Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Теми огляду

• Європейська комісія оприлюднила проект своєї нової енергетичної стратегії – вперше спільної і такої, де багато уваги приділяється протидії глобальним кліматичним змінам.
• Уряд Білорусі скасував рішення про стягнення мита на транзит російської нафти до Європи.
• Офіційний Вашингтон вважає, що Москва та Мінськ мають самі розв’язати кризу, а всі решта мають засвоїти урок та зробити висновки.Грузія почала імпортувати азербайджанський газ.
• Український прем’єр закликав своїх підлеглих розібратися, що відбувається із платежами за електрику та газ.
• Президент Ющенко пропонує урядові та парламенту простимулювати житлове будівництво.

У середу Європейська комісія оголосила свої плани щодо подальшої енергетичної політики Європейського Союзу, а також щодо дотичної до цього проблеми протидії глобальним кліматичним змінам. Серед головних акцентів доповіді – потреба у спільній європейській енергетичній політиці, лібералізація європейського енергетичного ринку, розробка відновлювальних джерел енергії та диверсифікація джерел постачання традиційних енергоносіїв.

Офіційне затвердження енергетичної політики ЄС очікується у березні після схвалення урядами країн-членів ЄС та обговорення міністрами енергетики. Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заявив, що не лише збільшення світових температур, а й подорожчання нафти, нещодавні перебої в енергопостачанні у Європі, а також, як він висловився, неприйнятна ненадійність Росії, як постачальника енергоносіїв, стали причиною необхідності нової політики в умовах нової реальності.

Він закликав до нової постіндустріальної революції, у якій за 13 років парникових газів буде на 20 % менше, і всі нові електростанції будуть працювати за технологіями без викидів двоокису вуглецю. Пан Баррозу також закликав розвивати альтернативні джерела енергії, такі як використання вітру та морської хвилі. Він також став на захист споживача і запропонував надалі не поєднувати в одній компанії енерговиробництво та енергопостачання, що призвело до гострих суперечок у Франції і Німеччині.

Особливої актуальності енергетичним дебатам у Євросоюзі надала і нафтова суперечка між Москвою та Мінськом, в результаті якої низка європейських країн опинилися відрізаними від поставок російської нафти, а Польща та Угорщина почали використовувати свої стратегічні нафтові запаси. У середу до Європейської комісії було запрошено представника Росії при ЄС, Володимира Чижова, аби отримати від нього пояснення ситуації, як вона виглядає з російського боку. У Брюсселі твердять, що подібні пояснення вже отримані від представника Білорусі.

Уряд Білорусі скасував рішення про стягнення мита на транзит російської нафти до Європи – повідомив прем”єр-міністр цієї країни, Сергій Сидорський. Рішення про скасування транзитного мита білоруські урядовці ухвалили через кілька годин після телефонної розмови президентів Росії та Білорусії. Утім, повідомлення щодо цієї телефонної розмови між Володимиром Путнім та Олександром Лукашенком дещо різняться.

Якщо у Москві кажуть лише про те, що під час розмови обговорювалися питання економічної співпраці між двома країнами, зокрема, і у галузі енергетики, то білоруські джерела повідомляють, що під час розмови “було знайдено компроміс, який дозволить розблокувати ситуацію, яка нині зайшла у глухий кут, зокрема, і що стосується транзиту російської нафти територією Білорусі до Європи.” Водночас у повідомленнях не йдеться про конкретні способи врегулювання ситуації.

У Мінську очікують, що уряди обох країн встигнуть до п’ятниці обговорити та реалізувати телефонні наробки президентів щодо врегулювання суперечки. У середу у російській пресі також з’явилися повідомлення із посиланням на джерела у Кремлі щодо підготовки своєрідної “відповіді” Мінську у вигляді запровадження мита, практично, на всі статті білоруського експорту до Росії, яка є найбільшим торгівельним партнером Білорусі.

Офіційний Вашингтон вважає, що Москва та Мінськ мають самі розв’язати кризу, пов’язану із транзитом російської нафти до Європи білоруською територію – заявив офіційний речник Держдепартаменту США, Шон Маккормак. Водночас, він заявив, що останні події мають стати уроком для тих, хто спостерігає за цією суперечкою, стосовно потреби у кількох джерелах постачання, а також в альтернативних шляхах транспортування енергоресурсів.

Грузія почала отримувати газ із Азербайджану – заявив міністр економічного розвитку Георгій Арвеладзе. За його словами, у першому кварталі Грузія розраховує отримати 90 мільйонів кубометрів азербайджанського газу. При цьому грузинський урядовець додав, що імпорт російського газу до Грузії не припинятиметься, але його обсяги з часом скорочуватимуться, особливо, з квітня, коли очікується збільшення видобутку на азербайджанському родовищі Шах-Деніз. Ціна азербайджанського газу для Грузії становитиме 120 доларів за тисячу кубів, а російського – 235 доларів за тисячу кубів. Загальна потреба Грузії у газі оцінюється в 1 мільярд 800 мільйонів кубометрів.

Прем’єр-міністр України, Віктор Янукович, на першому засіданні уряду закликав своїх підлеглих розібратися із ситуацією, що склалася із розрахунками за електроенергію та газ у деяких регіонах:

“Якщо хтось ще святкує, то, можливо, запропонувати, аби вони і не поверталися – хай і далі святкують. Але треба зібрати найближчим часом всіх виконавців, і поставити питання, як кажуть, по повній програмі.” Пан Янукович не назвав ці регіони, проте під час свят, коли черговим по уряду був віце-прем’єр Андрій Клюєв, він був змушений визнати, що несплати рахунків, переважно, відбуваються у східних областях України.

Президент Віктор Ющенко у своєму листі до Кабінету міністрів та Верховної Ради запропонував урядовцям та депутатам пришвидшити ухвалення законодавчої бази, яка б визначила порядок реконструкції застарілого житлового фонду України. 22 грудні Верховна Рада ухвалила закон Про комплексну реконструкцію застарілого житлового фонду, проте президент підписав його із зауваженнями щодо потреби у стимулюванні житлового будівництва та долучені до цього більшої кількості інвесторів.

Оглядачі називають монополізацію будівельного ринку серед головних причин надзвичайно високих цін на нерухомість в Україні, і, зокрема, у Києві. Собівартість будівництва квадратного метра житла у столиці України за оцінками міністерства будівництва, становить 600 доларів. Водночас, ринкова ціна 1 квадратного метра житлової площі у київських новобудовах наразі починається від 1500 доларів.