Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

У прокуратурі кажуть, що заяви Ольги Колінько пов’язані з тим, що вона намагається приховати справжні причини звільнення Святослава Піскуна з посади Генпрокурора, а також із розслідуванням справи Ґонґадзе.

Відносини між Святославом Піскуном та Ольгою Колінько зіпсувалися кілька років тому: причиною стало звільнення Піскуна з посади Генпрокурора у жовтні 2003 року після засідання Координаційного комітету по боротьбі із корупцією, яким тоді керувала Колінько.

Геннадій Васильєв замінив Святослава Піскуна на посаді після доповіді Ольги Колінько

Згодом Ольга Колінько стала заступницею Генпрокурора Геннадія Васильєва, який дістав цю посаду після звільнення Святослава Піскуна.

Коли у грудні минулого року Святослава Піскуна рішенням Печерського суду було поновлено на посаді Генпрокурора, Ольга Колінько не звільнилася, а пішла у тривалу відпустку.

Небажання звільнятися із відомства, очолюваного людиною, яку Ольга Колінко неодноразово і прилюдно звинувачувала у корупції, заступниця Генпрокурора пояснює тим, що взагалі не вважає Святослава Піскуна легітимним Генпрокурором, оскільки, за її словами, поновити його на посаді міг тільки Конституційний Суд.

Питання цивілізованості

Ольга Колінько твердить, що під час відпустки на неї та її родину здійснювали тиск, який вона пов’язує із своїми давніми складними відносинами з нинішнім начальством:

"Де, в якій цивілізовані країні, коли є службовий мобільний телефон, домашній телефон, і можна, врешті-решт, надіслати повістку, до заступника Генпрокурора прийшли і дзвонили, і били у двері впродовж двох годин? В цей час у мене в квартирі знаходилася стара, 80-річна мати. Я не можу вам описати, у якому стані була ця немічна жінка, коли я повернулася додому. Вона прикута до ліжка і не могла відчинити двері. Коли вона прийшла до тями, вона мені каже: "Олю, тебе вб’ють". З цього приводу я сьогодні хочу публічно заявити, що службового пістолету в мене немає, і, як глибоко віруюча людина, я не маю планів розраховуватися із життям”.

За словами Ольги Колінько, останньою краплею, яка змусила її виходити на прес-конференцію, став допит на робочому місці в Генпрокуратурі. За її словами, слідчий викликав її на допит в одній справі, а розпитував про діяльність на посаді керівника комітету по боротьбі із корупцією.

Повага до посади

Водночас представник Генпрокуратури Іван Колінич, який і допитував Ольгу Колінько, каже, що працівники прокуратури не виламували двері у її квартирі і не чинили на неї або членів її родини жодного тиску:

"Декілька разів слідчі приходили, аби вручити їй повістку, яку вона так хотіла бачити. От і все. Ніяких дзвінків, гупання у двері, переслідування не було. Приходили звичайні слідчі. Це ж працівник прокуратури, тим більше, заступник Генпрокурора, і потрібно ставитися із повагою навіть до її посади”.

Іван Колінич каже, що заяви Ольги Колінько пов’язані із тим, що вона намагається приховати свою роль у звільненні Святослава Піскуна з посади Генпрокурора 2003 року. Він твердить, що тоді Святослав Піскун впритул підійшов до розкриття справи Ґонґадзе. Зокрема, був заарештований начальник департаменту зовнішнього спостереження МВС генерал Пукач.

Після несподіваного звільнення Піскуна з посади Генпрокурора, яке стало наслідком доповіді Колінько на терміново скликаній нараді комітету з боротьби із корупцією, Пукача було звільнено з-під варти, він зник і з того часу перебуває у розшуку, каже Іван Колінич:

Святослав Піскун: заяви у справі Ґонґадзе

"Демарш Ольги Михайлівни спричинений тим, я думаю, що їй були поставлені конкретні запитання щодо її стосунків і підлеглості адміністрації президента. 23 жовтня 2003 року був заарештований генерал Пукач. Після цього арешту у пожежному порядку збирається так званий координаційний комітет. Під тиском викликаються працівники прокуратури. Когось залякували різними методами, а комусь обіцяли підвищення по службі. Тобто діяв, як кажуть метод батога і пряника”.

Маневр на утримання?

Водночас Ольга Колінько твердить, що саме за Генерального прокурора Піскуна справа розслідування справи Ґонґадзе гальмувалося, і що він завжди використовував цю справу для того, аби втриматися на посаді:

"Ви зверніть увагу: у 2003 році як тільки хмари згущалися над Піскуном, одразу ж ідуть голослівні заяви Піскуна у справі Гонгадзе, які потім не підтверджуються. Я вважаю, що і зараз справу Гонгадзе не тільки розслідують непрофесійно, але й використовують її у своїх або політичних, або інших цілях, мається на увазі, утриматися на посаді”.

Мати Георгія Ґонґадзе, Леся Ґонґадзе, після другого призначення Святослава Піскуна на посаду Генпрокурора заявляла, що не вірить у те, що він завершить розслідування справи про вбивство її сина.

Сумніви щодо законності поновлення Святослава Піскуна на посаді Генпрокурора висловлювали і дехто з депутатів і політиків, які підтримують нову владу, і ті, хто визначає себе як нова опозиція.