"Тотальне недбальство". Чому від "палацу Путіна" лишилися тільки бетонні стіни

Комплекс, відомий як "палац Путіна", вже показали по російських федеральних каналах, але замість очікуваної розкоші у кадр потрапили лише голі бетонні стіни. Щоб зрозуміти, чому палац перебудовують і що в ньому було раніше, Російська служба ВВС опитала людей, що працювали там у різний час.

Про те, що будівля, яку заснований Олексієм Навальним Фонд боротьби з корупцією (ФБК) називав палацом президента Володимира Путіна, перетворюється на апарт-готель, більшість працівників дізнались з новин.

"Вражає масштаб демонтажних робіт. Простіше кажучи, весь будинок обдерли до бетону", - каже Станіслав (ім'я змінене).

Він приїхав до палацу восени 2018 року - саме на демонтажні роботи, які, на його думку, тривали приблизно пів року. В будівлі вже не було меблів, але ще збереглося декоративне оздоблення стін та стель.

"Те, що показав у фільмі Навальний, дійсно було", - робить висновок Станіслав.

Олексій Навальний у своєму фільмі про палац, який нібито належить президенту Володимиру Путіну, розповів, що головною причиною його перебудови стала пліснява.

Фільм Фонду боротьби з корупцією (визнаний в Росії організацією, що виконує функції іноземного агента) отримав понад 110 мільйонів переглядів.

Після цього Росією прокотилася хвиля протестів, багатьох учасників яких заарештували. Чимало працівників самого ФБК помістили під домашній арешт.

На цьому тлі більшість опитаних будівельників та інженерів, що працювали у палаці, попросили про анонімність.

Двоє працівників, які на власні очі бачили плісняву в палаці, розповіли ВВС, що вона вкрила всю будівлю, включно з кімнатами та підвальними приміщеннями.

"Все було в плісняві, - розповідає Станіслав. - Яка пліснява? Та звичайнісінька цвіль. Десь вона зелена, десь вже просто чорна була. Але її було дуже багато. Вона вразила практично весь будинок. Найбільше - стіни й стелі. Ми самі шоковані".

За його словами, облицювання у палаці зробили за принципом "фальшстіни". Тобто до бетонної стіни, обробленої тиньком, кріпиться металевий каркас, потім він обшивається листами гіпсокартону, а вже до гіпсокартону кріпиться дороге оздоблення. "Цвіль була за фальшстіною", - пояснює Станіслав.

Якщо Станіслав бачив плісняву в кімнатах палацу, то Ігор (ім'я також змінене), ще один колишній працівник компанії-підрядника, що працювала в палаці, розповів, що йому показували цвіль на цокольному і підвальному поверхах десь у 2017 році. Колеги розповідали йому, що вона охопила весь будинок. "Уже тоді казали, що все будуть розбирати", - каже він.

Втім, інший працівник, що працював у палаці до 2018 року, проблем з пліснявою не пригадав.

Джерело, близьке до Кремля та не уповноважене давати коментарі ЗМІ, підтвердило, що у комплексі з'явився цвілевий грибок. "Комплекс ввели в експлуатацію, він кілька років пропрацював, і потім пішов грибок і запах. Цей грибок вкрай шкідливий для легенів", - сказав він на умовах анонімності.

За його словами, останнім часом Володимир Путін відвідував цей комплекс у Прасковіївці, селі у Геленджицькому районі Краснодарського краю, тільки заради хокейного майданчика.

Видання "Медуза" писало, що постраждали також статуї: від солі та вологи вони вкрилися чимось зеленим. Видання не вказало, чи були статуї всередині чи зовні будівлі.

Будівельники й інженери, що працювали у палаці та на ділянці в різний час з 2005 по 2020 роки, називають палац "головним будинком". Багато з них засмучені, що результати багаторічної роботи з оздоблення "головного будинку" зійшли нанівець.

"Стільки людей працювали, стільки грошей, стільки матеріалів. Нам за кожну подряпину перепадало - все це з крутого привезеного дерева зроблене, всі ці кабінети. Нам казали: хлопці, акуратніше. А потім кажуть: кабелі ріжте, розбирайте, ламайте. І все на смітник", - згадує Ігор.

На декоративному оздобленні, за словами Станіслава, не було видимих слідів цвілевого грибка. Демонтовану гіпсову ліпнину і панелі з коштовних порід дерева і каменю акуратно складали у ящики та "вивозили у невідомому напрямку". Він не вірить, що її можна використати вдруге: по-перше, все підганялося "стик в стик", і повернути матеріали на попереднє місце буде неможливо. До того ж є ризик, що цвіль повернеться, каже він.

