25 років станції "Вернадський". Нове відкриття українських вчених про еволюцію океану

Велика Британія завершила передачу Україні антарктичної станції "Фарадей" 6 лютого 1996 року. Відтоді вона стала називатися "Академік Вернадський".

За 25 років українські вчені з Національного антарктичного наукового центру провели тисячі досліджень.

BBC News Україна розповідає про найновіше відкриття біологів, яке розширює розуміння еволюційної історії світового океану та контактів між Арктикою і Антарктикою мільйони років тому.

Глибоководна п'явка

"Глибокі води світового океану все ще населені невідомими істотами. Там багато такого, що потребує вивчення", - розповідає професор кафедри зоології Харківського національного університету Сергій Утєвський.

Разом з двома колегами, Андрієм Утєвським та Романом Солодом, на початку січня 2021 року вони описали у міжнародному журналі Marine Biodiversity новий вид - глибоководну антартичну п'явку Pterobdellina vernadskyi.

Це невідомий раніше науці риб'ячий паразит, що може сягати 9 см завдовжки. Він присосується до поверхні тіла риби чи навіть у її роті.

Хазяїн цих п'явок - промисловий вид антарктичного іклача (Dissostichus mawsoni), риба, яка живе на глибинах від 1200 до 2600 метрів у різних частинах Антарктики.

"Перші знахідки цих п'явок були у 2007 році у морі Співдружності. Після цього знаходили ще у чотирьох антарктичних морях: Амундсена, Роса, Моусона та Космонавтів", - пояснює співавтор відкриття, доцент Університету Каразіна та співробітник Національного антарктичного центру Андрій Утєвський.

"Ареал цих тварин в Антарктиці широкий, що свідчить про складну еволюційну історію виду", - додає вчений.

Непоказна для неспеціалістів п'явка насправді може багато розказати про еволюцію життя на планеті.

Від п'явки - до еволюції та клімату планети

Українські вчені встановили, що нововідкриті Pterobdellina vernadskyi є близькими родичами для виду, який живе за тисячі кілометрів на північ, у Арктиці.

Pterobdellina jenseni водяться у північній Атлантиці та Тихому океані, дуже схожі на "п'явку Вернадського" за розмірами та будовою тіла. Зв'язок підтверджує і ДНК-аналіз.

Але контактувати ці два види у відомій людині історії ніколи не могли, тому що їх розділяють теплі тропічні води, перетнути які ці холодолюбні тварини не можуть фізично.

Це досить рідкісні у природі групи живих організмів, які називають біполярними. Вони живуть лише біля обох полюсів.

Утім, вочевидь обидва види мали спільного предка. Як припускають біологи, мільйони років тому він жив на півдні й згодом поширився на північ. Так у Арктиці з'явились Pterobdellina jenseni (їх відкрили ще у 1939 році), а в Антарктиці еволюція дійшла до Pterobdellina vernadskyi, яких наука відкрила щойно.

Це відкриття дозволяє вченим припускати, що у минулому тропічні води були холоднішими й холодолюбні види могли перетинати екватор. Так фауна Арктики і Антарктики, можливо, контактувала (щоправда, свідчень про контакти між білими ведмедями й пінгвінами все ж немає).

"Це віконце у минуле, в якому можна побачити якусь частину спільної історії Арктики і Антарктики", - каже Сергій Утєвський.

"Такі біполярні групи - не дуже вивчене явище. Кожен новий вид додає до розуміння картини еволюційної історії світового океану, зв'язків між Арктикою та Антарктикою", - відзначає Андрій Утєвський.

Так нова невелика п'явка дає інформацію про глобальні шляхи еволюції та змін клімату планети.

"Полярні райони - Арктика та Антарктика - пережили десь чотири періоди танення та замерзання. Завдяки тому, що зараз ми досліджуємо походження окремої групи тварин з Антарктики, з'являється можливість співставляти розвиток видів з кліматичними процесами у цих районах", - пояснює вчений.

