Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

- Тривають переговори щодо створення спільного підприємства із РосУкрЕнерго з транспортування газу до України.

- Також продовжують україно-російський м’ясо-молочний торгівельний конфлікт.

- Міжнародні експерти прогнозують скорочення цьогорічного врожаю зернових у Росії та Україні через сильні морози.

- Росія не досягла того, чого хотіла на давоському економічному форумі.

- До Грузії почав надходити іранський газ.

- Триває зростання цін на нафту у світі.

- Європейський сталевий гігант Arcelor відмовився від пропозиції Mittal Steel про злиття.

	Трубні справи

Тривають переговори щодо створення спільного підприємства із РосУкрЕнерго з транспортування газу до України. Український Нафтогаз та російський Газпром спростували повідомлення про те, що таке СП вже, буцімто, було створене. Наприкінці минулого тижня заяву про це зробила екс-прем’єр-міністр, Юлія Тимошенко. Нинішній український прем’єр, Юрій Єхануров також повідомив, що процес підписання документів прискориться після того, як РосУкрЕнерго проведе свою презентацію в Україні. Він також припустив, що новий з цього питання варто очікувати у вівторок. Пан Єхануров також повідомив, що міжурядовий україно-російський протокол про поставки газу має бути підписано під час його візиту до Москви. Водночас, прем’єр не назвав приблизної дати візиту, пославшись на те, що до Москви поки що не можуть пробитися навіть українські ветеринари.

	Олександр Баранівський

Український міністр аграрної політики, Олександр Баранівський, скасував візит до Москви, під час якого українська сторона планувала врегулювати торгівельну суперечку, що виникла через заборону Росією імпорту українського м’яса та молока. В українському міністерстві кажуть, що це пов’язано із тим, що російська сторона відмовилася узгоджувати протокол візиту українського урядовця. Олександр Баранівський заявив, що він не виключає можливості запровадження Україною якихось санкцій у відповідь, хоча, як твердить міністр, у Києві розуміють невигідність торгівельної війни для обох сторін. Він також повідомив, що Україна звернулася до Міжнародного епізоотичного бюро та має намір звернутися до СОТ з проханням посприяти у вирішенні питання із поставками української продукції до Росії. Раніше пан Баранівський неодноразово пов’язував заборону на імпорт української продукції тваринництва із політикою. У той таки час підприємці схильні пояснювати останню україно-російську торгівельну суперечку із намаганням російських виробників трохи потіснити українців з російського ринку.

Ситуація катастрофічна, адже якщо у м’ясі у нас є можливість притримати, чи продати на внутрішньому ринку, то корови ж дояться кожен день, і вони не можуть відреагувати на політику. Василь Бондаренко

У неділю до Москви відлетіла делегація міністерства аграрної політики на чолі із головою департаменту ветеринарної медицини, Іваном Бісюком:

“Якщо це питання ветеринарного характеру, то ми його маємо вирішити цього тижня. Якщо це питання не ветеринарного характеру, а якесь інше, з іншим підтекстом, то ветеринарним службам не вдасться цього питання вирішити.”

Тим часом голова асоціації молочників України, Василь Бондаренко, твердить, що щоденні втрати українських виробників молока становлять півтора мільйони доларів:

“Ситуація катастрофічна, адже у м’ясі у нас є можливість притримати, чи продати на внутрішньому ринку, то корови ж дояться кожен день, і вони не можуть відреагувати на політику.”

Експерти Міжнародної зернової ради очікують скорочення загальносвітового врожаю пшениці через скорочення цьогорічних врожаїв в Росії та Україні через сильні січневі морози. Загалом експерти очікують, що 2006 року валовий збір зерна у світі скоротиться на 20 мільйонів тон – до 595 мільйонів тон.

Російська преса жваво коментує підсумки давоського економічного форуму, які безпосередньо торкаються саме Росії. Зокрема, “Газета” пише про те, що росіянам не вдалося змінити позиції Сполучених Штатів у питанні набуття Росією членства у СОТ, і це попри те, що до Давоса із російських урядовців після тривалої боротьби всередині російського уряду поїхав міністр економічного розвитку та торгівлі Герман Греф, а не міністр фінансів, як передбачалося раніше.

