Бої між Вірменією та Азербайджаном. Що відомо і як це пов‘язано з війною в Україні

У ніч проти 13 вересня війська Азербайджану відкрили вогонь по території сусідньої Вірменії. Це не перша ескалація в регіоні за останні місяці, але точно безпрецедентна. Під обстрілом опинилися не тільки прикордонні міста, а й вірменське курортне місто Джермук.

Гарантом безпеки в регіоні залишається Росія, але вона надто зайнята війною в Україні, й неспокійна ситуація в Нагірному Карабаху Москві не на руку.

ВВС розповідає, що відомо про зіткнення і чи можуть вони призвести до нової великої війни.

Обстріли Вірменії

Вночі Вірменія заявила, що Азербайджан розпочав бойові дії на кордоні. Міністерство оборони Вірменії стверджує, що Баку використовує артилерію, міномети, безпілотники та великокаліберну стрілецьку зброю.

Під ударом, за версією Єревана, опинилися населені пункти Варденіс, Сотк, Артаніш, Ішханасар, Горіс та Капан. Важливо зазначити, що всі ці села та міста розташовані на території Вірменії та не мають відношення до Нагірного Карабаху, який традиційно є предметом розбіжностей двох країн.

Крім того, одразу кілька ЗМІ повідомляють, що звуки вибухів чули у вірменському курортному місті Джермук. За даними видання Sputnik Вірменія, в'їзд транспорту до міста обмежений - проїхати можуть лише місцеві жителі та ті автомобілі, які вивозять людей із сіл, прилеглих до Джермука, у безпечніші райони.

Машини також їздять у Мартуні - місто поряд із озером Севан, куди привезли кількох поранених. Ще кількох постраждалих довелося доправити до Єревана - їм потрібна серйозніша медична допомога.

Прем'єр-міністр Вірменії Пашинян заявив, що під час нічних боїв загинули 49 військовослужбовців країни. МОЗ додає, що поранено трьох мирних жителів.

Міністерство оборони Азербайджану заявило, що внаслідок бойових дій у ніч на 13 вересня вбито щонайменше 50 азербайджанських військовослужбовців, зокрема вісім прикордонників.

У Баку запевняють, що обстріл - відповідь на "широкомасштабні провокації" з боку Вірменії. Азербайджан наполягає, що Вірменія замінувала ділянки між позиціями підрозділів азербайджанської армії та дорогою постачання. Нібито у відповідь на ці дії Баку вжив "термінових заходів", які й призвели до зіткнень.

Те, що відбувається, можна назвати найсерйознішою ескалацією з кінця другої карабаської війни.

Експерт Тигран Григорян зазначає, що навіть під час тієї війни азербайджанська сторона не обстрілювала артилерією вірменські міста. "Це новина у нашому контексті. Але сам факт ескалації я пояснюю тим силовим вакуумом, який зараз існує в зоні конфлікту і в нашому регіоні загалом через російсько-українську війну", - каже експерт.

Бездіяльність Росії

Азербайджанський військовий експерт Азад Ісазаде захищає позицію керівництва своєї країни щодо "провокацій" з боку Вірменії.

"Ми повинні розуміти, що загострення, швидше за все, будуть усю зиму і на початку наступного року, і азербайджанська армія перебуває у стані бойової готовності", - вважає він.

У відповідь на питання про обстріл території Вірменії з боку Азербайджану Ісазаде каже, що не бачить достатніх доказів: "Такі звинувачення мають супроводжуватися доказами, і в сучасний період, коли є телефон у кожного в кишені, це можна зняти. І якщо це буде представлено, ми зможемо обговорювати, що це було, хто це зробив і навіщо".

У мережі вже з'явилося відео, на якому чути звуки вибухів у вірменському курортному місті Джермук.

Історик карабаського конфлікту Аріф Юнус упевнений, що Азербайджан завдав удару, скориставшись моментом. Він пов'язує загострення з невдалими переговорами на нещодавній зустрічі у Брюсселі прем'єра Нікола Пашиняна та президента Ільхама Алієва. Юнус зазначає, що Азербайджан вимагає від Вірменії виконання публічно озвучених п'яти тез.

План із п'яти пунктів, запропонований Азербайджаном

"А Пашинян заявляє, що ці вимоги не є неприйнятними, але карабаське питання залишається, і це питання не територіальної цілісності, а прав людини", - каже історик. За словами експерта, це могло викликати роздратування Алієва.

"Було зрозуміло, що Азербайджан завдасть удару, скориставшись моментом", - вважає він, відзначаючи, що світ зараз зайнятий війною в Україні, а армія Вірменії слабка.

Росія є головним посередником між Вірменією та Азербайджаном. Так було і до війни 2020 року, але після неї Москва перетворилася на головного гаранта безпеки в регіоні - російські військові досі перебувають у зоні конфлікту.

Вірменія вже звернулася до Росії, країн-членів ОДКБ та Ради безпеки ООН. Вірменія просить у Росії задіяти Договір про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу між країнами.

