|
Форум: як у вас ставляться до політики? | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Чим живе провінція і чи цікава їй так звана велика політика? Кореспонденти Бі-Бі-Сі проїхалися різними областями України, аби на власні очі побачити і потім розповісти, як за межами столиці оцінюють нескінченну політичну сагу. Як у вашій громаді чи родині поза Києвом ставляться до великої політики зараз - стежать за нею, сподіваються на політиків чи не довіряють абсолютно? Дякуємо всім, хто взяв участь у цьому форумі. Обговорення завершено. Дописи не можуть вважатися позицією Бі-Бі-Сі. Наші політики мають багато грошей і вільного часу на свої ігри. Противно дивитися. Вони просто ще заробляють: на зайву квартиру п"ятиюрідному племіннику, на машину ще престижніше, ніж є, на шмотки для своїх жінок. На пожиттєву пенсію, навіть якщо тільки два дні поприколювався в депутатах. Ненавиджу їх усіх і не вірю. Як усюди в Україні, негативно. Я спостерігаю ледь не масову нудоту від політики. Майже всі, кого я питаю, за кого Ви будете голосувати, знизують тільки плечима. Здається, що на цих парламентських виборах буде багато галочок в квадратику "Проти всіх" або обиратися будуть підставні качки - мало відомі партії, створені за підтримкою прославлених партій. Як там не було, вересневому виборцю потрібно зробити правильне рішення, щоб не бути обдуреним, але для цього треба багато аналізувати та розмірковувати. Прикро щоправда, що мало хто хоче це робити. цікавляться, але дуже стомилися від їх продажності, підлості та брехливості. на жаль не можна виділити не те що достойну партію але взагалі достойного політика в першу чергу серед депутатів, потім з оточення президента та й він сам показує прклад недальновидності, відвертої т упості. дякую за увагу. Президентські вибори розділили нашу родину - батьки за Януковича, ми за Ющенка. Я думала, закінчаться вибори, і ми забудемо про розмовки. Минуло багато часу, але варто комусь заговорити про політику, і знову починаються суперечки. Наші погляди не змінилися, і хоча політики все більше викликають роздратування і розчарування, але пріоритети у всіх лишилися ті самі. І на виборах до ВР батьки по-старому проголосують за комуністів. Більшість мешканців Мелітополя, на мою думку, вважають, що дуже добре розуміють всі нюанси великої політики. Але ж як вони розуміють – це велике питання. Від висловлювань земляків іноді стає смішно, частіше – сумно. В нашому місті вісім з кожних десяті виборців бачать в Вікторі Януковичі ангела-рятувальника простого народу. Вони простили йому і дві ходки до зони, і дружбу з мілліардером Рінатом Ахметовим, і кучміське оточення. Ніякі аргументи на прихильників “регіоналів” не діють. Вперто рахують Партію регіонів своєю і відмовляються від дискусій по питанню доцільності цього вибору. Щоб ні робив для народу Президент Віктор Ющенко – він чужий, як би ні покривав “донецких” олігархів Януковіч – він свій. Бо він за російську мову і проти НАТО. От така в нас на Мелітопольщині “велика політика”. Тому і страждаємо від росту комунальних тарифів і міського голови – “регіонала” з руками, до яких липнуть бюджетні кошти. Категорично не згоден з постановкою запитання! Скасувати парламент - і що? Диктатура??? Навіть розчаровані і голодні- в українській глибинці - не хочуть авторитаризму. Недосконалий парламент - краще, ніж жодного! Як радіожурналіст мені доволі часто доводиться говорити з своїми колегами про велику політику. Ми регулярно сперечаємося довкола політичних подій, що розвиваються в державі. Кожен член нашої новинної команди намагається відстоювати свою точку зору, але водночас наші думки попри симпатії до різних політичних сил збігаються. Адже всі ми прагнемо, щоб Україна стала справді демократично-правовою державою, в якій би захищалися права та відстоювалися інтереси громадян. А щодо настроїв на вулицях та у громадських місцях Івано-Франківська, то хочу зазначити, що люди стурбовані тими процесами, які відбуваються в столиці. Вони активно їх обговорюють та ставлять свої оцінки. Нерідко від представників старшого покоління можна почути осудливі твердження на адресу великих політиків, мовляв всі вони брехуни та прийшли до влади, щоб відстоювати інтереси свого бізнесу, а не дбати про потреби простих українців. Нещодавно я почув від вісімдесятирічного дідуся цікаву думку, в якій він висловив сумніви щодо себе. Дід Мирослав не знає крав би чи ні, якби був високим посадовцем і мав доступ до державних фінансів. Відтак прикарпатці незважаючи на всі негаразди в Україні на парламентські вибори йти готові. Вони вже менш-більш визначилися за яку політичну силу голосуватимуть. Політик повинен бути конем при возі, а кермачами являються люди,що його обирали, тому він повинен працювати для них, а не для "коритників" від бізнесу та олігарів, - такого політика я бажав би бачити в уряді України.. Запоріжжя завше було доволі аполітичним, мабуть в силу свого робітничо-пролетаріатного походження, тому й зараз інтерес до політики тут, на мою думку доволі фрагментарний. це, звичайно, не стосується активних верств населення, котрих одиниці відсотків. більше того, якщо хтось і цікавиться політикою з пересічних громадян, то вони уникають будь-яке її обговорення. Дмитро Чорний, Запоріжжя Перестав дивитися телевізор (уже рік), тому реально все сприймаю. преса то є армія, яка охороняє політиків. ВДОВБУЮЧИ людям, що вони бидло і від них нічого не залежить. ЛЮДИ ви і є головними героями, бо гроші луплять з вас. просто ви привикли дешевше і більше... живіть як подобається... Якщо ти не займаєшся політикою, то політика сама приходить у твій дім. Можеш вигнати її в двері, але вона залізе до тебе в вікно, ти закриєш вікно, а вона залізе до тебе через пічну трубу, або по-сучасному через вентиляційний канал. Тому коли хтось каже (а це, на жаль, кажуть багато), що я поза політикою, то вони приречені щоразу проводити дострокові вибори. Словом, як у чудовій українській приказці: бачили очі, що купували, так їжте, хоч повилазьте. Після шоу з розпуском уряду тимошенко а зараз і ради на вибори не підемо. А в чому сенс власне? Там хоч кого вибирай, вони всі дармоїди. "Як без політики жити на цім химернім світі?" питав писар з комедії "Пошились у дурні" Mарка Кропивницького і сам собі відповідав "Кожний писар споконвік - політичний чоловік, не можна йому слова на вітер пускати, за це він повинен вимагати плати, бо волосний писар - як в слюсарні слюсар, як у плузі чересло, або у човні весло..." Отже, без політиків жити не можна, бо вони роблять свою службу. Народ мусить навчитися держати їх у своїх руках і ними послуговуватися, а коли не виконують своїх завдань, обрати інших на наступних дострокових виборах. Так думає постійний читач Форуму Бі-Бі-Сі- Геннадій Ґвинт. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||