Інший будівельник уточнює, що, за чутками, матеріали "закопали у Молокановій ущелині" (урочище поруч з палацом). Ще один працівник каже, що також чув, що "весь коштовний камінь, який зняли зі стін", закопали там.

Ігор і Станіслав розповіли ВВС, що будинок щонайменше двічі обробляли антисептиком від цвілі - "повністю всі стіни поливали", казали про необхідність ще однієї обробки.

Фактично палац зараз перебудовують зсередини й зовні. Вже замінили дах, вікна та зовнішнє облицювання, розповіли кілька людей, що працювали там в останні роки.

До кінця 2018 року демонтували й "аквадискотеку" - фонтан, оздоблений мозаїкою. У новинних сюжетах його показали як бетонну недобудовану споруду. Працівники, опитані ВВС, не впевнені, чи зробили це через плісняву, чи через зміну смаків власників.

Хто продавав і купував палац?

Будівля і ділянка, де стоїть палац, належить ТОВ "Комплекс", яким володіє АТ "Біном". Інформації про його власників у публічному просторі немає. Останні відкриті дані про власника цієї юрособи - за 2015 рік. За даними системи СПАРК, ним тоді був Олександр Пономаренко, співвласник і голова ради директорів АТ "Міжнародний аеропорт Шереметьєво".

З його слів, він купив палац у 2011 році у Миколи Шамалова, співвласника банку "Росія". Шамалова вважають одним з найближчих друзів Володимира Путіна. ЗМІ називали його сина Кирила Шамалова зятем російського президента.

У 2018 році агентство Bloomberg повідомляло, що шлюб Кирила Шамалова та ймовірної доньки президента Росії Катерини Тихонової розпався.

За кілька днів після виходу розслідування Навального стало відомо, що Олександр Пономаренко продав палац у березні 2016 року.

Пізніше стало відомо про нового власника нерухомості - Аркадія Ротенберга. Він заявив каналу Mash, що купив будинок "кілька років тому" для розвитку готельного бізнесу.

Кому продав майно Пономаренко - невідомо. У пресслужбі аеропорту "Шереметьєво" не підтвердили, що покупцем став Аркадій Ротенберг. Виходить, що після Пономаренка і перед Ротенбергом палац міг мати інших власників.

Володимир Путін завжди заперечував зв'язок з палацом у Прасковіївці.

"Нічого з того, що там зазначено як моя власність, ні мені, ні моїм близьким родичам не належить і ніколи не належало ... Усе скомпонували і вирішили усіма цими матеріалами промити мізки наших громадян і запустили це в інтернет - фільми якісь, відеопрограми", - прокоментував він фільм Навального.

У різний час на будівництві палацу працювали десятки компаній, підрядників і субпідрядників. З міркувань безпеки ВВС не називає компанії, де працювали опитані будівельники та інженери. Палац проєктувала компанія "Будгазкомплект" італійського архітектора Ланфранко Чирілло. Сам архітектор сказав "Медузі", що роботи виконували для компанії "Будгазконсалтінг", яку заснував бізнесмен Зіяд Манасір.

Будівельні роботи виконував, зокрема "Спецбуд", структура міноборони Росії, писали ЗМІ. Орендарем палацу у 2011 році була будівельна компанія "Велесбуд".

Звідки взялася пліснява?

Співрозмовники ВВС називають різні версії про те, як виявили цвіль та як вона охопила весь палац. Точну причину ВВС встановити не вдалося. Однак зрозуміло, що після виявлення цвілі палац припинили використовувати, а незабаром почали перебудовувати.

Ігор переказує слова колег: плісняву виявили випадково під час інциденту на цокольному поверсі у зоні басейну. За його словами, шматок тиньку мало не впав на прибиральницю. "Скликали комітет, вирішили, що будинок взагалі непридатний для проживання", - розповідає він.

"Певний час тому розпочали щось типу косметичного ремонту, - розповідає Станіслав іншу версію. - І так вийшло, що, мабуть, вони відкрили якусь частину, щоб відремонтувати, і побачили, що за фальшстіною все повністю вразив грибок. І тоді більше почали знімати - можливо, думали, що це обмежиться, не знаю, 5-10 квадратами, і побачили, що грибок поширився всюди. По всьому будинку".