	Путін вдало відвідав Давос

Для Росії, як і для України, відсутність двосторонньої угоди про вільну торгівлю із США залишається ключовою перешкодою для вступу до СОТ. “На думку спостерігачів, жорстка позиція США викликана ситуацією з Україною: все йде до того, що вона випередить Росію при вступі до СОТ,” – пише російська “Газета”. Крім того, російські “Ведомости” пишуть про те, скільки втратила Москва від того, що до Давосу не поїхав російський президент, Володимир Путін.

“Відвідавши самміт, і, без сумніву, ставши його героєм, президент Путін отримав би ідеальну площадку для роз’яснення своїх цілей та стратегії всьому світові, аби запобігти зростаючий ізоляції Росії від країн Заходу, та залучення до країни інвесторів,” – пишуть “Ведомости”, і ставлять питання: “Так чому ж цього не було зроблено? Нема чого сказати: Чи не вистачає мужності сказати правду?”

Український президент також не відвідував цього разу давоський економічний форум, а Україна цього разу була представлена власником Інтерпайп, Віктором Пінчуком, а також міністром економіки Арсенієм Яценюком. Він не виключив, що Росія вступить до СОТ раніше за Україну, проте наголосив, що Україна має потрапити до СОТ вже 2006 року.

У понеділок вперше за останні 35 років до Грузії почав надходити іранський газ. У Тбілісі називають ці поставки знаковими. Ціна іранського газу для Грузії не називається, проте відомо, що навесні Грузія почне бартерні постачання електроенергії до Ірану. У Тбілісі також не виключають можливості укладення довгострокового контракту. Тим часом Росія поступово відновлює постачання газу до Грузії, а через неї – і до Вірменії.

Ціна на нафту на міжнародних ринках перевищила 68 доларів за барель на тлі побоювань розвитку подій довкола відновлення ядерної програми Ірану та нестабільності на нафтових родовищах у Нігерії. Водночас аналітики прогнозують, що ОПЕК, чергова зустріч якої має відбутися у вівторок, збереже існуючі квоти на видобуток нафти.

Arcelor, друга найбільша у світі сталеливарна компанія, відкинула пропозицію про злиття із своїми конкурентами з Mittal Steel, яка посідає перше місце серед металургійних компаній світу. Керівництво Arcelor наголосило, що ця покупка матиме драматичні наслідки для власників акцій і працівників. Бізнесмен, який опинився в центрі запланованої оборудки з реорганізації світової сталеливарної промисловості, відкинув закиди про те, що реформування призведе до втрати робочих місць. Запевнення надійшли від народженого в Індії підприємця Лакшмі Міттала, який запропонував 23 мільярди за Arcelor.

Лакшмі Міттал є третьою найбагатшою людиною у світі. Він збудував глобальну сталеливарну імперію на тому, що купував і модернізував застарілі заводи у країнах, що розвиваються. Тепер він хоче придбати найбільшого у Європі виробника сталі компанію Arcelor, на якій працює 100 тисяч осіб, багато з яких базовані у Франції, Бельгії, Люксембурзі та Іспанії. Нова, злита з іншими, компанія вироблятиме десять відсотків усієї сталі в світі. Її виробництво буде більшим, аніж на усіх її суперниках разом узятих. Однак, пропозиція пана Міттала вже збурила хвилю протестів з боку політиків і профспілок на континентальній Європі через занепокоєння скороченням робочих місць. Arcelor відкинув пропозицію, назвавши її ворожою на всі 150 відсотків. Компанія каже, що вона готова проводити тривалу кампанію, аби не дати цьому статися.

Тим часом пан Міттал побував у Парижі, де він намагався розвіяти занепокоєння скороченням робочих місць і закриттям заводів. Утім, його поїздка була малоуспішною. Після переговорів французький міністр фінансів заявив, що у запропонованій оборудці є мало промислової логіки. Сталеливарна промисловість зазнавала в останній час чимало злетів і падінь: після років низьких цін і глобального надмірного виробництва вона віднедавна пережила справжній бум завдяки великому попиту на сталь переважно з боку Китаю та його економіки, яка швидко розвивається та індустріалізується.