Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

- Спільне підприємство українського Нафтогазу та РосУкрЕнерго, яке має постачати газ до України, має бути створено до кінця поточного тижня – заява голови Нафтогазу.
- Українські металурги закликають президента не підтверджувати газові домовленості Нафтогазу та Газпрому на міжурядовому рівні, і замінити переговірників.
- Ціна акцій Газпрому зросла на 22% за перші десять днів дії нових умов газових стосунків Києва та Москви.
- Росія та Молдова досягли газового компромісу – ціна газу 110 доларів за тисячу кубів в обмін на 64% акцій Молдовагазу.
- Верховний Суд України ще раз розпочав розгляд справи про законність приватизації Нікопольського заводу феросплавів.
- У Пекіні провідні країни світу та Світовий банк намагаються зібрати кошти на боротьбу із пташиним грипом.

Спільне підприємство українського Нафтогазу та РосУкрЕнерго, яке має постачати середньо азійський та російський газ до України, має бути створено до кінця поточного тижня – заявив голова Нафтогазу, Олексій Івченко. Він також заявив, що при цьому його не цікавить репутація постачальника:

“Ми хочемо купувати газ по 95 доларів. І ми його купуємо, і будемо купувати по 95 доларів. І нам байдуже від кого – чи від Газпрому, чи від РосУкрЕнерго, чи від чорта лисого, але по 95 доларів.”

Голова Нафтогазу також повідомив, що на даний момент Україна не отримує російський газ, адже всі потреби покриваються за рахунок газу власного видобутку та газу (20 мільярдів кубометрів), туркменського газу (22 мільярди кубометрів) та газу від РосУкрЕнерго (34 мільярди кубометрів). За словами пана Івченка, РосУкрЕнерго постачатиме газ на кордон України з Росією за ціною у 95 доларів за тисячу кубів, при тому, що ціна туркменського газу у першому півріччі 2006 року складе 80 доларів за тисячу кубометрів, а у другому півріччі – 95 доларів. У перші дні після підписання нових газових угод з російським Газпромом українські чиновники говорили, що РосУкрЕнерго постачатиме “суміш” російського та туркменського газу.

У той таки час низка великих підприємств гірничо-металургійного комплексу України виступили із заявою, у якій вимагають від президента України змінити склад групи, яка веде газові переговори з Росією, і не підписувати міжурядову угоду на основі договору між Нафтогазом та Газпромом, підписану 4 січня. За підрахунками промисловців, втілення цих домовленостей означатиму підвищення ціни на газ для підприємств до 150 доларів у першому півріччі, і незрозумілу ціну у другому півріччі цього року.

Міністр закордонних справ Росії, Сергій Лавров, коментуючи наслідки останніх україно-російських газових домовленостей, закликав звернути увагу на зростання курсу акцій Газпрому після підписання угоди з українським Нафтогазом: “Факти є такими, що після того, як між Росією та Україною було досягнуто домовленості щодо умов постачання газу до України та умов транзиту газу через територію України до Європи, лише за перші 10 днів капіталізація Газпрому збільшилася на 22 %,” – заявив голова російського зовнішньополітичного відомства.

Крім того, у понеділок міжнародна рейтингова агенція Standard & Poors повідомило про покращення рейтингу російської компанії із прогнозом “позитивний”. У той таки час інша міжнародна рейтингова агенція, Fitch, погіршила рейтинг українського Нафтогазу, змінивши свій прогноз із “стабільного” на “негативний”.

Ставка транзиту російського газу територією України у найближчі 4 роки буде нижчою 1 долара 60 центів, обумовлених у контракті на наступні 5 років між Газпромом та Нафтогазом – заявив заступник голови Газпрому, Олександр Медвєдєв. Реальне зменшення ставки, за словами пана Медвєдєва, відбуватиметься за рахунок того, що Україна отримала аванс за транзит у розмірі 1 мільярд доларів.

Росія та Молдова повідомили про досягнення домовленості щодо постачання російського газу. Його ціна складатиме 110 доларів за тисячу кубометрів. Минулого року Молдова платила за російський газ 80 доларів за тисячу кубів, проте цього року Газпром вимагав підвищення плати до 160 доларів. Компроміс було досягнуто завдяки збільшенню частки Газпрому у молдовській національній газовій компанії Молдовагаз з 51% до 64%. Збільшення частки відбулося завдяки передачі російській компанії частки, яка раніше належала Придністров’ю.

Президент Молдови, Міхаіл Воронін привітав ці домовленості, заявивши, що для Кишинева головним було отримати прозору ціну і відсутність посередників між Газпромом та Молдовагазом. З початку цього року Молдова не отримувала російського газу, купуючи газ із українських запасів. Представники української влади також припускали, що згодом постачання газу до Молдови також може перейти до СП Нафтогаз – РосУкрЕнерго.

Верховний Суд України розпочав розгляд справи про законність приватизації контрольного пакету акцій Нікопольського заводу феросплавів. Перед початком розгляду справи за змістом, суд з’ясував позиції сторін щодо можливості досягнення мирової угоди. Нинішні власники підприємства, консорціум Придніпров’я, заявили про свою готовність досягти мирової угоди, а Кабінет Міністрів висловився категорично проти. Вищій господарський суд України у серпні минулого року ухвалив рішення про незаконність приватизації НЗФ. Консорціум Придніпров’ю оскаржило це рішення у Верховному суді, посилаючись на те, що Верховний Суд вже двічі розглядав законність цієї приватизації, і визнавав її законною.

У Пекіні відбувається міжнародна конференція, присвячена збору коштів на боротьбу із пташиним грипом. ООН та Світовий банк повідомили, що для успішної боротьби із вірусом потрібно витратити не менше 1 мільярда доларів. Ці кошти потрібні для покращення системи охорони здоров’я та ветеринарних служб у країнах, що розвиваються, які вражені вірусом пташиного грипу штаму H5N1.

Світовий банк планує виділити близько 500 мільйонів, ще 250 мільйонів можуть витратити США, Європейський Союз – близько 200 мільйонів доларів, та Росія повідомила про готовність виділити до 40 мільйонів доларів. За оцінками Світового банку, 1 мільярд є незначною сумою у порівнянні із тими збитками, що їх може пташиний грип у разі, як вірус мутує і буде передаватися від людини до людини, а це може становити до 800 мільярдів доларів тільки за один рік.

Крім того, у разі виникнення пандемії грипу, спричиненого вірусом H5N1, втрати страхових компаній можуть скласти від 31 до 133 мільярдів доларів. Жертвою цього вірусу вже стали майже 80 людей, які померли від 2003 року, більшість з них - в країнах південно-східної Азії.