Станіслав каже, що, мабуть, цвіль з'явилась через відсутність вентиляції за фальшстіною. "Щось напартачили під час будівництва", - припускає він. Ще двоє працівників вважають так само.

"Якщо є море - є волога. Якщо є волога, але немає гарної вентиляції, кондиціонування, якщо вікна не відкривають [так могло статися], але я не знаю, як насправді", - каже архітектор будівлі італієць Ланфранко Чирілло. Він додав, що не був на об'єкті з 2014 року, і займався архітектурою та інтер'єрами, але не будівництвом.

"Проблема виникла, з-поміж іншого, через гідроізоляцію, - каже джерело, близьке до Кремля. - Було багато підземних робіт, а зміна рівня підземних вод - це дуже тонкий момент. Коли бетон заливаєш на глибину, відбувається витискання підземних вод. Є великі підозри, що заощадили на гідрогеологічних дослідженнях, і що Головдержекспертиза цей об'єкт не бачила".

Російська служба ВВС надіслала запит до Головдержекспертизи і чекає на відповідь.

З посадовцем не погоджується інженер, що брав участь у геологорозвідувальних роботах для будівництва палацу та відвідував ділянку в 2005-2007 роках.

Дослідження він проводив під будівництво самого палацу, 60-метрової шахти ліфта на пляж і деяких інших споруд, наприклад, амфітеатру. Те, що шахта була настільки глибокою, вказано на сайті "НТ-Прогрестех", одного з підрядників будівництва у Прасковіївці. За словами інженера-геолога, інших підземних споруд на момент роботи там заплановано не було.

"Підземні води - це дурниця. Цю версію можете не розглядати. Будівля стоїть на скелі висотою 50-60 метрів, майже прямовисній. Практично до рівня моря там ніякої води немає, під палацом 20-25 метрів абсолютно сухих суглинків, нижче - тріщинувата скеля. І я не уявляю умов, за яких щось подібне сталося через геологічні проблеми. Можливо, приплив води є у шахти ліфта чи божевільні підземні споруди з фільму Навального. Але не на рівні палацу. Не на болоті ж його побудували, а на добре дренованій сухій точці з сухим кліматом, де дощу хрін дочекаєшся", - пояснює він.

За його словами, на розвідувальних роботах не економили, хоч сама будівля - "доволі проста", "легкий бетонний будиночок а-ля розжиріла дача на Рубльовці".

"Умовно, під трансформаторну будку і вежу "Федерація" потрібні різні геологорозвідувальні роботи, але тут за обсягом і глибиною дослідження ми радше пішли у бік вежі "Федерація", - розповідає він. - Ніхто не обмежував нашу фантазію - якщо для отримання інформації ми хотіли бурити ще, то ці кошториси покривали".

Ще один інженер у будівельній галузі, який, за його словами, достеменно знає ситуацію на цьому об'єкті, навів кілька варіантів того, що могло спровокувати появу плісняви.

"Проблема могла бути пов'язана або з помилкою при проєктуванні системи вентиляції, або з помилкою будівельників, що збирали вентиляцію, або, що менш ймовірно, з експлуатацією: перестаралися з поливанням парку за відсутності системи гідроізоляції підвалу - її, можливо, не проєктували, бо під землею там води практично не було. Якщо через полив навколо підвалу почало підтоплювати, то це помилка технічного замовника або інвестора при підготовці завдання на проєктування - потрібно було передбачити, що буде полив території навколо і передбачити гідроізоляцію всього підземного контуру. Винних, найімовірніше, не знайдуть", - припускає він.

За його словами, саме через проблеми з поливом така ситуація вже виникала на іншому об'єкті однієї VIP-персони.

Як перебудовують палац?

Після того, як Аркадій Ротенберг оголосив себе власником майбутнього апарт-готелю, в інтернеті почали з'являтися присвячені палацу меми. Один з них - що "зручності" у новому розкішному готелі будуть "на поверсі", адже відповідно до опублікованого Навальним плану, ванні кімнати й туалети були не в кожній кімнаті. Та й на відео Mash і телеканалу "Росія" їх також не було видно.

У кімнатах будують перегородки - саме для санвузлів, розповів учасник робіт (був на ділянці у 2020 році). "Практично у кожній кімнаті роблять туалети, як номери в готелі", - каже співрозмовник ВВС. Ще один будівельник сказав, що перепланування було, але не уточнив, яке саме. Але більше свідчень того, що палац перетворюють на готель, ВВС знайти не вдалося.

