You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
25 років станції "Вернадський". Нове відкриття українських вчених про еволюцію океану
- Author, В'ячеслав Шрамович
- Role, BBC News Україна
Велика Британія завершила передачу Україні антарктичної станції "Фарадей" 6 лютого 1996 року. Відтоді вона стала називатися "Академік Вернадський".
За 25 років українські вчені з Національного антарктичного наукового центру провели тисячі досліджень.
BBC News Україна розповідає про найновіше відкриття біологів, яке розширює розуміння еволюційної історії світового океану та контактів між Арктикою і Антарктикою мільйони років тому.
Глибоководна п'явка
"Глибокі води світового океану все ще населені невідомими істотами. Там багато такого, що потребує вивчення", - розповідає професор кафедри зоології Харківського національного університету Сергій Утєвський.
Разом з двома колегами, Андрієм Утєвським та Романом Солодом, на початку січня 2021 року вони описали у міжнародному журналі Marine Biodiversity новий вид - глибоководну антартичну п'явку Pterobdellina vernadskyi.
Це невідомий раніше науці риб'ячий паразит, що може сягати 9 см завдовжки. Він присосується до поверхні тіла риби чи навіть у її роті.
Хазяїн цих п'явок - промисловий вид антарктичного іклача (Dissostichus mawsoni), риба, яка живе на глибинах від 1200 до 2600 метрів у різних частинах Антарктики.
"Перші знахідки цих п'явок були у 2007 році у морі Співдружності. Після цього знаходили ще у чотирьох антарктичних морях: Амундсена, Роса, Моусона та Космонавтів", - пояснює співавтор відкриття, доцент Університету Каразіна та співробітник Національного антарктичного центру Андрій Утєвський.
"Ареал цих тварин в Антарктиці широкий, що свідчить про складну еволюційну історію виду", - додає вчений.
Непоказна для неспеціалістів п'явка насправді може багато розказати про еволюцію життя на планеті.
Від п'явки - до еволюції та клімату планети
Українські вчені встановили, що нововідкриті Pterobdellina vernadskyi є близькими родичами для виду, який живе за тисячі кілометрів на північ, у Арктиці.
Pterobdellina jenseni водяться у північній Атлантиці та Тихому океані, дуже схожі на "п'явку Вернадського" за розмірами та будовою тіла. Зв'язок підтверджує і ДНК-аналіз.
Але контактувати ці два види у відомій людині історії ніколи не могли, тому що їх розділяють теплі тропічні води, перетнути які ці холодолюбні тварини не можуть фізично.
Це досить рідкісні у природі групи живих організмів, які називають біполярними. Вони живуть лише біля обох полюсів.
Утім, вочевидь обидва види мали спільного предка. Як припускають біологи, мільйони років тому він жив на півдні й згодом поширився на північ. Так у Арктиці з'явились Pterobdellina jenseni (їх відкрили ще у 1939 році), а в Антарктиці еволюція дійшла до Pterobdellina vernadskyi, яких наука відкрила щойно.
Це відкриття дозволяє вченим припускати, що у минулому тропічні води були холоднішими й холодолюбні види могли перетинати екватор. Так фауна Арктики і Антарктики, можливо, контактувала (щоправда, свідчень про контакти між білими ведмедями й пінгвінами все ж немає).
"Це віконце у минуле, в якому можна побачити якусь частину спільної історії Арктики і Антарктики", - каже Сергій Утєвський.
"Такі біполярні групи - не дуже вивчене явище. Кожен новий вид додає до розуміння картини еволюційної історії світового океану, зв'язків між Арктикою та Антарктикою", - відзначає Андрій Утєвський.
Так нова невелика п'явка дає інформацію про глобальні шляхи еволюції та змін клімату планети.
"Полярні райони - Арктика та Антарктика - пережили десь чотири періоди танення та замерзання. Завдяки тому, що зараз ми досліджуємо походження окремої групи тварин з Антарктики, з'являється можливість співставляти розвиток видів з кліматичними процесами у цих районах", - пояснює вчений.
