Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

За іронією долі реформаторські поради "помаранчевому" президентові вирішили дати експерти, що об’єдналися у комісію "блакитної стрічки", що у перекладі з англійської може означати фахівців найвищого ґатунку.

За ті 20 років, впродовж яких один з авторів рекомендацій, чільний експерт фонду Карнегі, Андерс Аслунд, досліджує Україну, нинішній час є найкращим для реформ, бо саме зараз українське суспільство продемонструвало найбільшу консолідацію та прагнення довіряти новій владі.

Інший автор порад щодо нової хвилі реформ, Олександр Пасхавер, каже, що робота над ними почалася півроку тому, але сталося так, що саме переможець виборів є людиною, яка може дослухатися до подібних рекомендацій:

“Ми не знали, хто стане президентом, але мені важко собі уявити, як цей комплекс реформ, які можна назвати ліберальними, сприйняв би Віктор Янукович, якби виграв вибори. Так що нам пощастило, що президентом обрано людину, якій ближча ця ідеологія. Я би порівняв нинішню ситуацію з тією, коли його було призначено прем’єром, - тоді ми стояли на межі серйозної кризи, але кілька рішучих кроків уряду запобігли цьому і згодом почалося зростання. Відмінність полягає в тому, що за ці роки ресурс екстенсивного зростання економіки вичерпався. З іншого боку, тоді населення не дуже прихильно ставилося до реформ, а тепер в уряду буде великий кредит довіри”.

Експерти визнають, що новому урядові буде треба одночасно розпочати кілька серйозних реформ – судову, конституційну, господарську, пенсійну та медичну, проте серед найближчих конкретних кроків – перегляд бюджету та завершення переговорів щодо вступу України до СОТ.

При цьому, як каже Андерс Аслунд, Києву неодмінно треба впорядкувати деякі “виборчі” проекти на кшталт ЄЕП:

“Для України головне – вступити у СОТ. Договір про вільну торгівлю між країнами СНД існує вже давно, проте він не працює, бо немає жодного механізму реалізації рішень. Будь-яка вільна торгівля між країнами СНД можлива лише тоді, коли вони стануть членами СОТ. ЄЕП був політичним проектом виборчого року в Україні. Цей рік завершився, і, гадаю, можна ставити крапку і на самому проекті. Що робити із тими десятками підписаних документів – дійсно питання для нового уряду, проте його треба вирішити вже найближчим часом”.

З іншого боку, каже експерт фонду Карнегі, Україна може не поспішаючи, але впевнено просуватися до вступу до ЄС:

“Країна, яка виконує Копенгагенські критерії у галузі демократії, ринкової економіки та судочинства, і розташована у Європі, не може опинитися поза межами Європейського Союзу. Я гадаю, що для України цілком реально є стати членом ЄС через 15-20 років. І такий термін є оптимальним і для самої України, бо членство у ЄС дає значні переваги у демократії, але може створити проблеми для сільського господарства, ринку праці. Сподіваємося, що реформуватися буде не тільки Україна, але й ЄС, і тоді приєднання може статися на більш вигідних для України умовах”.

Ще один важливий аспект, якому новий уряд має приділити особливу увагу, - це приватизація – нова і стара. Олександр Пасхавер вважає, що революційної реприватизації не буде:

“Якщо і говорити про якийсь перегляд результатів приватизації, то, на мій погляд, цей процес відбуватиметься не у формі судових позовів, а переговорів щодо відшкодування тих сум, які були недоотримані бюджетом під час цих “договірних продажів”. Мені здається, що цей шлях був би більш продуктивним”.

Очевидно, знаковою у справі реприватизації буде подальша доля Криворіжсталі. Перша скарга про незаконну приватизацію цього об’єкту вже надійшла до суду. Тим часом парламент ухвалив рішення заборонити приватизацію до формування нового уряду.