"П'явки - древні тварини, представники давньої фауни, можливо - Девонської (Девонський період тривав 420 - 360 млн років тому, життя лише виходило на сушу з моря - Ред.). Вони дуже чутливі до потепління. Тож історія нового виду дає розуміння, як кліматичні зміни могли впливати на поширення життя на планеті, як воно адаптувалося до потепління чи замерзання полярних районів", - відзначає Андрій Утєвський.

Гіпотези про шляхи поширення видів тепер треба досліджувати детальніше.

Україна - на світовому рівні

Це відкриття зробили силами виключно українських науковців.

Матеріали збирали працівники Інституту рибного господарства й екології моря (третій співавтор відкриття - завідувач сектору прогнозів біоресурсів цього інституту Роман Солод - зараз в експедиції в Антарктиці, збирає науковий матеріал для нових досліджень).

Далі вид вивчали у Харківському національному університеті ім. Каразіна за підтримки Національного антарктичного наукового центру.

"Були консультації з іноземними колегами, але весь масив дослідницької роботи вітчизняний. Це свідчить, що рівень розвитку української науки відповідає світовим критеріям", - говорить Сергій Утєвський.

Назвали новий вид на честь першого президента Академії наук України Володимира Вернадського і присвятили відкриття ювілею станції "Академік Вернадський".

"Хотіли назвати щось велике і широко поширене в Антарктиці. А це - не звичайна, а велика біполярна п'явка, її хазяїн дуже поширена промислова риба. Вид помітний й ім'я Вернадського так буде закріплене на мапі Антарктики", - пояснює логіку Андрій Утєвський.

Наука на "Академіку Вернадському"

Українська станція "Академік Вернадський" за 25 років пережила багато труднощів, у якісь роки мова фактично йшла лише про її виживання - у 2014 році, наприклад, ледь знайшли гроші на те, щоб замінити експедицію, яка там зимувала.

Але наукові дослідження не припинялися. Найдовша в усій Антарктиді серія гідрометеорологічних спостережень, яку почали британці ще на "Фарадеї" у 1947-му, триває вже майже 75 років.

У цьому році наукова програма ЄС "Горизонт 2020" підтримала великий міжнародний проєкт "Полярні регіони в системі планети Земля", кліматичні дані для якого будуть збирати і на "Академіку Вернадському".

Це ініціатива, яка вивчає зміни клімату на обох полюсах й українські науковці можуть працювати у проєкті завдяки антарктичній станції.

Так само "Академік Вернадський" є центром вивчення озонової діри над Антарктидою. Цього року там мають оновити програми для вивчення концентрації озону над "льодовим континентом".

Інша сфера українських полярних вчених - геофізичні та геологічні дослідження. На станції вивчають геологію Західної Антарктики, а також мінеральні ресурси регіону.

Зрештою, багато біологічних досліджень - окрім згаданих п'явок, українські біологи вивчають китів, ракоподібних, риб.

Сезонний загін українських вчених, які зараз на шляху до "Академіка Вернадського", цього року досліджуватимуть фітопланктон та мохи, а також поширення судинних рослин (щучника та перлинниці) в Антарктиді, яких з'являється все більше через зміни клімату.

"Антарктичні дослідження - один з полігонів, де випробовуються наші наукові можливості. Також це і політичний процес - входження у антарктичний клуб розвинутих держав. Тож фундаментальні дослідження на "Академіку Вернадському" роблять Україну помітною у світі", - резюмує Андрій Утєвський.

Цього року річницю передачі "Вернадського" відзначають офіційно. Президент Зеленський видав указ про 25-річчя станції (за ним, наприклад, мають провести наукову конференцію про українське дослідження Антарктики).

А київський музикант Postman записав кліп на пісню "Антарктида" з кадрами зі станції.

"Коли я написав пісню, то відправив її у повідомленні до НАНЦ. Вона сподобалась полярникам, і ми домовились спільно зробити кліп. Він змонтований із відео, знятих учасниками експедицій в Антарктиді. Тепер усі можуть побачити ці приголомшливі краєвиди, наших полярників і станцію у супроводі дуже тематичної пісні", - розповів музикант про пісню, у якій відобразилася частина життя найвіддаленішого українського форпосту у світі.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!