Працівники, які бували в палаці, розповідають, що апарт-готель - це нова концепція, про яку вони дізнались з новин, і раніше палац мав іншу функцію.

В деяких резюме колишніх працівників та на сайтах деяких підрядників вказано, що це "державна резиденція" або "резиденція Володимира Путіна". Так, компанія "Аерокомплекс", що постачала обладнання для вертолітного майданчика, вказала пансіонат у Прасковіївці серед резиденцій президента, писали "Открытые медиа". Видання виявило подібне посилання у презентації компанії "Профірма", а "Новая газета" знайшла такі дані на сайті компанії "Оптима Комплект Строй".

Всі співрозмовники ВВС кажуть, що "ні для кого не було секретом", що вони працювали у "палаці Путіна".

"Ім'я Ротенберга жодного разу не чув, всі казали - Путіна, Путіна палац", - каже ще один працівник.

"Офіційно об'єкт називали пансіонат, так було вказано у робочій документації. Але, звичайно, не було жодних розмов, що це апарт-готель або готель - це було б смішно. Всі, хто там працювали, чудово розуміли, куди вони влаштовуються", - розповідає Станіслав.

Він скаржиться на серйозні заходи безпеки на об'єкті: нібито працівники проходили через КПП з металошукачами, а телефони з камерами були заборонені. Якщо ж такий знаходили у працівника, навіть якщо він забув його випадково, то у нього нібито відбирали пропуск і взагалі можливість працювати на ділянці. "Я рік ходив з кнопковою "Нокією", відірваний від цивілізації", - згадує інженер.

"Мені просто смішно, як можна брехати на всю країну: що там нічого не побудували, що він не був путінський", - каже інший працівник. За його словами, деякі люди працювали на будівництві майже всі 15 років, тому бачили весь процес. Вони починали там працювати ще у 18-20 років, а потім отримали освіту і підвищення.

Можна припустити, що попри секретність, працівникам подобається працювати у будівлі зі славою "палацу Путіна". Але це не зовсім так.

Кілька з них поскаржилися на затримки з виплатою зарплати. Один з працівників сказав, що затримки були до трьох місяців, але пізніше все виплачували, а інший звільнився, не отримавши більш як 50 тисяч рублів. Втратити роботу можна було в одну мить: за те, що "розслабився, присів на путінське крісло" - "швидко звільняли", розповів один з інженерів.

При цьому щонайменше двоє з опитаних інженерів-будівельників не проти коли-небудь повернутися на об'єкт. Вони розглядають це як вимушений крок, адже працювати біля південного моря їм подобається більше, ніж їхати у відрядження на північ.

Аркадій Ротенберг, який назвав себе власником комплексу, та адміністрація Геленджицького району Краснодарського краю не відповіли на запит ВВС.

Що там було до руйнування?

Палац і прилеглі до нього території до початку реконструкції повністю функціонували, стверджують співрозмовники ВВС.

Більшість опитаних ВВС колишніх працівників не впевнені, що президент або російські високопосадовці туди регулярно приїздили. Один з працівників каже, що Путін приїздив до палацу "кілька разів". Інші кажуть, що якісь високопосадовці час від часу приїздили, тоді на території запроваджували жорсткі заходи безпеки та обмежували пересування працівників.

Один з будівельників, що був на території палацу восени 2011 року, розповідає, що палац поспішали здати до 8 жовтня 2011 року. "Мав приїхати "тато", так називали власника", - пояснив він. Дату підтверджує й інший учасник робіт. Вони не знають, чи приїхав власник у запланований день.

За місяць до дедлайну закінчили оздоблення будівлі, а деякі кімнати вже були мебльовані, продовжує він.

"Перше враження було, ніби потрапив на будівництво єгипетських пірамід. За моїми розрахунками, на будівництві тоді працювали близько 1,5 тисячі людей. Військові, узбеки, росіяни, усі впереміж. Дуже поспішали", - згадує він.

На в'їзді до палацу тоді були ворота з двоголовим орлом. "Я по них і зрозумів, куди потрапив. Але думав, що буде просто резиденція для офіційних зустрічей", - розповідає працівник.

За його словами, тоді в будівлі вже був театр з ложами на другому рівні та кінотеатр з будкою кіномеханіка. Деякі кімнати вважалися "кімнатою Путіна" ("його кімната"), "кімнатами доньок", "кімнатою матері", розповідає інший працівник.

