Аляксандр Лукашенка

Робін Шепард називає ту революцію кольору блакитного джинсу, оскільки, як пише далі автор, опозиція у тій країні обрала кольором своєї кампанії саме блакитний джинс: для них у радянські часи джинси символізували ідею волі.

Часопис стверджує, що наприкінці цього тижня всі дізнаються, чи Білорусь залишиться останньою диктатурою у Європі, як її назвала держсескретар США Кондоліза Райс, чи рештки тиранії назавжди зникнуть з Європи.

"Файненшл Таймс" пише, що пан Лукашенка впевнений у своїй перемозі і вже сказав, що його підтримають 75 відсотків населення тієї 10-мільйонної країни.

Робін Шепард веде далі, що опонент пана Лукашенки обіцяв натовпи людей на вулицях білоруських міст. Таке твердження, дізнаємось зі статті, не лякає президента, який зухвало зауважив, що "ніхто не полізе на барикади, аби боротись з Лукашенкою".

Часопис пише, що на жаль у Білорусі заяви представників КДБ не завжди безпідставні та без наслідків. Газета стверджує, що режим вже вбивав своїх опонентів, і, швидше за все, зробить це знову.

Робін Шепард порівнює події з "Помаранчовою революцією" в Україні, але, автор стверджує, що такі порівняння є оманливими, оскільки в білоруському парламенті немає жодного опозиційного депутата, а суди та засоби масової інформації підпорядковані режимові. 80 відсотків економіки, дізнаємось далі, перебуває в руках держави, і немає, за словами автора, таких собі "дисидентів-олігархів", як Петро Порошенко чи Юлія Тимошенко, які виділяли власні кошти для своєї політичної діяльності.

Часопис пише, що пан Лукашенка добре засвоїв урок помаранчової революції і своїми діями намагається уникнути повторення українського сценарію.

Автор стверджує, що у Європі прийти до влади можна лише демократичним шляхом, інші варіанти можливі в Ісламському світі, чи Північній Кореї, але у Європі, в Білорусі опозиція може прийти до влади лише демократичним шляхом. І, дізнаємось далі, перші паростки вже з"явились, коли опозиційні сили обрали єдиного кандидата - Аляксандра Мілінкевіча. На жаль, як пише далі автор, мало хто сподіваєтьяс на перемогу опозиції на наступних виборах, але фундамент вже закладено.

Ще однією великою проблемою, пише Робін Шепард, є Росія, яка підтримує режим Лукашенки, і для якої Білорусь є останньою битвою за стратегічні терена у пост-комуністичній Європі. Часопис посилається на міністра оборони Росії, який минулого місяця попереджав захід не втручатись, і додав, що "Росія та Білорусь - це один народ".

Президентські вибори в Білорусі відбудуться у неділю, 19 березня.