Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Європейські нафтові ринки поки що можуть впоратися із припиненням поставок нафти із Росії через суперечку з Білоруссю – заявила у вівторок
Міжнародна енергетична агенція, яка є незалежним органом у структурі Організації з економічного співробітництва та розвитку.

Членами агенції, створеної як система колективної енергетичної безпеки промислово-розвинених країн, є всі західні країни включно із США, країнами ЄС, Канадою та Японією. За інформацією агенції, припинення постачання нафти поки що ніяк не вплинуло на жоден із нафтопереробних заводів, що отримують російську нафту через нафтопровід “Дружба”, оскільки всі вони мають робочі запаси на кілька днів.

У разі, як проблеми із постачанням нафти триватимуть і надалі, кожен із НПЗ у Польщі, Німеччині, Чехії, Угорщині та Словаччині скористається альтернативними шляхами отримання нафти через балтійські порти та інші трубопроводи – вважають експерти Міжнародної енергетичної агенції. Надалі можуть бути використані стратегічні резерви цих країн, яких має вистачити впродовж 3 місяців.

Канцлер Німеччини, що нині головує у ЄС, Ангела Меркель, заявила, що суперечка між Москвою і Мінськом в чергове показала потребу у диверсифікації джерел постачання енергоресурсів до Європи, і що переривання експортних поставок є неприйнятним та руйнує довіру до постачальників енергоресурсів.

У вівторок пані Меркель мала зустріч із головою Єврокомісії та Єврокомісаром з питань енергетики. На спільній прес-конференції голова Єврокомісії, Жозе Мануель Баррозу, заявив, що проблема із постачанням нафти засвідчує, наскільки важливо для ЄС мати спільну енергетичну політику:

“В той час, як немає нагальної небезпеки постачанню, на нашу думку, є неприйнятним як для постачальника, так і для країни, що забезпечує транзит, без консультацій робити кроки, які можуть повпливати на їх партнерів, і це, звичайно, непокоїть нас. Ця ситуація засвідчує, що нам необхідно негайно повернутись до теми спільної енергетичної політики. Крім того, це ще один доказ, якщо взагалі треба тут щось доказувати, що нам необхідна спільна енергетична політика.”

Тим часом американська The Wall Street Journal пише, що “останній епізод московського шантажу за допомогою вентиля показує стратегію Росії відносно всього континенту, а європейські лідери ігнорують цю стратегію на свій власний страх та ризик.”

Американське ділове видання також припускає, що побачити, чи збираються європейці змінювати своє ставлення до Росії можна буде вже у четвер, коли відбудеться засідання координаційної ради ЄС з питань газу та нафти.

Мешканці Європейського Союзу висловлюються “за” проведення ґрунтовних досліджень у галузі енергетики та підтримують використання відновлювальних джерел енергії – такими є результати опитування, проведеного Євробарометром. Зокрема, 60% європейців вважають, що енергетичні дослідження та впровадження новітніх технологій в енергетиці мають стати пріоритетом Євросоюзу. У наступні 7 років ЄС планує витратити близько 6 мільярдів євро на фундаментальні та прикладні дослідження у галузі енергетики.

Президент Венесуели, Уго Чавес, якого цієї середи буде приведено до присяги на третій президентський термін, пообіцяв націоналізувати всі великі підприємства країни. Пан Чавес також наголосив, що нафтові проекти в басейні ріки Оріноко, де добувається майже чверть усієї нафти країни, мають бути у власності держави. Наразі в цих проектах беруть участь західні компанії, а Венесуела є одним із провідних гравців на ринку нафти у світі. Шляхом націоналізації приватних підприємств Уго Чавес хоче перетворити Венесуелу на повністю соціалістичну країну. У грудні за нього проголосували 63% виборців.

Верховна Рада подолала вето президента на подовження мораторію на продажу землі сільськогосподарського призначення. За подолання президентського вето проголосували 367 депутатів при мінімально необхідній кількості у 300 голосів. Президент пропонував парламенту не подовжувати заборону на продаж землі, а, натомість, докласти зусиль до ухвалення законопроектів, які б забезпечили нормальне функціонування ринку землі. Водночас депутати із фракцій, що голосували за подолання вето, вважають, що спочатку треба підготувати законодавчу базу ринку землі, а вже потім дозволяти її купівлю-продаж.

Із парламентських фракцій проти подолання вето президента голосували лише депутати від Нашої України. Голова цієї фракції, В’ячеслав Кириленко, заявив, що подолання вето та подовження мораторію означатиме і подовження дії тіньових механізмів з продажу землі, які діяли в Україні від часу ухвалення Земельного кодексу.

Поки українці готуються отримати нові рахунки за житлово-комунальні послуги, Державний комітет статистики оприлюднив результати підвищення комунальних тарифів в останні місяці минулого року. Середні нарахування на одного платника зросли на понад 70%, і вже на кінець 2006 року становили майже 23% від середньої заробітної платні українця. Загалом, за 11 місяців минулого року українці сплатили за житлово-комунальні послуги понад 10 мільярдів 300 мільйонів гривень, що становить понад 92% від нарахованих сум.