"Вбити Ескобара". Як шотландський найманець полював на кокаїнового короля

У 1989 році загін британських найманців на чолі з шотландцем Пітером Макелісом вирушив у самісіньке серце кокаїнової імперії Пабло Ескобара, аби знищити людину, яку вважали найнебезпечнішою у світі.

Лідер колумбійського медельїнського картелю Пабло Ескобар, один з найбагатших злочинців в історії, був найбільшим виробником та продавцем кокаїну. Його картель забезпечував до 80% світового обігу цього наркотику.

Конкурентне колумбійське угруповання винайняло ветерана британського спецпідрозділу САС, щоб позбутися Ескобара.

Новий документальний фільм "Вбити Ескобара" розповідає про цю операцію, її провал і одного з учасників.

Режисер Девід Вітні розповідає, що Макеліс, який народився у Глазго в 1942 році, був складною людиною з купою внутрішніх проблем.

Він виріс у Рідрі, передмісті найбільшого міста Шотландії, поруч з сумнозвісною в'язницею Барлінні, де сидів його батько - чоловік крутого норову і схильний до насильства.

"Армія дала мені техніку вбивства, а Глазго - бійцівські навички", - розповідає у фільмі 78-річний Макеліс.

Щоб знайти вихід природній агресивності, він у 17 років вступив до парашутно-десантного підрозділу та незабаром став членом елітного 22-го полку САС.

У 1969 році, після участі у спецопераціях у джунглях Борнео, де САС допомагала султану Брунею у боротьбі з повстанцями, яких підтримувала Індонезія, Макеліс звільнився з армії. Це рішення він вважає головною помилкою свого життя.

Ветеран міняв роботи і ніде не затримувався надовго. Він почувався невдахою, став дратівливим, опинився за ґратами за побиття своєї дівчини.

Опинившись на свободі, Макеліс подався в "солдати удачі". Отримані в армії навички знадобились в Анголі, Південній Родезії (нині Зімбабве) і ПАР

У 1976 році в Анголі він познайомився з Дейвом Томкінсом. Той був не дуже гарним солдатом, Проте вмів домовлятись і добувати зброю.

Вони стали нерозлучними друзями, і саме Томкінс передав Макелісу замовлення на Ескобара.

Хорхе Сайседо з наркокартелю "Калі" задумав покінчити з сильнішим суперником і доручив Томкінсу підібрати потрібних людей. Першим, до кого звернувся посередник, був Макеліс.

"Без відповідного досвіду і репутації вам, звичайно, не запропонують вбити Ескобара, - каже Макеліс. - Моральні моменти мене не стримували. Я не розглядав це як вбивство. Для мене він був просто ціллю".

На думку картелю "Калі", з Ескобаром найзручніше було покінчити на його розкішному ранчо "Асьєнда Наполі".

Автомати і бомби

У величезному маєтку, з-поміж іншого, були зоопарк з екзотичними тваринами, колекція розкішних вінтажних автівок, приватний аеропорт та арена для бою биків.

Макеліс здійснив розвідувальний політ над ранчо і сказав, що завдання виконати можливо. Операція почалася.

Томкінс завербував 12 найманців - з тих, кого знав особисто або за рекомендаціями.

Хорхе Сайседо і картель "Калі" допомогли їм в'їхати до Колумбії і платили кожному кілеру по п'ять тисяч доларів на місяць плюс повне відшкодування всіх витрат. Томкінс як командир отримував тисячу доларів щодня.

Автори фільму додали до нього кадри відео, знятого Томкінсом, на якому найманці тримають в руках пачки грошей.

Кілька днів вони провели в "Калі", але там група могла привернути до себе увагу, тому найманці переїхали на віддалене ранчо. Там їм передали цілий арсенал зброї.

"Це було як Різдво з подарунками, - згадує Макеліс. - Ми мали все, чого можна було б побажати".

Майбутні кілери посилено тренувалися, але тільки Томкінс і Макеліс знали, кого доведеться вбити.

Тренувалися в джунглях, щоб ніхто не чув пострілів і вибухів.

Один член групи роздумав брати участь і його відпустили додому. Згодом він продав цю історію газетам, але не назвав імен та ключових подробиць.

План був такий: група висадиться на ранчо Ескобара з двох гелікоптерів, перестріляє охорону, схопить кокаїнового короля і принесе замовникам його голову.

Дізнавшись від агента картелю "Калі", що Ескобар прибув на ранчо, найманці вирушили туди.

Однак операція зірвалася.

Гелікоптер, в якому були Макеліс і Томкінс, розбився в горах через низьку хмарність. Пілот загинув.

Божа обітниця

Решта лишилися живі, але Макеліс через травму не міг спуститися з гори самостійно. Три дні він пролежав на місці катастрофи, страждаючи від пекучого болю та чекаючи, коли товариші повернуться і вивезуть його.

Ескобар дізнався про спробу замаху й надіслав своїх людей оглянути місцевість.

"Якби Пабло мене зловив, моя смерть не була б легкою", - каже Макеліс.

У ці три дні він обіцяв Богу більше не грішити.

"Я казав собі: ти брудний, ниций мерзотник, а не людина, ти маєш змінити своє життя!"- згадує він.

Все життя Макеліс найбільше звинувачував себе не за участь у війнах, а за те, що не одружився і не мав дітей.

"Мені є про що шкодувати, але це не пов'язане з солдатською частиною мого життя", - зізнається він.

За словами колишнього найманця, лише на схилі років він знайшов душевний спокій.

Що ж до Пабло Ескобара, то його застрелили у грудні 1993 року колумбійські спецпризначенці під час арешту.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!