"Але Росія зараз дуже зайнята тим, що відбувається в Україні. І Росії невигідно, щоб зараз розпочався ще один конфлікт чи, як вони кажуть, "другий фронт". В результаті ми бачимо фактичну бездіяльність Росії. Якщо раніше їй достатньо було зробити кілька дзвінків, то зараз ми бачимо, що Росія не може зупинити військові дії в зоні конфлікту протягом місяців. Тож зайнятість Росії сильно змінює ситуацію тут", - каже старша дослідниця Міжнародної кризової групи з питань Південного Кавказу Олеся Вартанян.

Але й до початку вторгнення в Україну Москва не мала великого бажання активно втручатися в конфлікт між Азербайджаном і Вірменією, вважає політолог Тигран Григорян.

"Статус посередника між Вірменією та Азербайджаном важливий для Росії. Але протягом останніх місяців значущість Азербайджану для Москви значно зросла", - каже він.

Кілька днів тому в Баку представники Росії та Азербайджану підписали декларацію щодо розвитку міжнародного транспортного коридору "Північ - Південь".

"Це важливий транспортний шлях для Росії, і він проходить, зокрема, через територію Азербайджану. Баку може допомогти Москві диверсифікувати свою транспортну інфраструктуру та знизити залежність від експорту до Європи, - каже експерт. - Більша роль Азербайджану для Росії унеможливлює активне російське втручання в цей конфлікт. Росія не має не лише бажання, а й можливостей якось стримувати Азербайджан. Ми бачимо, яка ситуація в Україні, які невдачі в російської сторони. І зрозуміло, що для Москви зараз Південний Кавказ не є пріоритетним".

Боротьба за "буферну зону"?

Півтора року після закінчення останньої великої війни в регіоні - це час і без миру, і без війни. Локальні загострення відбуваються регулярно, і переважно в ескалації звинувачують Азербайджан, який у березні цього року навіть узяв під контроль ще один населений пункт та висоту в зоні конфлікту.

Але наприкінці липня ситуація у Карабаху ще більше ускладнилася.

Спочатку влада невизнаної Нагірнокарабаської республіки оголосила, що азербайджанці намагалися перейти лінію зіткнення. Потім російські військові прозвітували про "три порушення режиму припинення вогню" з боку Азербайджану. Після цього сторони почали звинувачувати одна одну в обстрілах.

У розмові з ВВС експерти зазначали, що таким чином президент Азербайджану Ільхам Алієв, швидше за все, хоче підштовхнути Єреван до якнайшвидшого вирішення спірних питань.

Експертка Олеся Вартанян вважає, що для Азербайджану мета ескалацій останніми місяцями полягала у взятті кількох стратегічних гірських вершин, що зроблено.

"Військові фахівці пояснюють нам, що нині та земля, де розташований Нагірний Карабах і російські миротворці, під фактично повним оглядом азербайджанських військових. Так що азербайджанці можуть бачити, що відбувається всередині цієї зони, де розміщуються миротворці. Крім того, представники Карабаху говорили, що почуваються в оточенні, і вважають, що Азербайджан посилив свої позиції, щоб надалі, якщо відбудеться якась нова військова ескалація, було простіше взяти нові території", - пояснює Вартанян.

Влітку головним спірним питанням залишався Лачинський коридор - шість кілометрів гірської дороги, яка під час війни перейшла під контроль Азербайджану, але продовжувала відігравати ключову роль для невизнаного Нагірного Карабаху, поєднуючи його з Вірменією. Наприкінці серпня росіяни, які регулювали рух Лачинським коридором, передали контроль над дорогою Азербайджану і пішли на нові позиції.

На думку вірменського політолога Тиграна Григоряна, зараз може йтися про так званий Зангезурський коридор, який має зв'язати Азербайджан із Нахічеванською автономною республікою через Сюнікську область Вірменії.

На початку літа президент Азербайджану Ільхам Алієв оголошував, що Зангезурський коридор уже стає реальністю. Насправді Єреван виступає проти ідеї прокласти транспортний коридор із західних районів Азербайджану до Нахічевані через територію Вірменії.

Крім цього, каже Григорян, може йтися і про порядок денний мирного договору між Вірменією та Азербайджаном.

"Прямо зараз, у процесі ескалації, з'являються нові наративи. Наприклад, джерела, наближені до міністерства оборони Азербайджану, говорять про необхідність створення буферної зони між Вірменією та Азербайджаном. Очевидно, що зараз Азербайджан силовим тиском намагається досягти тих політичних цілей, яких неможливо досягти за столом переговорів", - вважає експерт.

Він сподівається, що єдиним суттєвим чинником у цій ситуації може виявитися лише жорстка реакція країн Заходу - хай і непублічна. У вівторок стало відомо, що радник держсекретаря США на Кавказі Філіп Рікер приземлився в Баку. А посланець голови ЄС у Закавказзі Тойву Клаар також на шляху до регіону.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!