Українські захисники, які тримають оборону на Донбасі
- Author, Джонатан Біл
- Role, Кореспондент ВВС з питань безпеки, Донбас
Українські сили тримають оборону на Донбасі з 2014 року. Вони обороняються й досі - але тепер спорадичні бої перетворилися на повномасштабну війну проти російської армії.
Лейтенант Денис Гордєєв звик до війни - але не до такої.
"Стало набагато важче, - каже він. - У нас бомби, ракетні атаки щодня, постійно, щогодини".
Хоча він провів вісім років у боротьбі з підтримуваними Росією сепаратистами на Донбасі, тепер він і його люди стикаються з усією силою російської армії.
Після відступу з Києва три тижні тому Росія перефокусувала свої військові зусилля на схід України - з метою захопити весь Донбас. Вона передислокувала на схід багато своїх підрозділів. За підрахунками західних чиновників, Росія зараз має в регіоні близько 76 батальйонних тактичних груп, кожна з яких налічує близько 800 людей.
Вони також кажуть, що є певні докази того, що Росія виправляє деякі зі своїх попередніх помилок. І цьому сприяє той факт, що вони зараз воюють на меншій кількості фронтів і під єдиним командуванням.
В результаті українські сили намагаються тримати понад 300-кілометрову лінію фронту на Донбасі. Вони вже втратили частину території - і, ймовірно, найближчими днями втратять ще більше. Російські війська проводять "зондувальні" атаки, щоб знайти слабкі місця в обороні України.
Поки що росіяни завоювали територію навколо міста Ізюм на півночі, а також навколо Сєвєредонецька та Попасної на сході. Атаки відбуваються з кількох напрямків, хоча серйозного прориву Росії поки що не було.
Лейтенант Гордєєв каже, що він і його люди відчувають наслідки таких дій.
За день до нашого візиту одного з його людей убили, ще п'ятьох поранили. Це - лише частина втрат, які українські сили несуть зараз щодня, хоча офіційних даних немає. Ми намагалися відвідати польовий госпіталь неподалік, але нам сказали, що там занадто зайняті.
То чи це той великий російський напад, який усі прогнозували? Чи це лише прелюдія до такого нападу?
Поки що незрозуміло. Зараз російська армія здебільшого використовує артилерію та ракети, щоб зруйнувати оборону України. Деякі військові аналітики очікують, що серйозний напад ще попереду.
А українські сили, зокрема лейтенант Гордєєв та його підрозділ, продовжують тримати оборону, хоча західні експерти кажуть, що противник вже втричі переважає їх за чисельністю. Вони також визнають, що Україні, ймовірно, доведеться поступитися позиціями на відкритих територіях, щоб захистити ключові міста, де росіянам буде складніше воювати.
Під час короткого затишшя в боях мені дозволили відвідати передову позицію лейтенанта Гордєєва. Вони облаштували капличку на командному пункті. Вони моляться за перемогу. Але це не місце для спокійного споглядання. Тут чути регулярні вибухи артилерії.
Дорогою до лінії окопів він каже мені, що мінометний і снайперський вогонь - це постійна загроза. Їхня найближча позиція розташована за 600 метрів від російських військ.
Ландшафт тут - переважно відкрита сільська місцевість. Деяке прикриття подекуди забезпечують дерева, але ми досить близько, щоб час від часу чути вогонь зі стрілецької зброї.
Росіяни "йдуть, йдуть і йдуть на територію України. І ми не знаємо, коли вони зупиняться. Ми не знаємо, коли закінчиться їхня подорож", - каже лейтенант Гордєєв. До приходу в українську армію він був юристом. Він сподівається, що колись зможе повернутися до того життя. Але поки що, за його словами, він зосереджений на перемозі у цій війні.
Внизу, в окопах, поза полем зору ворога, настрій більш розслаблений, хоча на втомлених обличчях солдатів чітко видно напругу останніх боїв.
Вони показують нам свою зброю - радянський великокаліберний кулемет ДШК, який досі використовують у конфліктах по всьому світу, і різноманітні реактивні гранати. Переважно це старіша зброя радянських часів, але також вони з гордістю демонструють свою єдину протитанкову ракету британського виробництва і постачання - NLAW (легка протитанкова зброя наступного покоління).
Одного з людей лейтенанта Гордєєва британські війська навчили користуватись нею безпосередньо перед початком війни. Вони вже використали її для знищення російського танка.
"Ця зброя нам потрібна", - кілька разів повторює лейтенант Гордєєв. Росія, за його словами, є "військовою державою" - на відміну від неї, здатність України отримувати власну зброю серйозно постраждала. Поставки зброї з Заходу сильно вплинуть на результат цієї війни.
Лейтенант Гордєєв каже, що моральний дух його військ залишається високим. Вони борються за Батьківщину.
Але президент Путін хоче і потребує чогось, що він зможе назвати перемогою, і швидко - можливо, до 9 травня на параді перемоги Росії. Час може бути на боці України - але лише якщо поставки західної зброї триватимуть, і вона зможе стримати наступ Росії.