"П'явки - древні тварини, представники давньої фауни, можливо - Девонської (Девонський період тривав 420 - 360 млн років тому, життя лише виходило на сушу з моря - Ред.). Вони дуже чутливі до потепління. Тож історія нового виду дає розуміння, як кліматичні зміни могли впливати на поширення життя на планеті, як воно адаптувалося до потепління чи замерзання полярних районів", - відзначає Андрій Утєвський.
Гіпотези про шляхи поширення видів тепер треба досліджувати детальніше.
Україна - на світовому рівні
Це відкриття зробили силами виключно українських науковців.
Матеріали збирали працівники Інституту рибного господарства й екології моря (третій співавтор відкриття - завідувач сектору прогнозів біоресурсів цього інституту Роман Солод - зараз в експедиції в Антарктиці, збирає науковий матеріал для нових досліджень).
Далі вид вивчали у Харківському національному університеті ім. Каразіна за підтримки Національного антарктичного наукового центру.
"Були консультації з іноземними колегами, але весь масив дослідницької роботи вітчизняний. Це свідчить, що рівень розвитку української науки відповідає світовим критеріям", - говорить Сергій Утєвський.
Назвали новий вид на честь першого президента Академії наук України Володимира Вернадського і присвятили відкриття ювілею станції "Академік Вернадський".
"Хотіли назвати щось велике і широко поширене в Антарктиці. А це - не звичайна, а велика біполярна п'явка, її хазяїн дуже поширена промислова риба. Вид помітний й ім'я Вернадського так буде закріплене на мапі Антарктики", - пояснює логіку Андрій Утєвський.
Наука на "Академіку Вернадському"
Українська станція "Академік Вернадський" за 25 років пережила багато труднощів, у якісь роки мова фактично йшла лише про її виживання - у 2014 році, наприклад, ледь знайшли гроші на те, щоб замінити експедицію, яка там зимувала.
Але наукові дослідження не припинялися. Найдовша в усій Антарктиді серія гідрометеорологічних спостережень, яку почали британці ще на "Фарадеї" у 1947-му, триває вже майже 75 років.
У цьому році наукова програма ЄС "Горизонт 2020" підтримала великий міжнародний проєкт "Полярні регіони в системі планети Земля", кліматичні дані для якого будуть збирати і на "Академіку Вернадському".
Це ініціатива, яка вивчає зміни клімату на обох полюсах й українські науковці можуть працювати у проєкті завдяки антарктичній станції.
Так само "Академік Вернадський" є центром вивчення озонової діри над Антарктидою. Цього року там мають оновити програми для вивчення концентрації озону над "льодовим континентом".
Інша сфера українських полярних вчених - геофізичні та геологічні дослідження. На станції вивчають геологію Західної Антарктики, а також мінеральні ресурси регіону.
Зрештою, багато біологічних досліджень - окрім згаданих п'явок, українські біологи вивчають китів, ракоподібних, риб.
Сезонний загін українських вчених, які зараз на шляху до "Академіка Вернадського", цього року досліджуватимуть фітопланктон та мохи, а також поширення судинних рослин (щучника та перлинниці) в Антарктиді, яких з'являється все більше через зміни клімату.
"Антарктичні дослідження - один з полігонів, де випробовуються наші наукові можливості. Також це і політичний процес - входження у антарктичний клуб розвинутих держав. Тож фундаментальні дослідження на "Академіку Вернадському" роблять Україну помітною у світі", - резюмує Андрій Утєвський.
Цього року річницю передачі "Вернадського" відзначають офіційно. Президент Зеленський видав указ про 25-річчя станції (за ним, наприклад, мають провести наукову конференцію про українське дослідження Антарктики).
А київський музикант Postman записав кліп на пісню "Антарктида" з кадрами зі станції.
"Коли я написав пісню, то відправив її у повідомленні до НАНЦ. Вона сподобалась полярникам, і ми домовились спільно зробити кліп. Він змонтований із відео, знятих учасниками експедицій в Антарктиді. Тепер усі можуть побачити ці приголомшливі краєвиди, наших полярників і станцію у супроводі дуже тематичної пісні", - розповів музикант про пісню, у якій відобразилася частина життя найвіддаленішого українського форпосту у світі.