А амфітеатр, розповіли двоє робітників, насправді був літнім кінотеатром. Знизу там встановили плазмовий екран, але потім "його розбили".

За словами ще одного робітника, всі бетонні підпори та інші конструкції, які видно з моря, маскувалися. "На бетоні, на залізі малювали гори, дерева, траву, каміння. Маскували під ландшафт будівлі, ліфтові шахти, підсобні бокси, паркани, сходи. Іноді доводилося з пеноплексу робити штучні об'ємні "камені", щоб все це закрити. Якщо колір об'єкта на відстані 10 км з моря через високоточну оптику не зливається з природою, змушували перемальовувати", - каже він.

Спочатку на мисі побудували пристань для яхт, розповіли двоє працівників. Але, за словами одного з них, її "рознесло під час першого ж шторму". Як пояснює інженер, знайомий з перебігом будівництва, на мисах такі пристані зазвичай не будують, тому що там вони відкриті до хвиль. Потім навколо неї побудували захисні споруди.

На пляжі також є пляжний будиночок і стрільбище з мішенями на відстані "метрів 500", розповіли працівники. Воно, за словами одного з них, призначене для працівників прикордонної застави, що розташована неподалік.

Поруч з церквою стоять шість-вісім скульптур, "якісь царі з мечами", розповідає інший працівник. За ще одним свідченням, скульптури є і в японському саду поруч з палацом - "там сакури ростуть і ще різні дуже рідкісні дерева".

"Мене вразив басейн, він настільки ідеальний: ні хвилі, ні вітерця. Нарівні з підлогою. Дивишся - і не видно, що там вода. Пальчиком торкнешся - і йде хвиля", - розповідає Ігор. Він ділиться, що хотів би побачити аквадискотеку в дії.

"Єдине, що гарно зробили, - це бунгало, двоповерхова будівля з басейном недалеко від палацу. Великі стіни, крісла, столики... Все оздоблене деревом рідкісних порід, його навіть лакувати не треба було, воно саме по собі було гладке й міцне. Обідня, гостьова зона. Частина басейну виходила ніби за межі будівлі, можна було виплисти назовні, подивитися на море і назад заплисти", - розповідає ще один будівельник.

На сайті адміністрації Геленджика в розділі "Містобудування" є файл з дозволами на будівництво і введення в експлуатацію різних об'єктів. З нього випливає, що будівлі вводили в експлуатацію мало не щороку.

У цьому файлі є дозволи, видані ТОВ "Індокопас" і ТОВ "Комплекс", які можуть мати стосунок до "палацу Путіна".

ТОВ "Комплекс" у 2018 році отримало два дозволи на будівництво. В одному в графі "найменування об'єкта" значився "Пансіонат в районі м. Геленджик. Спортивний корпус №1", а в другому - "Пансіонат в районі м. Геленджик. Об'єкт громадського харчування".

Також в документі є вкладка з дозволами на введення об'єктів в експлуатацію. З файлу випливає, що у 2014-2016 роках ТОВ "Комплекс" отримало дозволи на введення в експлуатацію 26 об'єктів у "районі с. Прасковіївка", зокрема головної будівлі, амфітеатру, майданчика для гелікоптерів та інших.

За словами працівників, у складі комплексу постійно щось добудовували й перебудовували. "Мені здається, там просто відмивають гроші - будують і зносять, будують і зносять. Приїхав хтось - йому не сподобалося, і давай переробляти. Працюєш на одному майданчику, перейшов на інший, поки доробив - вже треба перший ламати. І так постійно", - каже один з робітників.

"Там був, наприклад, величезний спорткомплекс, тренажерний зал, праворуч від палацу, з мармуру. Будівництво дороговартісне, з дуже незвичайною конструкцією. І я був здивований, коли приїхав екскаватор і просто почав його ламати, під нуль. І на цьому місці побудували ресторан. Тренажерний зал простояв два-три роки", - додає він.

За словами одного з будівельників, проєкт переробляли 15-20 разів. Деяких працівників дивує, що подібні ситуації взагалі можуть бути на проєктах подібного масштабу. "Коли я туди влаштовувався, думав, що на будівництві такого рівня має бути все ідеально. Але коли занурився в цю систему, то був просто шокований тотальним нехлюйством, навіть сам замовник не може до кінця сформулювати, що він хоче там бачити", - каже один з них.

За участі Павла Аксьонова, Сергія Козловського, Петра Козлова і Ніни Назарової. Редактор: Ольга Шаміна.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!