Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	Президент Ющенко назвав м’ясо-молочну торгівельну кризу між Україною та Росією “господарськими стосунками”, у яких держава не бере участі.

Польські оператори нафтопровідної системи країни оцінюють вартість добудови нафтопроводу Одеса-Броди до Полоцька у 500 мільйонів доларів.

Французький уряд дав дозвіл на злиття найбільшої енергетичної компанії Франції Gaz de France та бельгійської Suez.
Зростання російської економіки виявилося “замороженим”.

Президент Ющенко назвав м’ясо-молочну торгівельну кризу між Україною та Росією “господарськими стосунками”, у яких держава не бере участі, а тому виробники, які зазнали збитків від заборони на імпорт своєї продукції до Росії, не можуть розраховувати на компенсацію цих збитків із державного бюджету:

“Ми говоримо, перш за все, про господарські стосунки, у яких держава участі не бере. І тому компенсувати із державного бюджету чи місцевого бюджету ці витрати - це не відповідає жодному закону України. Що стосується стабілізації цього ринку, то я би сказав, що на дві третини ті проблеми, які сьогодні виникають сьогодні у ціновій політиці по м’ясній та молочній продукції, безумовно, не зв’язані із м’ясо-молочними стосунками із Росією.”

Раніше міністр аграрної політики України, Олександр Баранівський, припускав, що заборона на імпорт продукції українського тваринництва до Росії може мати політичне підґрунтя. Наразі в Україні тривають перевірки підприємств представниками російських державних органів.

Інтерес іноземців до українських банків

Ще два українські банки можуть бути продані іноземним інвесторам – пише газета “Дело”. Зокрема, може йтися про продаж Брокбізнесбанку та Укрпромбанку. Офіційно керівники цих банків таку інформацію не підтверджують. Кандидатами на придбання українських банків аналітики називають австрійський Erste, угорський ОТР та французький Sosiete Generale, яким дотепер не вдавалося зайти на український ринок через купівлю банківських установ. За останній рік іноземні банки повністю чи частково викупили 6 українських банків.

	Газпром

Рада директорів російського Газпрому ухвалила рішення про придбання компанією 50% акцій РосУкрЕнерго у своєї ж дочірньої структури – Газпромбанку. Газпром пояснює таке рішення потребою оптимізувати управління профільними активами компанії. Сума угоди складає всього 2 мільйони 300 тисяч доларів, і пояснюється тим, що купуючи та управляючи половиною активів РосУкрЕнерго, Газпромбанк, фактично, діяв за дорученням Газпрому.

Раніше представники Газпрому заявляли, що друга половина акцій РосУкрЕнерго контролюється українськими власниками, і що вони не проти, аби і ця частка перейшла під контроль державної компанії – українського Нафтогазу. Українські урядовці послідовно заперечують наявність українських юридичних осіб серед власників РосУкрЕнерго.

Польща оцінює вартість труби до Плоцька

Польські оператори нафтопровідної системи країни оцінюють вартість добудови нафтопроводу Одеса-Броди до Полоцька у 500 мільйонів доларів. Очкується, що презентація бізнес-плану цього проекту має відбутися 15 березня. За словами представників польської влади, рішення про фінансування проекту добудови ще не ухвалено, але це буде зроблено одразу після того, як з’являться гарантії від покупців та продавців нафти.

Злиття енергетичних компаній у Франції

Французький уряд дав дозвіл на злиття найбільшої енергетичної компанії Франції Gaz de France та бельгійської Suez. Енергетичний гігант, який утвориться в результаті цього злиття, контролюватиме ринок із обсягами продажів у 63 мільярди євро, і серед європейських компаній поступатиметься лише німецькій Eon. Оглядачі оцінюють злиття компаній як пошук європейськими енергетичними компаніями нових активів і потужностей напередодні повної лібералізації енергетичного ринку, що має відбутися у 2007 році. Крім того, експерти припускають, що через злиття європейських компаній,

Франція намагається уникнути такого розвитку подій в енергетиці, як це відбувається у металургії у зв’язку із загрозою “недружного” поглинання європейської Arcelor британо-індійською Мittal Steel.

Сповільнення російської економіки

Аномальні морози та тривалі новорічні канікули стали причиною гальмування у зростання російської економіки – вважає міністерство економічного розвитку цієї країни.

За перший місяць року російський ВВП знизився у порівнянні із груднем на 1.1%, хоча у порівнянні із січнем минулого року зростання економіки склало 4.7%. При цьому у порівнянні із груднем 2005 інвестиції скоротилися на 5%, будівництво – на 8%. Крім того, через сильні морози близько третини посівів озимої пшениці в Росії також знищені. Це означає, що російський уряд, аби уникнути підвищення цін на хліб, буде змушений виходити із закупівельними інвестиціями.