Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

-Президент Росії Володимир Путін твердить, що Москва не використовує газ як нову зброю, і що ціна газу для України є прозорою та зрозумілою, бо її “не з носу виколупують”;
-На торгах у Лондоні українські євробонди та облігації Нафтогазу почали втрачати у ціні після непідтверджених повідомлень про те, що Deutsche Bank закрив 2-мільярдну кредитну лінію для України;
-Ще один український банк став власністю іноземного банку;
-У Х’юстоні розпочався судовий процес над керівництвом Enron, банкрутство якої називають серед найбільших корпоративних скандалів в історії;
-Колись найбагатший росіянин Михаїл Ходорковський складатиме іспит зі швейної справи в одній з російських колоній.

Президент Росії Владімір Путін під час своєї щорічної прес-конференції заявив, що газову суперечку з Україною не варто вважати новою російською зброєю.

За словами пана Путіна, Росія хоче, аби всі споживачі російського газу були у рівних умовах, і отримували газ за ринковими цінами:
“Цю формулу ми застосовуємо до всіх західноєвропейських держав. А тепер можна сказати, що незалежно від волі російського уряду ця ціна буде визначатися ринком і для України. Є формула, яка прив’язана до світових цін на нафту та нафтопродукти – газолін та мазут. Вибачте мене за грубість, але ми її не з носу виколупали”.

Крім того, російський президент вважає, що підвищення цін на газ для України є вигідним для європейської промисловості, адже раніше, за словами Владіміра Путіна, українські виробники могли демпінгувати на європейському ринку саме через те, що мали доступ до дешевого російського газу.

Загалом, за оцінками президента Росії, кожного року за рахунок дешевого газу росіяни дотували українську економіку на 3-5 мільярдів доларів.

Пан Путін також звернув увагу, що цього року Україна вперше визнала, що відбирає для власних потреб позаконтрактні обсяги російського газу, призначеного для європейських споживачів.

Разом із тим, газові суперечки з Україною призвели до того, що на Заході частіше почали лунати запитання щодо того, чи відповідає нинішня Росія статусу країни-члена “великої вісімки”.

Владімір Путін вважає, що Росія дуже органічно увійшла до клубу восьми найбільш розвинених країн світу, адже, як висловився російський президент, “ніхто не хоче, щоб “вісімка” перетворилася на клуб жирних котів.”

Газова суперечка з Росією стала причиною поширення інформації про те, що німецький Deutsche Bank може відмовити українському Нафтогазу у кредиті на 2 мільярди євро, погодженому менше року тому.

Принаймні ці чутки вже стали причиною падіння ціни українських євробондів на лондонській фондовій біржі.

На думку лондонських трейдерів, причиною падіння українських євробондів, так само, як і облігацій Нафтогазу, стали непідтверджені повідомлення про закриття Deutsche Bank-ом кредитної лінії у 2 мільярди євро. Ці кошти були виділені українській компанії минулого року під час візиту президента Ющенка до Німеччини, що вважали поверненням довіри західних інвесторів до України.

Reuters цитує одного із трейдерів, який каже, що його колег турбує новина про рішення провідного німецького банку, внаслідок чого ціна українських цінних паперів знизилася на півтора пункти. Трейдер іншого неназваного німецького банку в інтерв’ю агенції також зазначив, що “кожного турбує Україна загалом, з огляду на нинішню газову суперечку”.

Сам Deutsche Bank не підтверджує і не спростовує повідомлень про закриття кредитної лінії українському Нафтогазу. Речник Нафтогазу наразі відмовляється від коментарів до “повного з'ясування ситуації щодо цього питання.”

Крім Deutsche Bank, минулого року кредитувати український Нафтогаз погодився і французький Societe Generale, відкривши кредитну лінію на 2,5 мільярди доларів. Нафтогаз планував використати німецький та французький кредити на модернізацію української газотранспортної системи, збільшити власний видобуток газу та розпочати альтернативні закордонні проекти.

Ще один український банк став власністю іноземного – цього разу російський Внешторгбанк купив 98% акцій банку “Мрія” за 70 мільйонів доларів. До сьогодні “Мрія” входив до групи середніх українських банків, проте керівництво Внешторгбанк обіцяє вивести його у першу десятку українських банків вже за два наступні роки.

Вже цього року росіяни планують збільшити капітал української “дочки” на 25 мільйонів євро, а впродовж 3 наступних років вкласти у нього до 300 мільйонів євро. Нова фінансова установа буде працювати під трендом Внештогбанку. Українські експерти завжди пов’язували банк “Мрія” із Петром Порошенком.

У США розпочався судовий процес над керівниками компанії Enron - колишнього американського енергетичного гіганта, що ще кілька років тому входив до десятки найбільших американських компаній.

Колишнього голову ради директорів Кеннета Лея та колишнього виконавчого директора Джека Скіллінга звинувачують у шахрайстві та змові, що призвело до банкрутства компанії у 2001 році. Обидва відкидають висунуті їм звинувачення. Суд відбуватиметься у місті Х’юстон, що в Техасі.

Enron починав як виробник енергоресурсів, проте згодом компанія стала більше торгувати, ніж виробляти енергоносії, а з часом перетворилася на своєрідний “енергетичний банк”, надаючи сировину на довгий строк і за фіксованою ціною.

Банкрутство Enron відбулося у 2001 році після того, як з’ясувалося, що близько 40 мільярдів доларів боргу компанії були виведені на окремі секретні рахунки, аби загальний бюджет компанії виглядав прибутковим. Це стало одним із найгучніших корпоративних скандалів в історії.

Акції компанії швидко знецінилися, при тому, що велика кількість працівників Enron вкладала у них всі свої заощадження. Банкрутство компанії також призвело до того, що роботу втратили близько 21 тисячі працівників компанії по всьому світу. Результатом скандалу із Enron став і розвал однієї із найбільших аудиторських фірм, Arthur Andersen, яка не змогла дати правильну оцінку реальному стану справ із фінансами Enron.

Кілька великих банків, таких, як Merrill Lynch, JP Morgan та Citigroup, були змушені спростовувати звинувачення у тому, що вони допомагали Enronу приховувати реальний стан речей.

У середу колись найбагатший росіянин і колишній власник ЮКОСу, Михаїл Ходорковський, який відбуває покарання в одній із російських колоній, має скласти іспит на швачку третього розряду. Якщо іспит буде складено успішно, то пан Ходорковський отримуватиме зарплатню у 50 рублів проти сьогоднішніх 27.

Сам ув’язнений не хоче працювати на швейному виробництві і просить керівництво колонії дозволити йому займатися науковою роботою. Днями пана Ходорковського було звільнено із штрафного ізолятора, куди він потрапив після того, як серед його речей знайшли якісь “недозволені документи”.