Ольга Бурда Бі-Бі-Сі

	То хто кому продає енергію?

Бізнес огляд

• Віце-прем‘єр Андрій Клюєв наполягає на тому, щоб держава продала контрольні пакети акцій енергопостачальних та енергогенеруючих компаній
• Вступ України до НАТО позитивно вплине на розвиток українського військово-промислового комплексу
• Іранський банк розвитку експорту заявив про намір відкрити своє представництво в Україні, а згодом і дочірній банк
• Польща та країни Балтії закликали Росію якнайшвидше долучитися до Енергетичної хартії
• Європейська комісія закликає ретельно розслідувати причини відключення електроенергії, внаслідок якого мільйони людей в низці країн Західної Європи залишилися без світла.
• Світ повинен впродовж наступних 25 років інвестувати примаймні 20 трильйонів доларів в енергетику, щоб уникнути ризику перебоїв з енергопостачанням.

Україна почала постачати електроенергію в Росію. За повідомленням російського оператора експорту-імпорту компанії “ИНТЕР РАО ЕЄС”, українська сторона ухвалила рішення про початок енергопостачання до Росії по тому, як Кабінет міністрів нас воєму засіданні 3 листопада розглянув прогнозний енергобаланс на останні місяці цього року та на рік наступний. Українська сторона тієї інформації не підтверджує. За словами віце-прем‘єра Андрія Клюєва, державне відприємство “Укрінтеренерго” почне експортні поставки лише з наступного тижня, а не 1 листопада, як планувалося. Причина – непідготовленість експортного тарифу для Росії.

Держава повинна продати контрольні пакети акцій енергопостачальних та енергогенеруючих компаній. Такої думки про глибину приватизації об‘єктів української енергетики віце-прем‘єр Клюєв, який вважає, що в державній власності треба залишити компанію “Укренерго”, яка координує діяльність енергосистеми країни, а також компанію “Енергоатом”, яка є оператором українських атомних станцій. Решту об‘єктів Клюєв пропонує приватизувати на всі сто відсотків, оскільки енергетика, за його словами, потребує величезних інвестицій. Продаж дрібних пакетів акцій віце-прем‘єр вважає неефективними та такими, що призводять до зниженя капітаілзації компаній. Проти продажу контрольних пакетів виступає Фонд державного майна України. Його голова Валентина Семенюк вважає, що запропонована нею схема приватизації дозволила б державі і надалі контролювати підприємства стратегічної галузі, якщо б уряд став на бік Фонду.

Вступ України до НАТО позитивно вплине на розвиток українського військово-промислового комплексу. За словами експерта Інституту зовнішньої політитки Олександра Палія, вступ до НАТО несе позитиви для тих країн, які мають високотехнологічний військово-промисловий комплекс. Наприклад Польща та Чехія після долучення до альянсу втричі збілшили експорт озброєнь. Високотехнологічність українського ВПК, зауважує експерт, визнана в цілому світі. Тим часом більшість керівників оборонних підприємств вважають, що вступ до НАТО негативно вплине на перспективи галузі, і аргументують те переконання тим, що упродовж останніх 10 років продаж продукції українського ВПК до Європи не перевищував 2, 5%.

Іранський банк розвитку експорту заявив про намір відкрити своє представництво в Україні, а згодом і дочірній банк. Заступник міністра торгівлі Ірану Газанфарі, якого цитує газета "Економіческіє ізвєстія", сказав, що Іран зацікавлений збільшити поставки своїх товарів на український ринок. А підтримати експорт своїх товарів на ринок України береться банк, який обіцяє кредитувати українських імпортерів та надавати гарантії. Нині в Україні діє 30 банків з участю іноземного капіталу. 11 з них – стовідсотково належать іноземцям.

Президенти Литви, Латвії, Естонії та Польщі закликали Росію якнайшвидше ратифікувати Енергетичну хартію, яка передбачає ілбералізацію енергетичного сектора країн-членів. У спільній заяві, підписаній президентами у Вільнюсі, наголошується на необхідності розвитку зовнішньої політики Євросоюзу у сфері енергетики та вироблення єдиної позиції на переговорах з основними постачальниками енергоресурсів. А президент Естонії закликав колег виробити єдиний підхід в енергетичінй торгівлі з Росією, яка досі не ратифікувала Енергтичну хартію та транзитний протокол до неї, які забезпечують вільний доступ незалежних постачальників, включно з Казахстаном та Туркменією, до газотранспортної системи “Газпрому”.

Європейська комісія закликає ретельно розслідувати причини відключення електроенергії, внаслідок якого мільйони людей в низці країн Західної Європи залишилися без світла. Комісар Євросоюзу з енергетики Андріс Піебалгс назвав подібні випадки “неприйнятними” і підкреслив необхідність вироблення єдиної європейської енергетичної політики. Раніше німецька компанія Е.ОН підтвердила свою провину за відключення, що сталося в суботу. За версією компанії, її мережа не витримала навантаження по тому, як компанія вимкнула лінію електропередач над річкою Емс для безпечного проходження її водами круїзного судна.

Доповідь МАГАТЕ, яку агенство підготувало на прохання країн Великої Вісімки, застерігає, що світ повинен впродовж наступних 25 років інвестувати примаймні 20 трильйонів доларів в енергетику, щоб уникнути ризику перебоїв з енергопостачанням. Кореспондент Бі-Бі-Сі Роджер Харабін повідомив:

МАГАТЕ подає два сценарії. Перший базується на нинішній політиці, і зводиться до того, що світ залишиться без необхідної егенергії і сторить ризик з одного боку - перебоїв з електропостачанням і з іншої - незвотротніх кліматичниї змін. Інший гарантує, що світло буде і що зупиняться викиди в атмосферу. Вартість другого сценарію - 20 трильйонів доларів інвестицій в енергетийний сектор. Лише один Китай повинен витратити три з половиною трильйони. Доповідь закликає Китай і Індію застосовувати чистіші тенології при виробництві дешевих товарів, які купують багаті країни. Він також вказує на необхідність заохочення енергозбережувальних технологій. А також, що кразїи повинні повернутися назад до атомних станцій для того, щоб зменшити питому вагу використання традиційних викопних енергоносіїв, які забруднюють середовище. Однак МАГАТЕ не вказує прямо на скорочення викидів, розуміючи, очевидно, що це економічно нереально.