Олександр Гриб Бі-Бі-Сі, Лондон

Друга Світова війна викликає суперечки в українському суспільстві і досі

Після безрезультатних закликів до примирення ветеранів Другої Світової війни до Дня перемоги 9 травня нове звернення президента України витримане у дусі еклектизму між тими радянськими міфами, які ще побутують в Україні, і тим розумінням історії Другої Світової війни, до якого слід прагнути.

Те, що День скорботи в Україні і вшанування пам’яті жертв війни припадає на 22 червня для багатьох може виявитися несподіванкою, але нікого не здивує. 22-ге ж червня у СРСР вважався початком так-званої Великої Вітчизняної війни коли нацистська Німеччина порушила Пакт Молотова Рібентропа і вдарила по Країні Рад з якою перед тим роздерла навпіл Центральну Європу. Про псевдо науковість і шкідливість терміну та міфу розповідає професор Гарвардського університету Роман Шпорлюк:

Р.Ш.: Я думаю, що така концепція - "Велика Вітчизняна війна", - яка, за самим цим окресленням нібито починається 22 червня 1941 року, є неправильною, є помилковою як з точки зору об'єктивної історії другої світової війни, так і з точки зору історії України часу другої світової війни.
Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року. 3 вересня у війну ввійшли Франція, Англія і країни Британської Спільноти Народів (тоді ще вона називалася імперією). 17 вересня 1939 року у війну ввійшов Радянський Союз - своєю агресією проти Польщі.

Отже, червень 1941 року не є початок нічого. Це є початок радянсько-німецької війни, а також війни Фінляндії, Румунії, Болгарії, Угорщини з Радянським Союзом. Але це вже була друга дія, а, може, навіть третя дія в драмі другої світової війни. Перша дія - це 1939 рік. Друга дія - німецька перемога над Францією і західноєвропейськими країнами. Потім ми переходимо до війни на Балканах. І врешті, після розпаду Югославії і здобуття Греції, входить у війну Радянський Союз.

А щодо застосування цього поняття до історії України, з тих самих причин це є помилка. Для українців друга світова війна почалася також у вересні 1939 року - у Галичині, на Волині; 1940 року - Буковина увійшла в війну. Але це одночасно була також війна і для східних українців, бо вони тепер відбували військову службу, працювали в західноукраїнських регіонах. Отже, поняття "Велика Вітчизняна війна" для України, на мою думку, є науково необґрунтоване.

Воїни УПА змагалися за незалежну Україну проти німецького та радянського війська

Бі-Бі-Сі: У Зверненні Віктора Ющенка термін Велика Вітчизняна війна не вживається. Натомість повністю відтворюється стереотип виплеканий радянськими істориками, який мав виправдовувати дії СРСР та пояснювати причини поразки Сталіна у перші роки війни через таку собі віроломність Гітлера, який не дотримав договору про взаємний ненапад після спільного нападу на Польщу. Коли читаєш звернення підписане Віктором Ющенком, яке йому підготували очевидно консультанти, то виникає відчуття дежавю, так ніби списували з радянського підручника і слово СРСР замінювали на слово Україна:

"Гітлерівський фашизм віроломно напав на нашу землю, маючи на меті не лише захопити Україну, а й знищити більшість її населення. Фронт двічі прокотився Україною, засипаючи її солдатськими могилами. Нацисти жорстоко спалювали й руйнували міста і села. На окуповану територію прийшов «новий порядок», закрутилася нелюдська машина смерті: розстріли, голод, примусова праця, концтабори". Звернення Віктора Ющенка

Бі-Бі-Сі: Річ навіть не втім, що гітлерівська Німеччина "віроломно" напала на землі сучасної України ще у вересні 1939 року, і справді мала на меті поступове знищення українського народу. Це так само - правда, як і те, що окупанти наводили "новий порядок" на українській землі з розстрілами, голодом, концтаборами та знущаннями. Проблема полягає у тому, що згаданий штамп радянських апологетів пересмикнутий українськими дорадниками президента, приховує, що новий порядок в Україні з розстрілами, голодом, концтаборами і знущаннями почали наводити з вересня 1939 року не лише німецькі, але й радянські окупанти, пояснює далі Роман Шпорлюк:

Р.Ш: Треба пам'ятати, що Червона Армія в 1939 році вступала на територію Західної України не як визволитель, а як окупант. Прихід Червоної Армії це був також прихід НКВД. Це почалося відразу - масові арешти, депортації, розстріли. Отже, період 1939-41 - це велика трагедія для західних регіонів України.

Про внесок українців у Перемогу на параді "переможців" у Москві не згадали

Бі-Бі-Сі: Укладачі звернення президента сором’язливо оминають цей факт, так ніби вшанування пам’яті жертв червоного терору, не є такою ж складовою Дня скорботи, як і пам’ять вшанування жертв коричневого ґеноциду. Натомість вони одним рядком згадують "мужність українців на всіх фронтах війни", роботу в тилу СРСР, у партизанському підпіллі, і ще більш абстрактно зараховують до цього переліку український визвольний рух "учасники якого обстоювали суверенне право українців жити у власній державі". Ніби не помічаючи суперечності між ТАКИМ зарахуванням в один ряд воїнів Української повстанської армії з ветеранами радянського війська, звернення закликає українське суспільство "оберігати мир і спокій у державі, жити у дружбі і злагоді":

"Настав час примирення та взаємного прощення у нашому суспільстві. Заради дітей та онуків, перед світлою пам'яттю всіх, хто загинув у тій війні. Адже саме за мир віддали свої життя наші воїни, всі, хто зі зброєю в руках відстоював свободу і незалежність Батьківщини. Тож будьмо гідними їхнього подвигу!" Звернення Віктора Ющенка

Бі-Бі-Сі: Віктор Ющенко не мав нагоди виголосити свого звернення до українського суспільства, оскільки 22 червня перебував з візитом у Франції, де між іншим таки згадав про те, що французи були з українцями союзниками у Другій світовій війні.

Якщо раніше можна було говорити про багатовекторність української зовнішньої політики, то тепер можливо мова піде також про багатовекторність української історії. Не назвавши катів та їхні жертви, не дочекавшись вибачення людовбивців з числа так-званих визволителів, і не визнавши учасниками війни ветеранів УПА, президент закликає українців бути гідними подвигу тих воїнів, які віддали своє життя за незалежність Батьківщини.

Який був заклик, такий певне був і відгук. Одні могли вшановували пам’ять героїв УПА, які полягли за незалежну Україну. Інші вшановували воїнів Червоної армії, які билися з гітлерівцями на боці СРСР. Скорбота як і почуття Батьківщини у кожного своє.