Ольга Бурда Бі-Бі-Сі, Київ

- Уряд прогнозує, що цього року українська економіка ростиме не гірше, ніж торік, якщо не зміняться ціни на енергоносії.

- Нацбанк запевняє, що в нього вистачить валютних резервів, аби підтримати гривню.

- Економісти вважають, що ціновій стабільності загрожує занадто швидке зростання зарплат.

- Європейська Комісія створює фонд допомоги працівникам, чиї компанії переносили виробництво до країн з нижчою зарплатнею.

- Створення енергетичного гіганта у Франції наразилося на протиріччя в Євросоюзі.

Цього року українська економіка, за прогнозами уряду, зросте не менше, ніж торік, тобто, принаймні на 2,6% за умови, якщо ціни на енергоносії залишатимуться незмінними. На думку міністра економіки Арсенія Яценюка, рівень інфляції теж навряд чи перевищить минулорічний, тобто, 10,3%.
Не допустити знецінення гривні та підтримувати її своїми інтервенціями обіцяє Національний Банк України в разі, як цього вимагатиме коливання курсу на міжбанківському валютному ринку. Голова НБУ Володимир Стельмах запевняє, що центральний банк має достатньо резервів для інтервенцій. За його інформацією, у січні пропозиція валюти на ринку зменшилася майже на третину порівняно з груднем , а попит зріс трохи більше, ніж на 3%.

А тим часом голова ради Національного Банку України Валерій Геєць бачить тривожну тенденцію у зростанні зарплатні, яке випереджає темпи розвитку економіки і, на його думку, загрожує макроекономічній та ціновій стабільності України. Геєць закликав уряд не погоджуватися з необґрунтованими з макроекономічної точки зору пропозиціями профспілок про подальше підвищення зарплатні, оскільки це, на думку економіста, призведе до розбалансування бюджету, знецінення грошей та зростання цін. Президент Віктор Ющенко погоджується з тими застереженнями, але величезні соціальні виплати пояснює очікуваннями революційного Майдану, де народжувалася нова влада.

Європейська Комісія створює фонд допомоги працівникам, чиї компанії переносили виробництво до країн з нижчими зарплатнями.
Бюджетом Так званого фонду Глобалізаційної Корекції буде понад 600 мільйонів доларів. Європейська Комісія сподівається, що він почне успішно функціонувати вже в січні наступного року. З Брюсселя передала Алекс Крюгер:

"Коли високотехнологічна компанія Х'юллет Паккард оголосила про скорочення щонайменше шести тисяч робочих місць в Європі, такий крок викликав політичний скандал щодо компаній, які переносять своє виробництво до Східної Європи чи Азії, аби скористатись нижчими заробітними платнями. Зараз Європейська комісія створює Фонд Глобалізаційної Корекції. Цей фонд платитиме за перекваліфікацію працівників, які втратили попередню роботу, і це їм допоможе знайти нові робочі місця. Країни можуть звертатись до фонду, якщо понад тисяча працівників втрачають роботу, тому що їх роботодавці переносять виробництво за межі Євросоюзу. Але фонд не зможе допомогти тим працівникам, чиї компанії переїжджають в межах ЄС з дорожчих країн, на кшталт Німеччини, до дешевших, як Чехія. Але багато компаній скритикували такий план. Вони твердять, що ЄС в першу чергу повинен турбуватись стабільним ростом економіки та зайнятості".

Росія потерпає від браку робочої сили. Для подолання того дефіциту їй потрібен 1 мільйон трудових мігрантів. Зростання потреби в іноземній робочій силі російський уряд пояснює скороченням чисельності працездатного населення Росії, шкідливими та небезпечними умовами праці, а також низькою зарплатнею чорноробів. За даними російської міграційної служби, нині в Росії – близько півмільйона нелегальних та до 14 мільйонів нелегальних мігрантів. Російська влада оголосила своїм пріоритетом виведення заробітчан-іноземців з тіньового ринку робочої сили, забезпечення однакової з росіянами зарплатні та соціальних пакетів.

Злиття французької Gaz de France та франко-бельгійської Suez викликало дискусію в країнах ЄС. Проти тієї оборудки виступив серед інших і комісар ЄС із питань юстиції Франко Фраттіні, який вважає, що всі країни Євросоюзу повинні бути, як він висловився “ трохи більш європейськими і менш націоналістичними” в питанні про дозвіл поглинання”. Критику, яка пролунала з вуст італійського політика, оглядачі пояснюють тим, що раніше на франко-бельгійську компанію претендували італійці. Попри дискусію в ЄС, прем‘єр-міністр Франції Домінік де Вільпен майбутнє злиття у вигляді обміну акціями між Gaz de France та Suez назвав “економічним патріотизмом”, який, за його прогнозами, призведе до виникнення на світовому ринку “міжнародного енергетичного лідера”.

Україна хоче забезпечити свою атомну енергетику власним паливом.
Проте, за словами міністра енергетики Івана Плачкова, можливість створення замкнутого ядерного паливного циклу включно із збагаченням урану не розглядається. У планах влади, яка вважає за можливе на 100% забезпечити українську атомну енергетику власними ресурсами, йдеться лише про збільшення видобутку урану та обсягів виробництва уранового концентрату, а також спорудження підприємства фабрикації ядерного палива. Натомість у секретаріаті президента Ющенка упевнені, що Україні потрібен замкнутий ядерний цикл. Проти його створення нещодавно висловився посол США Джон Гербст.

В секретаріаті українського президента підготовлено проект указу про стабілізацію ситуації на первинному ринку житла. За словами чільного представника секретаріату Павла Гайдуцького, тим указом серед іншого президент доручить урядові розробити упродовж двох місяців правові механізми, які б убезпечили інвесторів від повторення махінацій на зразок тієї, до якої вдалася компанія Еліта-Центр. Київська ж влада обіцяє безкоштовне житло ошуканим інвесторам, які встигли виплатити повну вартість квартир. Житло для ошуканих киян будуватиме комунальне підприємство “Київське інвестиційне агентство”.

Українські виробники лікеро-горілчаної продукції називають своїм головним завданням на 2006 рік приватизацію спиртових заводів та ліквідацію державної монополії на виробництво спирту. За оцінкою керівників горілчаних компаній, мала потужність та завеликі енерговитрати українських спиртозаводів не дозволяють випускати продукцію, яка б відповідала світовим стандартам якості. Асоціація виробників алкоголю називає ту обставину загрозою для ринку збуту українського спирту.