Ольга Бетко Бі-Бі-Сі, Лондон

У звіті відзначається, що попри прогрес з низки питань, як от боротьба із застосуваннями тортур у в'язницях, багато обіцянок українського уряду не виконані.

У інтерв'ю Бі-Бі-Сі, Хевер МакГілл - експерт Міжнародної Амністії, яка досліджує ситуацію в Україні, Молдові та Біларусi вже 16 років розповіла, які тенденції найбільше турбують правозахисників і які тенденції можна відзначити як позитивні:

Гевер МакГілл: Якщо поставити це в контекст цілої доповіді - то як сказав генеральний секретар нашої організації презентуючи цю доповідь, - 2005 рік був роком парадоксів, адже були обнадійливі ознаки стосовно зміцнення прав людини, але вони були підірвані обіцянками, які уряди при владі так і не виконали.

Я гадаю, ця оцінка стосується України якнайбільше - адже тут були ознаки позитивних зрушень, але водночас і дуже багато невиконаних обіцянок. Серед позитивних зрушень можна назвати дії спрямовані на те, щоб покласти край тортурам. Минулого року тортури були визнані злочином в Україні, і був удосконалений закон, який забороняє тортури. Україна підписала додатковий протокол до Конвенції проти тортур.

Ця проблема тепер обговорюється відверто, і відчувається бажання співпрацювати з міжнародними організаціями стосовно цієї проблеми. Проте проблема існує і далі - отже, обіцянка нинішнього керівництва, коли вони тільки прийшли до влади, - що ніхто більше не зможе говорити про існування тортур в Україні - виконана не була. Отже, коли минув рік, гадаю, ми маємо повне право запитати - то як власне ви збираєтеся вирішити цю проблему?

2005 рік був роком парадоксів, адже були обнадійливі ознаки стосовно зміцнення прав людини, але вони були підірвані обіцянками, які уряди при владі так і не виконали. Гевер МакГілл

Бі-Бі-Сі: Якщо я вас правильно зрозуміла, ви маєте на увазі, що хоча належні папери підписано і закони ухвалено, але практично ці гарні наміри не втілені?

Гевер МакГілл: Дуже багато проблем із практичним запровадженням закону. Наприклад, одна з головних проблем - то відсутність незалежного органу який би розслідував звинувачення у тортурах. Ми розмовляли з жертвами тортур, які казали, що коли вони скаржилися до прокуратури - то до їхніх скарг не ставилися з належною увагою. Виглядає на те, що зараз самі жертви мають доводити, що їх піддавали тортурам, хоча насправді повинно було б бути навпаки - це правоохоронні органи мають доводити, що цього не робили. Отже, довести свою правоту жертвам тортур поки що дуже важко в Україні, і ми бачили дуже мало випадків, коли тортури були покарані.

Бі-Бі-Сі: Отже, викорінення тортур - то на вашу думку одна із невиконаних обіцянок. Чи можете назвати інші?

Гевер МакГілл: Інша проблема - то расистські та антисемітські напади. Знову ж таки, лунали дуже гарні обіцянки, що расизм буде викорінений в Україні, але поки що, за нашим спостереженням, є тенденція заперечувати расистські мотиви подібних нападів. А ставлення властей до таких нападів, на мою, думку, є дуже важливим для оцінки ситуації. Дуже важливо, щоб вони визнавали причини цих нападів, і намагалися їх усунути.

Бі-Бі-Сі: Проте не лише з українського досвіду відомо, що боротьба з расизмом і антисемітизмом є дуже складною. Напади на расистському ґрунті трапляються, наприклад, і у Британії, яка вважає себе країною демократичною і пишається традиціями захисту прав людини. Отже як Україна виглядає у порівнянні з іншими?

Гевер МакГілл: Ми не проводимо дуже багато порівнянь, але ми критикуємо і Британію - і за расистські напади, які траплялися, і за політику стосовно імміграції. Отже, ми не виокремлюємо Україну, а критикуємо серед інших країн, де подібне трапляється.

Бі-Бі-Сі: Але якщо оцінювати ситуацію з правами людини в Україні загалом, - чи можна сказати, що вона поліпшується?

Гевер МакГілл: Так, ми бачимо зміни. Наприклад, безумовні зміни у ситуації зі свободою слова. Наприклад, у нашій доповіді минулого року ми говорили про випадки коли опонентів уряду переслідували, - у доповіді цього року про це вже не йдеться. Також безумовне зрушення ми вбачаємо у тому, що проблеми прав людини зараз обговорюються в Україні значно відвертіше - це важливий крок уперед. Але чого не вистачає - це ефективних заходів щодо боротьби з порушеннями прав людини в Україні. Це те, що ми хотіли б бачити у майбутньому.