Рішення про реверсне використання труби "Одеса-Броди" експерти називають прикладом політичного втручання на шкоду економічній доцільності

В інтерв'ю Бі-Бі-Сі експерт у галузі енергетики заявив, що новій українській владі дуже важливо вчасно продемонструвати кроки назустріч, не обмежуючись лише політичними гаслами.

Але чи зможе Київ змінити ставлення Росії, яка також відіграє ключову роль у цих проектах, – про це в інтерв'ю Бі-Бі-Сі Олександра Гудими, яке записала Анастасія Зануда.

Бі-Бі-Сі: Пане Олександре, президент Ющенко у Берліні заявив про те, що Україна хоче розпочати переговори про створення міжнародного газотранспортного консорціуму з "чистого аркуша" і, нарешті, залучити до нього Німеччину. Раніше Росія не дуже вітала такі пропозиції. Чи реально поєднати інтереси Росії та Європи у цьому проекті?

О. Гудима: Це є класична схема: коли не знаєш, як діяти, подивись, які схеми створили інші. Найкращий досвід для України – досвід Словаччини, яка інтегрувала свою газотранспортну систему до Європейського Союзу і зберегла стратегічне партнерство з Росією.

Росія має третину від 49% газотранспортної системи Словаччини разом із двома компаніями-споживачами – "Рургаз" та "Газ де Франс". І вони утворили прекрасний консорціум: Словаччина має 51%, Росія, французи і німці ділять по третині решту відсотків. Словаки мають інтерес прокачувати російський газ своєю територією, французи і німці – його отримувати. Це схема, що працює вже чотири роки.

Віктор Ющенко говорить про загальні параметри і це його право – визначати стратегічні пріоритети, а справа уряду – наповнювати ці пріоритети конкретним змістом. Ми можемо говорити сьогодні про найкращий для Києва формат міжнародного газотранспортного консорціуму – це Росія, Україна, Німеччина і, наприклад, Франція.

В яких долях – це не є справа політиків. Головне, щоб ця співпраця відбулася. На відміну від двостороннього, штучного консорціуму із управління, як планувала стара влада. Така схема нічого не давала Україні, бо ніхто не мав наміру вносити інвестиції. У такий спосіб Росія, скориставшись слабкістю української влади, лише хотіла захопити контроль над українською газотранспортною системою.

Бі-Бі-Сі: Але раніше росіяни не погоджувалися на частку, меншу ніж 50%?

О. Гудима: Що означає частка? З чого? Росіяни вели мову про частку в управлінні, але в таких пропозиціях не було ніяких обґрунтувань, ніякої економіки. Це була лише спроба Росії захопити контроль. Сьогодні усі зрозуміли, що цього не станеться. Сьогодні україно-російський двосторонній консорціум з управління вже, як кажуть, "почив у бозі".

Вважайте, що його нема. Що має бути? Має бути консорціум з власності. Щоб власником української газотранспортної системи була Україна, іншими власниками - держави, зацікавлені у використанні газотранспортної системи – Росія, Німеччина і Франція. Тут немає що вигадувати.

Бі-Бі-Сі: Чи потрібно буде для створення такого консорціуму приватизувати українську газотранспортну систему?

О. Гудима: Знаєте, я би не хотів зараз вести мову про газотранспортну систему. Давайте спочатку дізнаємося усі деталі домовленостей. Повторю, для мене найбільш ефективним є консорціум з власності. Для мене також принципово, аби в найближчі пару десятків років Україна мала контрольний пакет над своєю газотранспортною системою. Словаччина змогла узгодити свої національні інтереси із інтересами партнерів, маючи 51%. Чому таким шляхом не може піти Україна?

Бі-Бі-Сі: Що тепер буде із тими газовими боргами України, що пішли в рахунок нашої частки у цьому консорціумі з управління, адже Росія не погодилася на оформлення нашого боргу через облігації?

О. Гудима: Ми повернули їм півтора мільярди. Ми втратили їх. Бо мудрий господар так ніколи б не вчинив. Ми, фактично, заплатили одноразово і тепер не будемо протягом кількох років отримувати свою долю у вигляді російського газу. Я проти того, щоб зараз це ліквідовувати. Що поробиш, це гріхи колишньої влади.

Бі-Бі-Сі: Тобто, можна вважати, що Україна повністю втратила ці півтора мільярди доларів?

О. Гудима: Фактично так. Цих коштів вже немає. Добрий господар ніколи не буде платити одразу, а намагатиметься реструктурувати борги. Ми заплатили. Тепер вже треба виходити із тієї обставини, що Україна не має боргу перед Росією, але у нас є Росія як партнер, у нас є Німеччина, котра готова бути рівноправним партнером України і Росії. Усі варіанти має пропонувати сьогодні уряд. Президент Ющенко на своєму рівні робить дуже багато важливих кроків. Якщо сьогодні Німеччина відгукується на ініціативи України 2-ма мільярдами євро, то це означає, що сподівання і інтерес дуже великі.

Бі-Бі-Сі: У проекті Одеса-Броди Росія також демонструвала досить жорстку позицію, яка пояснювалася навіть не стільки економікою, як геополітикою. Навряд чи ця позиція зараз змінилася...

О. Гудима: Ми маємо переконувати Росію, що реверс - це не найкращий варіант. Політично для Росії, звичайно, це було вигідно. Але фактично ж вони не реверс зробили, а "зачинили" каспійську нафту, всі це розуміють. Тепер нам треба делікатно попросити Росію вийти із тієї труби.

Бі-Бі-Сі: Але все ж таки, якщо Росія і надалі жорстко дотримуватиметься свого?

О. Гудима: А для чого у нас є союзники, такі, як Сполучені Штати, як Німеччина? Хто сказав, що ці переговори будуть легенькими? Політичне рішення про відміну реверсу – це найлегше, що може зробити уряд. Він проголосує, але після цього будуть титанічні переговори із Росією, в ході яких Москву треба переконати вийти із цієї труби.

Взамін Росії мають запропонувати інші, вигідні варіанти. Бо те, що зробила Росія із реверсом, - це було політичне рішення. Головне було зайти у цю трубу. Я якось жартував, що це було те саме, що заповнити українську трубу рідким цементом. Тепер забрати ту нафту із труби буде важко. Хто каже, що легко? Але всі очікують.