BBCUkrainian.com
Російська
Румунська
Інші мови
Останнє поновлення: середа, 15 листопада 2006 p., 18:16 GMT 21:16 за Києвом
Перешліть цю сторінку друговіВерсія для друку
Бізнес: Україна та Польща знову за проект Одеса-Броди

Одеса-Броди
Огляд ділових подій України та світу за підсумками середу, 15 листопада 2006 року.

Головні теми випуску

  • Україна та Польща домовилися про реалізацію проекту з транспортування нафти нафтогоном Одеса-Броди до чеських Кралуп
  • Президент України Віктор Ющенко закликав Верховну Раду, пришвидшити ухвалення необхідних для вступу до Світової організації торгівлі законів
  • Український уряд затвердив перелік об'єктів до приватизації наступного року
  • У жовтні мер Києва Леонід Черновецький підписав розпорядження, за яким платня за житлово-комунальні послугим в столиці підвищується у понад три рази

Україна та Польща домовилися про реалізацію проекту з транспортування нафти нафтогоном Одеса-Броди до чеських Кралуп. Такої домовленості було досягнуто під час перебування в Києві прем'єр-міністра Польщі Ярослава Качинського. Разом із тим, наразі подробиць щодо намірів добудови нафтогону до Кралуп немає – Віктор Янукович заявив лише, що він домовився з прем'єром Польщі до співпраці в тому напрямкові.
Раніше західний напрямок добудови нафтогону Одеса-Броди до чеських Кралуп і далі до німецького Інгольштадту розглядався паралельно з північно-західним напрямком через Плоцьк і мав на увазі використання нафтогону системи „Дружба”.

Разом із тим, польська та українська сторона не повідомили очікуваних подробиць щодо перспектив гілки Одеса-Броди-Плоцьк. Раніше йшлося про те, що останнім часом проект гальмувався через брак зацікавленості польських компаній та проблеми у Польщі з виділенням під нього землі. Польський прем'єр Ярослав Качинський не змігназвати можливої дати добудови нафтогону Одеса-Броди до Польцка, проте пообіцяв на те кошти.

Президент України Віктор Ющенко закликав Верховну Раду, пришвидшити ухвалення необхідних для вступу до Світової організації торгівлі законів.

Він наголосив, що наразі 21 законопроект, який треба ухвалити в рамках гармонізації українського та сотівського законодавств, вже ухвалений у першому читанні.

Окремо український президент звенрнувся до лобістів інтересів сільського господарства, серед яких найбільше противників втсупу України до СОТ через побоювання щодо зниження конкурентноспроможності української продукції та зменшення державних дотації тій галузі.

Під час відзначання Дня працівника сільського господарства Віктор Ющенко запевнив, що українське село лише виграє від вступу до СОТ і розширення ринків збуту і закликав депутатів, не політизувати той процес.

Президент Віктор Ющенко повторив, що Україна має унікальний шанс до 21 грудня отримати позитивний звіт робочої групи щодо вступу до СОТ і в разі, якщо вона змарнує таку можливість, процес вступу до СОТ затягнеться надовго.

Український уряд затвердив перелік об'єктів до приватизації наступного року.

Зі слів голови Фонду держмайна Валентини Семенюк, йдеться про понад півтисячі підприємств, пакети акцій яких мають виставити на продаж і понад 60 об'єктів, які пропонують виключити з переліку тих, що заборонені до приватизації.

В перелікові серед іншого фігурують такі підприємства, як Миколаївський суднобудівний завод, Запорізький алюмінієвий завод, Світловодський комбінат твердих сплавів та київський телевізійний завод „Славутич”. Про найбільш суперечливий останні кілька років об'єкт до приватизації – національний оператор зв'язку „Укртелеком” – зі слів пані Семенюк, наразі не йдеться, оскільки компанія до привтаизації не готова.

Разом із тим, раніше питання приватизації Укртелекому порушувалося урядом Януковича, що, на думку представників тієї компанії, давало підстави говорити про плани Кабміну, продати акції Укртелекому напочатку року, аби виконати план приватизації.

Попри відмову від приватизації Укртелекому 2007-го року, уряд не змінив своїх приватизаційних очікувань і так само має намір отримати від приватизації понад 10 мільярдів гривень, що майже в п'ять разів більше від плану на поточний рік.

