Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Світлана Дорош Бі-Бі-Сі, Київ

Генеральна прокуратура України не оприлюднює інформації про те, які фахівці і коли проводитимуть повторну експертизу записів майора Мельниченка, зроблених у президентському кабінеті і у яких нібито згадується загиблий журналіст Георгій Гонгадзе.

Апаратура таємного стеження: за роки, що минули від спалаху "касетного скандалу", технології розвинулися

Кабінет Міністрів України виділив на це 850 тисяч гривень.

Прокурор Геннадій Васильєв неодноразово заявляв, що вважає розслідування справи Гонгадзе своїм попередником непрофесійним і що говорити про якісь результати у цій справі зарано.

Прокурор планував посилити слідчу групу, що веде розслідування, і при потребі - провести додаткові дослідження як тіла загиблого, так і фрагментів записів, у яких нібито згадується Георгій Гонгадзе.

Досі влада і правоохоронні органи усі роки заперечували автентичність записів, твердячи, що вони змонтовані з метою дискредитувати президента Леоніда Кучму.

Попередні керівники прокуратури наголошували, що оскільки походження записів, а також спосіб, з допомогою якого їх отримав Мельниченко, є сумнівними, вони не можуть бути офіційним доказом у кримінальній справі.

Нове керівництво генеральної прокуратури офіційно звернулося до уряду і той одразу ж відгукнувся на прохання знайти кошти.

Як виглядає, таке рішення Кабміну здивувало навіть міністерство юстиції України, яке заявило, що не має жодних планів відносно використання цих коштів на вказані цілі.

Хто здатний на дослідження

Інститут масової інформації – правозахисна організація, що опікується справою Гонгадзе, - провів власне дослідження того, яка установа в Україні могла б провести експертизу скандальних плівок.

Гроші, які виділив Кабінет Міністрів, пішли на Інститут судових експертиз

Оксана Соколова, прес-секретар генерального прокурора

За висновком інституту, одержаним після консультацій з фахівцями, Україна не має сертифікованого обладнання для проведення експертизи аудіозаписів.

ІМІ припускає, що значна частина коштів, виділених Кабміном на експертизу, буде використана на закупівлю апаратури виробництва США, що є монополістом у даній сфері.

Ця апаратура може з'явитися у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.

В інтерв'ю Бі-Бі-Сі прес-секретар генерального прокурора Оксана Соколова повідомила деякі подробиці:

“Гроші, які виділив Кабінет Міністрів, пішли на Інститут судових експертиз. Планується, що кошти будуть використані для придбання обладнання, необхідного для проведення досліджень. Такої техніки зараз немає, але ми думаємо, що надалі вона використовуватиметься і під час розслідування інших справ. Зараз визначається фірма, котра постачатиме це обладнання. Ідеться також про те, що залучатимуться іноземні експерти. Які саме – сказати не можу, це питання опрацьовується”.

Чому чекали до 2004?

Про необхідність проведення експертизи плівок заявляв понад півроку тому колишній прокурор Святослав Піскун. Він казав, що прокуратура вже навіть призначила фонопсихолінгвістичну експертизу плівок, яка, за його висловом, буде унікальною, не лише в СНД, але й у світі.

Святослав Піскун вважав, що ця експертиза могла б дати відповідь на запитання, “чи могли люди, чиї голоси нібито лунають на записах, в силу своєї освіти, виховання, менталітету, соціального статусу висловлюватися у певному сенсі, використовувати ті чи інші мовні звороти і фрази”.

Однак, ці заяви не набули розвитку аж до початку 2004 року, коли і Кабмін вирішив, що експертиза доцільна.

Оглядачі припускають, що активність генеральної прокуратури у цьому питанні може бути зумовлена, зокрема, тим, що на січневій сесії Парламентської асамблеї Ради Європи планувалося слухання звіту про розслідування справи Гонгадзе.

Кілька місяців тому президент ПАРЄ Пітер Шідер заявив на прес-конференції, що Рада Європи дає українській владі кілька місяців для того, щоб підготувати цей звіт.

Тіньові механізми протистояння

Свій погляд на ці події висловлюють політологи. Зокрема, Віктор Небоженко каже, насправді владі не потрібне відновлення касетного скандалу, а міжнародним організаціям навряд чи потрібна експертиза плівок, проведена в Україні, на замовлення відомств, що належать до цієї влади.

Аналітик припускає, що може sтися про банальне протистяння між потужними політико-бізнесовими групами, які, цілком вірогідно, шукають можливостей для дискредитації одна одної.

Тим часом, тижневик “Кореспондент” написав про те, що аудіозаписи майора Мельниченка в президентському кабінеті вивчають в Йельському університеті в рамках курсу про недемократичні режими у світі.

Професор університету Кіт Дарден вважає, що записи є унікальним інформаційним ресурсом, що дозволяє дослідникам пострадянських республік дізнатися про тіньові механізми управління державою.