Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

- Президент Віктор Ющенко заявляє, що стосунки з Росією в енергетичній сфері носитимуть прагматичний характер, і знову захищає останні газові домовленості з Росією.

- Російський Газпром пояснює зменшення поставок свого газу європейським споживачам тим, що частину газу відбирає Україна.

- Український прем’єр відкидає такі звинувачення, твердячи, що Росія сама дозволила Україні перевищити ліміти споживання через надзвичайні морози.

- Між Росією та Україною починається м’ясо-молочна суперечка.
Валютні резерви НБУ з початку року зменшилися на півмільярда доларів, проте там переконані, що валютні інтервенції є тимчасовою потребою, пов’язаною із невизначеністю ціни на газ.

- Британія та Білорусь хочуть розвивати атомну енергетику.

- Впродовж найближчих років кожен п’ятий латвієць може залишити батьківщину задля роботи за кордоном.

Президент Віктор Ющенко заявляє, що стосунки з Росією в енергетичній сфері носитимуть прагматичний характер: “Впевнений, що ці стосунки формуватимуться прагматично. Це стосується і інших секторів наших взаємин із Росією. Це велика країна, із великим потенціалом, із великою історією, з великими політичними амбіціями, і треба навчитися захищати свої національні інтереси.”

Президент також в чергове підкреслив, що вважає досягнуті 4 січня домовленості щодо поставок газу до України прийнятними, так само, як і ціну у 95 доларів за тисячу кубометрів: “Це не є зрадою України – платити за газ по 95 доларів. Це та ціна, з якою Україна повинна навчитися ходити в здоровому, прозорому, економічному ринку. Це прийнятна ціна, це виборена ціна.” Президент також пообіцяв згодом розповісти, “як ці домовленості були досягнуті.”

Російський Газпром знову звинувачує Україну у тому, що європейські споживачі недоотримають газ. Про це заявив заступник голови Газпрому, Олександр Медвєдєв: “Можете назвати це як завгодно – осіданням, відбором газу, законним, незаконним, - але насправді в Україні залишається газу більше тих обсягів, які були передбачені, і це не дозволяє нам виконувати свої зобов’язання перед іноземними покупцями.”

Водночас прем'єр-міністр України, Юрій Єхануров, заявив, що за минулу добу Україна спожила рекордну кількість газу, проте виконала всі зобов’язання з його транзиту до Європи:

“Україна виконує всі свої зобов’язання щодо транзиту російського газу через свою територію. Я вдячний Газпрому, уряду Російської Федерації за розуміння тієї важкої ситуації, у якій зараз знаходиться Україна, і за те, що вони дозволили нам збільшити щоденні ліміти споживання газу у порівнянні із тим, на що ми маємо право згідно із документами. А ми все зробимо для того, аби найближчими днями знизити таке рекордне споживання за рахунок резервних заходів.”

В українському Нафтогазі не коментують чергових звинувачень з боку Газпрому у несанкціонованому відборі газу.

Про скорочення поставок російського газу приблизно на третину заявила Польща, яка також потерпає від сильних морозів. Керівництво польського газового монополісту також повідомило про скорочення поставок газу промисловим споживачам.

Інша україно-російська торгівельна суперечка розгортається на м’ясо-молочному фронті. Минулої п’ятниці Росія заборонила імпорт м’яса та молока з України, мотивуючи це тим, що українські виробники грубо порушують російське ветеринарне законодавство, а українські ветеринарні служби не можуть організувати дієвого контролю за транспортуванням та продажем недоброякісних партій харчів.

У понеділок в Москві відбулися переговори між представниками українського міністерства аграрної політики та Россельхознадзора, але, за інформацією російської сторони, про відновлення українського експорту домовитися не вдалося, і не вдасться найближчим часом. Водночас українські учасники переговорів кажуть, що сподіваються на відновлення експорту молока та м’яса до Росії до кінця січня після підписання відповідної угоди.

