"Заручник слизької політики Кремля". Життя американського "шпигуна" у російській в'язниці

Засуджений за шпигунство американець Пол Вілан готується зустріти Різдво у російській в'язниці. Переговори про його звільнення просуваються повільно.

У своєму першому докладному інтерв'ю після арешту пан Вілан описав тюремне життя в оточенні вбивць і злодіїв як "дуже похмурий досвід" і закликав владу чотирьох країн докласти більше зусиль для його звільнення.

Колишній американський морський піхотинець завжди наполягав на своїй невинуватості й називав себе "заручником слизької російської політики".

Знаменитий в'язень, у якого, крім американського, є також британське, канадське та ірландське громадянство, розраховував, що його обміняють на іншого ув'язненого незабаром після вироку. Однак відтоді минуло понад пів року, а цього так і не сталося.

"Я прокидаюся вранці і намагаюся бути настільки позитивним, наскільки можу", - розповідає пан Вілан, який відбуває термін у ВК-17, виправній колонії суворого режиму за вісім годин їзди на північний схід від Москви.

Американця затримали в Москві 28 грудня 2018 року. До цього він вже приїздив у країну кілька разів як представник кадрового агентства, а тоді він прилетів на весілля до друга, розповідав сам пан Вілан.

За версією слідства, як розповідав захист, пан Вілан працював на американські спецслужби. Йому висунули звинувачення за статтею 276 КК РФ (шпигунство).

Слухання проходили в закритому для ЗМІ та слухачів режимі, оскільки матеріали справи містять гриф "Цілком таємно".

У червні 2020 року московський суд визнав Вілана винним в шпигунстві й засудив до 16 років суворого режиму. Звинувачення просило для нього 18 років.

Частину колонії перевели на карантин через спалах коронавірусу. Тюремні охоронці будять Вілана кожні дві години: вони зривають з нього ковдру і фотографують. Імовірно для того, щоб переконатися, що він не намагався утекти.

Сам американець каже, що намагається жити сьогоднішнім днем ​​і не концентруватися на своєму страхітливому 16-річному терміні.

Раніше ми вже спілкувалися з ним, але це були лише швидкі обміни репліками крізь ґрати під час судових слухань. Охоронці швидко припиняли таке спілкування.

Однак вже після вироку пан Вілан подзвонив мені з колонії, щоб розповісти свою версію цієї шпигунської історії - історію обману і зради.

"Я збирався, і тут раптом прийшла ця людина", - згадує пан Вілан момент свого арешту в московському готелі два роки тому.

Людина, про яку він говорить, - один з багатьох його російських друзів, які з'явилися у нього після першого візиту до Росії у 2006 році. Він знав родину цього чоловіка, він був у нього в гостях і навіть познайомив його зі своїми батьками.

Йому подобалося "бувати в компанії іноземця" і показувати йому різні пам'ятки, згадує пан Вілан.

Однак, як з'ясувалося, ця людина працювала в ФСБ, і лише за кілька секунд після його приходу в готель до номера увірвалися його колеги і притиснули пана Вілана до підлоги.

"Вони схопили мене і повалили. Я подумав, що це якийсь жарт або розіграш, але швидко зрозумів, що це реальність", - розповідає американець.

Пол Вілан стверджує, що уся "абсурдна" справа проти нього була заснована на свідченнях цієї людини.

"Вони стверджували, що Розвідувальне управління міноборони США відправило мене до Москви, щоб забрати флешку з іменами і фотографіями студентів прикордонного училища", - говорить пан Вілан, відзначаючи, що такого роду місія здається "нелогічною" у століття високих технологій та інтернету.

Слідство вважає, що пан Вілан заплатив за секретні дані за допомогою безготівкового переказу чотирма місяцями раніше. Сам же він стверджує, що брав позику, щоб його друг зміг купити дружині новий телефон.

"ФСБ просто придумала випадкову історію, яка не має сенсу", - говорить американець, підкреслюючи, що суду так і не надали переконливих доказів.

"Це дійсно фарс. Ми чули про такі речі в радянську епоху, коли людей просто забирали і вбивали. Це те саме", - обурюється засуджений.

Перевірити доводи пана Вілана не видається можливим, оскільки навіть його адвокати змушені підписувати документ про нерозголошення, обов'язковий для усіх процесів про шпигунство, а самі судові засідання проводили в закритому режимі.

Однак пан Вілан був упевнений, що Росія спочатку була налаштована на його обмін. За його словами, періодично звучали два імені: торговця зброєю Віктора Бута і пілота Костянтина Ярошенка, засудженого за контрабанду наркотиків - двох росіян, які вже давно відбувають терміни в американських в'язницях.

Обмін когось із цих двох засуджених на людину, яка заперечує свою причетність до шпигунства, може здатися неоднозначним рішенням, однак посол США в Москві Джон Салліван раніше говорив, що американська адміністрація залучала до переговорів з обміну "високопосадовців" з російського уряду.

"Я хочу лише одного - визволити Пола, обійняти його і відправити додому в Мічиган", - говорив мені пан Салліван минулого тижня.

Дипломат називає усю справу проти пана Вілана "обурливою" і навіть відвідав американця в тюрмі, ставши першим послом США, який був у цій колонії.

"Ми будемо робити все можливе для його звільнення, - каже пан Салліван. - Але ми поки що не вийшли на ті умови, які були б прийнятними".

"Я люблю свого брата, але ви не можете просто взяти і обміняти туриста на групу поганих хлопців, це нерозумно! - каже старша сестра Пола Вілана. - Людям просто подобається сама ідея обміну: це нагадує романи 1940-х років і туманні мости".

Елізабет Вілан вважає, що в цьому випадку політикам слід бути винахідливішими і поспішити з рішенням до того, як Дональд Трамп піде з Білого дому 20 січня.

"Ми маємо сподіватися, що Росія розуміє, що саме зараз є можливість щось зробити", - говорить вона, пригадуючи погрози обраного президента Джо Байдена "бути суворішим" з Москвою.

Елізабет і сама намагається якось зрушити ситуацію з мертвої точки, розсилаючи в російський МЗС флешки з хештегом #freepaulwhelan (свободу Полу Вілану). Однак усі вони повертаються назад.

Ще нещодавно пан Вілан був радником з безпеки і подорожував по всьому світу, а зараз він проводить час за пошиттям тюремної уніформи. Його доля сильно залежить від напружених відносин Москви і Заходу. І наразі ніщо не віщує поліпшення ситуації.

"Я намагаюся терпляче чекати. Я знаю, що я не один у такій ситуації. Але я також не хочу провести тут занадто багато часу, - каже мені Пол телефоном. - Вони заарештували простого туриста, і я хочу поїхати додому, побачити сім'ю і жити своїм життям".

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!