Фідель Павленко Бі-Бі-Сі, Лондон

Раніше експерти припускали, що Україні може бути вигідним припинення прокачки російської нафти через нафтопровід Дружба, оскільки, мовляв, ці обсяги може тепер прокачати Україна.

Бі-Бі-Сі зв'язалася із Олександром Дікусаровим, радником голови правління Укртранснафти. Я почав розмову із запитання, чи позначилася ця суперечка на Україні

О. Дікусаров: 8 січня було припинено транзит нафти нафтопроводом "Дружба", який проходить по території України на проміжку Мозир-Броди. Тобто це територія Білорусії і частина території України. Було припинено постачання нафти в Угорщину та Словаччину.

Бі-Бі-Сі: Тобто фактично те, що зупинено транзит нафти білоруською частиною нафтопроводу "Дружба" на українську частину також має якийсь негативний вплив?

О. Дікусаров: Звичайно. Це єдина система - припинився транзит і на українській частині також.

Бі-Бі-Сі: Чи є для України позитив у цій не дуже приємній історії? Можливість, скажімо, запропонувати свої транзитні потужності для того, щоб сприяти вирішенню цієї суперечки, принаймні для європейських споживачів – їх цікавить, щоб до них доходила нафта.

О. Дікусаров: Важко говорити, звичайно, що в цій ситуації в Україні є якийсь позитив. Скоріше, ми в ситуації очікування якнайшвидшого вирішення цього конфлікту для того, щоб транзит було поновлено в обсягах, не менших, ніж це було раніше. Але хочу відзначити, що Укртранснафта вже кілька місяців без прив’язки до білоруської ситуації веде переговори із партнерами про завантаження українських нафтотранспортних потужностей. Як ви знаєте, 26 грудня була підписана тристороння угода з російською Транснєфтю та ТNK BP щодо збільшення обсягів транспортування нафти якраз по напрямку Мозир-Броди-Одеса в обсягах, не менших 9 млн. тонн на рік. Більш того, ми проговорювали і будемо далі проговорювати збільшення цього обсягу до 12 млн. тонн на рік.

Бі-Бі-Сі: А якщо брати до уваги оцю українську ділянку трубопроводу "Дружба" плюс придністровські магістральні трубопроводи? Тобто, технічні можливості, магістральні можливості України дуже великі.

О. Дікусаров: Дуже великі, звичайно. І ми на сьогоднішній день дуже уважно спостерігаємо за цією ситуацією і намагаємося зрозуміти, на якій ділянці можна збільшити потужності, на якій ділянці – ні, але все ж таки розраховуємо на вирішення сторонами спірної ситуації.

Бі-Бі-Сі: Досі європейські партнери, скажімо, та ж Чехія, Словаччина чи Угорщина з не надто великим ентузіазмом ставилися до ідеї збільшення транзиту нафти територією України – не обов’язково російської. Чи, на вашу думку, теперішня суперечка з Білоруссю примусить ці країни трошки по-іншому дивитись на можливості України? Дивитися на альтернативні джерела енергопостачання, використання, скажімо, українських магістральних трубопроводів для прокачки європейським споживачам альтернативної, наприклад, азербайджанської нафти.

О. Дікусаров: В кінцевому випадку кожен робить свій вибір, але ми можемо відповідати лише за себе. І те, що ми робимо для того, щоб виглядати і бути для наших партнерів у Європі надійними транзитерами, для того, щоб вони були впевнені в наших можливостях сьогодні і в наших можливостях збільшення потужностей завтра. Для цього ми робимо цілий ряд кроків щодо вдосконалення модернізації нашої нафтотранспортної системи, також радимося з цього приводу і з європейськими фахівцями. І я думаю, що в результаті вони можуть бути впевнені в нас як в надійних партнерах.

Бі-Бі-Сі: Президент Лукашенко мав розмову зі своїм українським колегою Віктором Ющенком, планується зустріч президентів у лютому. Напевно, буде обговорюватися енергетична проблематика, і йшла мова про можливість ухвалення спільної політики щодо транзитних тарифів. На скільки, на вашу думку, це корисна була б справа для обох країн? Зрештою, спільно вони могли б диктувати до певної міри свої умови, оскільки в Росії не залишалось би альтернативи, аніж як мати справу з двома найбільшими ключовими транзитерами, які мають свою спільну політику.

О. Дікусаров: Будь-яка плідна співпраця України з партнерами в Білорусі, чи то в Росії, чи то в Європі була б корисною для нашої держави, оскільки нашою головною метою є збільшення обсягів для надходження більших обсягів до державного бюджету України. І будь-які спільні проекти, які б могли дати позитивний результат, позитивно б сприймалися і відбивалися на нашій діяльності