Валерій Каліновський для Бі-Бі-Сі, Мінськ

	Аляксандр Лукашенко, президент Білорусі

Серед них - прийняття Конституційного акту Союзної держави Білорусі та Росії, запровадження у Білорусі російського рубля, створення єдиної газотранспортної системи на базі білоруських магістральних газопроводів.

Рубель - не рубль

Категоричні висловлювання Аляксандра Лукашенка щодо перспектив інтеграції з Росією пролунали на прес-конференції для представників регіональних російських ЗМІ. Пан Лукашенко фактично поставив крапку в багаторічних перемовинах щодо спільної з Росією валюти, заявивши, що білоруський рубель — це основа суверенітету, і що він від нього не відмовиться.

Відмову від ухвалення ще одного довготривалого проекту - Конституційного акту Союзної держави - пан Лукашенко пояснив неконструктивною позицією Кремля в цьому питанні.

За 50 відсотків акцій газотранспортної кампанії “Бєлтрансгаз” пан Лукашенко зажадав від Росії не 300 мільйонів доларів, які пропонує російський “Газпром”, а 2 мільярди.

Газ і дружба

Чергове загострення у союзних взаєминах Мінська та Москви викликане перш за все спробою Росії підвищити ціну на газ для Білорусі у 2007 році майже в 4 рази – до 200 доларів за тисячу кубометрів.
Реакція на це білоруського лідера була дуже різкою:

"Збільшення до таких розмірів ціни газу – це однозначно розрив усіх відносин. Щодо економіки, то це точно", - сказав він.

Пан Лукашенко визнав, що переговори на газову тему будуть і надалі тривати. Але в будь-якому випадку інтеграційні процеси будуть призупинені на кілька років.

Річ у тім, що для такої інтеграції з Білоруссю Росії потрібен Конституційний акт союзної держави, дехто в Кремлі розраховував його ухвалити на референдумі до 2 грудня – за рік до виборів Державної думи. Бо після цієї дати і аж до президентських виборів 2008 року в Росії заборонено проводити референдуми.

Прориви сірих схем?

Нічого нового в позиції білоруського лідера немає, вважає голова опозиційної Партії Комуністів Сяргей Калякін. Лукашенко це вже казав, але не всі в Росії готові були його почути, бо для певних російських кіл інтеграція – це вигідний бізнес.

Пан Калякін пояснює: “Для декого це є таким смачним шматочком, де робляться відносно великі гроші на різних сірих схемах, які тепер існують в Білорусі, і тому продовжують говорити про те, чого немає, та спробують утримати в цьому руслі російське керівництво. Але в Кремлі вже давно не сподіваються на якійсь прориви в інтеграційній сфері”.

Російський політолог Сергєй Марков підтверджує, що жорстка позиція пана Лукашенка не стала несподіваною для Москви:

“Ця заява без сумніву є проявом жорсткішої позиції Аляксандра Лукашенка стосовно білорусько-російського союзу. Сенс її в тому, що Білорусь залишається найбільш надійним союзником Росії і отримує за це величезну російську економічну підтримку. Як що ж такі умови вже не задовольняють керівництво Росії, то Білорусь готова розірвати процес щільної інтеграції”.

На думку пана Маркова, різка позиція пана Лукашенка не є блефом, вона спирається на позитивний розвиток білоруської економіки та стабільну політичну систему, створену в Білорусі.

Діалог і колупання в носі

Голова Ліберально-Демократичної партії Білорусі Сяргей Гайдукєвіч, лояльний до президента Лукашенки, вважає, що ніякого розриву союзних взаємин Білорусі та Росії не буде і нині триває нормальний політичний діалог:

С. Гайдукевіч: “Ми були друзями та залишимося ними. Але друзі також мають право на свою точку зору. Що це за дружба, як що один товариш буде вам увесь час тикати пальцем у ніс – хай краще колупається у своєму носі!”

Сяргей Гайдукевіч, як і інші білоруські політики, переконаний, що будь які спроби зазіхнути на білоруський суверенітет приречені.