"Мама захворіла на деменцію в 29"

Коли Луїзі було три роки, її 29-річній матері Зої поставили діагноз "деменція" (слабоумство). Зараз жінці вже 42. Вона живе в притулку, не може ходити і говорити.

Зої – одна із 17 000 людей у Британії, що страждають на "деменцію з раннім початком". Цей діагноз ставлять тим, хто захворів у віці до 65 років.

Сім'я вперше зрозуміла, що з жінкою щось не так, коли Луїза з сестрою поїхали на вихідні до бабусі.

У цей час інший родич побачив, як розгублена Зої блукає по парку, шукаючи своїх дівчат.

Бабуся Луїзи, Джулія, каже, що й досі сумує за повсякденними справами, які робила разом із донькою: походами по магазинах чи відпочинку на пляжі.

"Це одна з найстрашніших хвороб, – каже жінка. – Вона витерла її пам'ять".

Зої лягла до лікарні, потім виписалась. Врешті-решт їй поставили діагноз "рання деменція".

Лікарі не змогли сказати, чому на слабоумство захворіла молода жінка.

"На самому початку хвороби вони сказали: на жаль, інколи такі речі трапляються, – розповідає Джулія. – Трапляються дуже рідко. Зої просто не пощастило".

Якийсь час жінка ще жила з доньками, але хвороба швидко прогресувала.

Зараз Зої живе в будинку для літніх людей в Ешфорді. Вона перебуває у спеціальному відділенні раннього початку, і є наймолодшою його пацієнткою.

Луїза була дуже маленькою, коли Зої захворіла, тому мало що пам’ятає про матір.

Але зараз вона займається збором коштів для Товариства Альцгеймера, а нещодавно взяла участь у параді цієї благодійної організації. Вона сподівається, що наукові дослідження у цій сфері допоможуть іншій родині уникнути того, що пережила сім'я Зої.

"Своїй мамі допомогти я не можу - уже надто пізно, і нічого не можна зробити. Але якщо можна допомогти іншим людям, то воно того варте.

Крім того, ми прагнемо підвищити поінформованість суспільства. Коли я знайомлюся з людьми і розповідаю, що у моєї мами деменція, ніхто не знає, що це таке".

85-річній матері Джулії, Рубі, п’ять років тому діагностували хворобу Альцгеймера. Зараз вона теж перебуває в будинку для літніх людей.

Її родина звернулася до лікарів після того, як жінка вночі вийшла з будинку і пройшла кілька миль уздовж місцевого каналу.

Джулі, якій довелося пережити захворювання дочки і матері, наразі зосередилася на тому, щоб підтримувати онук.

"Дива, на яке ми чекали, не сталося", - каже Джулі.

"Коли дівчатка були маленькими і питали, чому мама хвора і коли вона видужає, ми мусили відповідати, що сподіваємося на диво.

Дива так і не сталося, тому доводиться допомагати іншими способами".