Марина Денисенко Бі-Бі-Сі, Лондон

	Аналітик Інституту міжнародної економіки у Вашингтоні Андерс Аслунда

Здавалося б ще зовсім нещодавно Владімір Путін говорив про минулий рік як про "рік втрачених можливостей" в україно-російських взаєминах. Чим пояснити різку зміну тону російського керівника, міркує експерт по Україні та Росії, аналітик Інституту міжнародної економіки у Вашингтоні Андерс Аслунда.

Андерс Аслунд: Імовірно, пан Путін зрозумів, що своїм добрим ставленням до Ющенка він завдає йому більшої шкоди, ніж недобрим ставленням.

Бі-Бі-Сі: Чи слід тоді потрактувати його доброту як ознаку задоволення Москви від досягнення такої угоди, якої вона хотіла?

Андерс Аслунд: Це дійсно дуже заплутана угода, і вона не допомагає розібратися в дуже туманній справі навколо РосУкренерго, якій відводиться в цій угоді така значна роль. Ми не знаємо, хто є власниками РосУкренерго, в якому стані її фінанси. Фінанси Газпрому принаймні перевіряють міжнародні аудитори, про нього відомо значно більше, ніж про РосУкрнерго, про яке ми фактично нічого не знаємо.

	Ющенко та Путін в Астані

Бі-Бі-Сі: В номері Wall Street Journal за середу міститься стаття російського віце-прем'єра та міністра оборони Сергія Іванова, в якій він говорить про те, що внутрішня ситуація в деяких колишніх республіках може становити потенційну загрозу безпеці Росії. Як це узгоджується з сьогоднішньою риторикою пана Путіна в Астані?

Андерс Аслунд: Це узгоджується з російською політикою в колишніх радянських республіках. Росія хоче відігравати в них більшу роль. Вона прагне виглядати успішною. Тому такі заяви - цілком логічні.

Бі-Бі-Сі: Як би ви охарактеризувати стосунки російської та української еліт?

Андерс Аслунд: Залежить від того, на яку еліту ви дивитесь. Загалом довіри немає. Якщо ви подивитесь, наприклад, на машинобудівельний комплекс, українські машинобудівники повинні знаходити порозуміння, бо їхня промисловість таки є взаємопов"язаною з російською. На противагу цьому, сталевиробники є цілком окремішними і запеклими конкурентами. Ну, а що стосується політичних еліт та людей загалом, то переконання таке, що в Росії є комплекс старшого брата, а в українців є комплекс молодшого брата.

Бі-Бі-Сі: Чи не допустилися українці тактичної помилки в ході цієї газової суперечки. Адже на другий-третій день після скорочення поставок російського газу на Захід західна громадська думка почала схилятися на користь України. Чи не слід українським учасникам переговорів було трохи почекати, щоб домогтися кращих для себе умов?

Андерс Аслунд: Важко сказати, якщо ти не знаєш усіх деталей дискусії. Справді, Україна здається мала сильніші позиції, аніж вона сама вважала. А російська позиція була доволі слабкою, і Європа раптом несподівано виступила проти неї єдиним фронтом, чого здається ніхто не міг передбачити. До того ж, Україна мала на своєму боці юридичну перевагу: контракт із юридичними зобов'язаннями. З іншого боку, Україна отримує і далі найдешевший за всіх газ, за вийнятком Білорусі. Отож, Україні вдалося досягти чимало.

Бі-Бі-Сі: Це правда, але в цю ціну закладено і туркменський газ, який є набагато дешевшим. Це не зовсім та ціна, яку хотіли українці, чи не так?

Андерс Аслунд: Я думаю, очікували, що Україні виставлять ціну в 110-120 доларів та тисячу кубів. Певно, Україні доведеться платити 70 доларів за туркменський газ на українськиому кордоні, який вона отримуватиме на додаток. В такому випадку середня ціна становитиме десь 85 доларів за увесь газ на це півріччя. І це непогано.

Бі-Бі-Сі: Як на вашу думку, розвиватиметься ситуація після першого липня? Чи вдасться Україні наполягти на збереженні цієї ціни?

Андерс Аслунд: Неможливо сказати. Це залежить від політичних подій. Окрім того неминуче постане питання про власників РосУкренерго. Всі хотітимуть знати, чому Росія віддала такий ласий шматок цій структурі, а не залишила його собі. Я думаю, що тримати цих власників в секреті буде неможливо. Ну, і ринкові ціни на газ також гратимуть роль.

Бі-Бі-Сі: Як ви тоді оцінюєте створення спільного підприємства між РосУкрЕнерго та Нафтогазом, якщо перший має таку суперечливу репутацію?

Андерс Аслунд: Це одна з тих речей, щодо якої я маю сумніви, що вона взагалі станеться. Бо для будь-якого українського політика виправдати такий крок було б дуже важко.