Міністр юстиції Олександр Лавринович заявив, що підвищення тарифів на комунальні послуги в Києві з 1 грудня не відбудеться без реєстрації відповідного розпорядження в органах юстиції.

„Якщо такий акт не зареєстрований, він не вступає в дію з усіма наслідками” – заявив пан Лавринович, і додав, що якщо нова підвищена платня за комунальні послуги таки нараховуватиметься без реєстрації в розпорядження в Київському міському управлінні юстиції, це, мовляв, уже компетенція прокуратури, яка має звернутися до суду.

У жовтні мер Києва Леонід Черновецький підписав розпорядження, за яким платня за житлово-комунальні послугим в столиці підвищується у понад три рази.

Раніше перший заступник голови Київської міськадміністрації Анатолій Голубченко заявляв, що питання встановлення тарифів є компетенцією органів місцевого самоврядування, а відтак не потребує „зеленого світла” органів юстиції.

Президенти Росії та Сполучених Штатів домовилися про терміни підписання двостороннього протоколу в рамках вступу Росії до Світової організації торгівлі.

Президент США Джордж Буш під час свого візиту до Москви підтвердив, що документ буде завізовано 18 листопада в Ханое на його зустрічі з російським президентом Владіміром Путіним.

Підписання двосторннього протоколу зі Сполученими Штатами оглядачі вважають найважливішим і фактично фінальним етапом в процесі набуття державами членства в СОТ.

Разом із тим, в випадку Росії вони наголошують на тому, що такі ж протоколи Москва має підписати з нині проблемним політичним партнером Грузією та Молдовою, з якою процес домовленостей також може бути непередбачуваним.

Після скандалу з видворенням із Грузії російських офіцерів за підозрою в шпигунстві Москва фактично припинила торгівельні взаємини з Тбілісі. Проте вимогою грузинської сторони у підписанні документу щодо СОТ є відновлення контролю грузинською митницею на контрольно-перепускному пункті поблизу Рокського тунелю та на КПП Адлер-Леселідзе.

Очікується, що вступ Росії до СОТ, переговори щодо якого тривають вже 12 років, може відбудетися наступного року.

Провідна американська авіакомпанія US Airways може перекупити свого конкурента – авіакомпанію Delta, створивши таким чином найбільшу у світі авіакомпанію.

В US Airways кажуть, що компанію Delta оцінено в 8 мільярдів доларів. Delta наразі не відреагувала на ті пропозиції. Раніше представники US Airways повідомляли, що представники Delta відмовлялися брати участь у дискусіях на ту тему.

Повідомляє оглядач Бі-Бі-Сі з економічних питань Ендрю Вокер:

"Авіалінії мали кілька складних років. 11 вересня 2001 року коли було викрадено літаки і використано їх для нападів на Нью-Йорк та Вашінгтон серйозно вплинуло на прибутки авіакомпаній. Кілька провідних компаній із авіаперевезень звернулися до спеціального варіанту, відомого як Стаття 11 щодо захисту на випадок банкрутства. Цей варіант дозволяє компаніям з серйзними заборгованостями вести надалі свою діяльність, реорґанізовувуючи свої фінанси. Цей варіант також стає на перешкоді тому, аби кредитори викликали компанії до суду. Компанія US Airways, яка зробила пропозицію щодо придбання компанії Delta, вже не застосовує 11-ої Статті, тоді як Delta і надалі перебуває під захистом на випадок банкрутства".

Керівництво US Airways запропонувало об'єднання двох компаній і навіть висунуло пропозицію, що нова копанія існуватиме під назвою Delta. Але на практиці все виглядає як перекуплення. На додаток US Airways повідомили, що жодних втрат робочих місць унаслідок домовленостей не передбачається.

Також на цю тему
Європейці побоюються створення газового картелю
14 листопада 2006 | Головна сторінка
Преса: бюджет, секрет і дірка
01 листопада 2006 | ПРЕСА
Читайте також
Перешліть цю сторінку друговіВерсія для друку
RSS News Feeds
BBC Copyright Logo^^ На початок сторінки
Головна сторінка|Україна|Бізнес |Світ|Культура i cуспільство|Преса|Докладно|Фотогалереї|Learning English|Погода|Форум
BBC News >> | BBC Sport >> | BBC Weather >> | BBC World Service >> | BBC Languages >>
Технічна допомога|Зв’язок з нами|Про нас|Новини е-поштою|Права та застереження