якого б входили Україна, Росія та Казахстан, а також, можливо, й інші країни чорноморського регіону, аби не заважати один одному конкуренцією, а разом пробиватися на закриті до цього ринки.

Утім, росіян цікавить не тільки можливість утримання достатньо високих цін при згоді всіх виробників зернового пулу, а також і доступ до української експортної інфраструктури у портах та елеваторах. При їх загальній пропускній потужності у 25 мільйонів тон на рік, Україна експортує у кращі роки половину від цього, а через історію з квотуванням ще менше – до 6 мільйонів тон. Росія ж при дуже обмежених можливостях і наявності лише одного глибоководного порту у Новоросійську експортує цього року 10-12 мільйонів тон свого зерна.

До скасування обмежень на експорт зерна вже схиляються в українському міністерстві аграрної політики. Про це у ефірі радіо “Ера” заявив заступник міністра Іван Демчак. Проте він твердить, що у поганому стані зерна у портах винні самі трейдери – вони перевантажили елеватори і порушили умови зберігання. Пан Демчак також заперечує великі втрати зерна у портах:
“Якщо зернотрейдери поставили собі за мету завантажити елеватори, і думали, що те зерно буде там 2-3 тижні, хоча й бачили, що ситуація є неординарною, то звісно, були порушені ГОСТи, згідно із якими передбачено, зерно на складі може зберігатися у нормальних умовах, коли його висота становить 3.8 метри. А коли на елеваторах є 8.5 метрів ячменя, 12 метрів ячменя, то як там розвиваються шкідники, як там іде біологічне дозрівання – можна тільки уявляти. І внаслідок того, що портові елеватори непридатні для тривалого зберігання зерна, а питання із квотуванням затягнулося, то частина зерна – і я не вважаю, що це є велика частина – звичайно, зіпсувалося, бо зерно – це живий організм, воно дихає, воно виділяє тепло, підвищилася температура, та й шкідники мали хороші умови для розмноження. Але при завантаженні зерна, коли хто отримує дозвіл на експорт, воно буде обеззаражено в трюмах, і це не призведе до збитків зернотрейдерів.”

Водночас урядовець визнав, що цифри свідчать про невисоку ефективність заборони на експорт, яка пояснювалася потребою заповнити вітчизняні засіки та зберегти стабільність цін на хліб, - за даними міністерства аграрної політики, станом на 1 лютого залишки пшениці в Україні складали 4 мільйони 800 тисяч тон, тоді як на цю ж дату минулого року при відсутності обмежень на експорт – 5 мільйонів 500 тисяч тон.

Поки грім не гряне...

В історії з експортними квотами на зерно може з’явитися і глобальніший контекст. Одразу після їх запровадження посли трьох європейських країн, компанії яких працюють на українському ринку, вже критикували рішення українського уряду. Нещодавно і посол Сполучених Штатів, відвідавши зерновий термінал в Одеському порту, заявив про те, що “Україна втрачає статус надійного експортера зерна,” і оцінив загальні збитки хліборобів та трейдерів у 200 мільйонів доларів.

Згодом з’явилася інформація про те, що для здійснення остаточних процедур у процесі набуття Україною членства у СОТ учасникам переговорів бракує висновків офіційного Вашингтона щодо відповідності українських законів нормам цієї організації. За повідомленнями, цього разу США домагаються вирішення не тільки традиційного питання із імпортом до України американської курятини, але й скасування квот на експорт зерна.

Цього тижня gрезидент України Віктор Ющенко мав зустріч із виконавчим директором компанії американського походження Каргіл-Європа, що є одним із найбільших трейдерів на українському ринку зерна. Після цього прес-служба президента повідомила, що він планує обговорити із прем’єром проблеми українського експорту зернових. Згідно із повідомленням, президент вважає, що для регулювання цін на зерновому ринку уряд має використовувати ширший інструментар методів, ніж запроваджене восени минулого року обмеження на вивіз зерна.