Мирослава Ґонґадзе: Розслідування смерті Георгія 'не йде'

У цей день його вдова Мирослава Ґонґадзе дала інтерв'ю в прямому ефірі програми Української Служби Бі-Бі-Сі.

Бі-Бі-Сі: Сьогодні – день народження Георгія. Як особисто Ви та діти відзначаєте цей день?

Мирослава Ґонґадзе: Я вже сьогодні писала в „Українській Правді”, що Соломійка питала, - чи можна відправляти питання до раю? Я була дуже заскочена цим, бо діти, як завжди, потребують дуже конкретних відповідей. Ми надули сьогодні кульки, і вони склали свої привітання, і ми їх пустили в небо.

Ви знаєте, це дуже складно – уявити собі, що його більше з нами немає. Складно відчувати цю порожнечу. Але це – життя, і нам потрібно жити далі. І збереження пам’яті про нього – це саме важливе, і для дітей – також.

Розслідування не йде

Бі-Бі-Сі: Як, на Вашу думку, іде розслідування загибелі вашого чоловіка?

Я не розумію, чому кожен новий генеральний прокурор повинен заперечувати дії і наробки попереднього. Для мене це – однозначно бажання закрити справу, замовчати справу Мирослава Ґонґадзе

Мирослава Ґонґадзе: Розслідування не йде. Тобто я, від моменту призначення генеральним прокурором України Геннадія Васильєва, практично не маю жодної інформації про хід розслідування. Почула із засобів масової інформації, що генеральний прокурор починає розслідування з чистого листа, - і мені це абсолютно незрозуміло.

Я не розумію, чому кожен новий генеральний прокурор повинен заперечувати дії і наробки попереднього. Для мене це – однозначно бажання закрити справу, замовчати справу, бажання протягнути це до того моменту, коли і суспільство, і ми всі просто втомимося і забудемо про цю проблему. Я думаю, що ці надії влади є примарні, принаймні – щодо мене.

Бі-Бі-Сі: На Вашу думку, чи безпечно бути журналістом в Україні?

Мирослава Ґонґадзе: Я буквально позавчора повернулася з Варшави, і там був конгрес Міжнародного інституту преси. Двоє польських журналістів загинули в Іраку минулого тижня. І я сказала аудиторії: ось ці двоє людей, загинули на формальній війні. В Україні і в колишніх пост-радянських республіках також ведеться війна, але війна – таємна. Війна між журналістами і владою.

Однозначно, що професія журналіста стала дуже небезпечною. Що це – люди, які практично в перших рядах на полі бою за інформацію, за правду, яку вони повинні нести суспільству. І я вважаю, що кожен журналіст, який взяв на себе цю відповідальність і цю професію, має бути відповідальним перед суспільством.

Одна жінка, з опитуваних у Вашій програмі, сказала: якщо ти – журналіст, то це – твій вибір, і ти йдеш на ці ризики. Так от, справжній журналіст напевно, і є тим, який не зважаючи ні на що, робить свою роботу - ефективно і відверто.