Заступник міністра економіки, Валерій П’ятницькій каже, що в уряді поки що не робили підрахунків можливих збитків, які можуть понести українські підприємства у зв’язку із рішенням російського уряду, проте прогнозує, що ці збитки будуть досить відчутними:

“Якщо буде чітко визначено коло продукції, тоді ми зможемо говорити про можливі, або потенційні втрати. Продукція тваринництва є однією із найбільших статей нашого експорту до Росії, і тому для нас втрата цього ринку може потенційно перетворитися на досить серйозні втрати. Водночас треба розуміти, що ця продукція користується попитом на російському ринку не тільки через цінові переваги, але й тому, що вона є досить якісною.”

Між тим, за оцінками українських експертів, збитки виробників молока від заборони експорту до Росії можуть становити 50-60 мільйонів доларів щомісяця, а виробників м’яса – 12-15 мільйонів доларів. Україна експортує до Росії до 60% своєї м’ясної продукції. Водночас російські оглядачі вказують на те, що зупинення імпорту українських харчів може стати серйозним чинником для зростання і без того двозначної інфляції, вагомою складовою якої є саме ціни на харчі.

Від початку року валютні резерви Національного банку зменшилися на півмільярда доларів – повідомив член правління НБУ, Ігор Шумило. Зменшення валютних резервів відбувається через постійні валютні інтервенції, до яких змушений вдаватися Нацбанк на тлі підвищеного попиту на валюту з боку учасників ринку.

Водночас, як твердить Ігор Шумило, керівництво НБУ прогнозує стабілізацію на валютному ринку після того, як стануть відомі остаточні домовленості щодо цін на газ:

“Підстав для того, щоб говорити про суттєву нестабільність валютного курсу немає. Але для того, аби валютний ринок існував на більш ринкових засадах, потрібна більша визначеність відносно тих параметрів траєкторії ціни на газ до кінця цього року, причому не тільки на кордоні, але й безпосередньо для виробників. І ми очікуємо, що найближчими днями така визначеність з’явиться.”

Британський уряд звернувся до Комісії з питань охорони здоров’я і безпеки з проханням оцінити рівень безпеки, вартість і виправданість використання реакторів та іншого обладнання на атомних електростанціях. Згідно з одним із чільних джерел, цей процес триватиме не менше вісімнадцяти місяців.

Уряд попросив комісію провести цю роботу до ухвалення рішення щодо майбутнього атомної енергетики з тим, аби нинішнє дослідження не було змарноване тоді, коли вирішується майбутнє атомної енергетики. Як вважають, запит на проведення дослідження було зроблено для того, щоби ядерна промисловість Британії змогла якомога швидше почати будівництво нових атомних станцій, якщо уряд дасть на це дозвіл.

У понеділок британський уряд розпочав тримісячні публічні консультації з приводу перегляду своєї енергетичної політики. Комісія з питань охорони здоров’я і безпеки має оцінити також інші технології, якими можливо також користуватимуться в майбутньому після перегляду енергетичної політики уряду.

Поміж тих технологій ідеться про вилучення і збереження вуглекислого газу, транспортування і збереження природнього газу, а також використання для вироблення енергії вітряних турбін.

Не зважаючи на доступ до дешевого російського газу про диверсифікацію джерел енергопостачання розмірковує і Білорусь. За повідомленням Інтерфаксу, уряд цієї країни розглядає можливість побудови атомної станції на території Білорусі. Будівництво має розпочатися у 2008 році.

Кожен п’ятий мешканець Латвії збирається залишити країну у найближчі два роки. Головна причина – пошук роботи в заможних європейських країнах. Після останнього розширення ЄС, Британія, Ірландія та Швеція відкрили свої ринки праці для громадян цих країн. Наразі за кордоном працюють до 50 тисяч латвійців, проте очікується, що вже найближчими роками ця цифра може зрости у 7-9 разів. Серед країн Балтії Латвія має найвищий рівень безробіття – 7.4%, у Литві цей показник становить 4.1%, а Естонії – 2.7%.