Чому молоді та спортивні так довго не можуть оговтатися від коронавірусу

Через чотири місяці після початку пандемії коронавірусу хвороба продовжує дивувати лікарів.

І один з неприємних сюрпризів, які вона піднесла, - тривалість симптомів захворювання у деяких пацієнтів.

У доктора Джона Райта з Бредфордського інституту медичних досліджень (BRI) виявилося одразу дві таких пацієнтки: це молоді жінки, які через кілька тижнів після початку захворювання продовжують скаржитися на втому і задишку.

Ось його розповідь.

Лікарка із сусідньої лікарні, 27-річна Аміра Валлі не може віддихатися, піднявшись сходами лише на один поверх.

34-річна фізіотерапевтка з нашої лікарні на ім'я Моллі Вільямс взагалі завжди була чудовою атлеткою, але тепер вона каже, що задишка стала її постійною супутницею. До того ж вона стала часто відчувати напади сильного хвилювання і проблеми з пам'яттю.

Обидві вони захворіли на коронавірус ще три місяці тому.

У березні ми знали про коронавірус занадто мало. Ми вважали, що це суто респіраторне захворювання, проте пізніше виявилося, що воно зачіпає практично всі органи.

Ми виходили з того, що нам доведеться покладатися на інвазивну вентиляцію легенів (ШВЛ) в умовах реанімаційних відділень, однак як з'ясувалося, неінвазивна вентиляція (НІВЛ) в стаціонарі на ранньому етапі набагато ефективніша.

Ми також думали, що, привітавши з одужанням від цього гострого інфекційного захворювання пацієнтів, які покидають лікарню, ми більше з ними не зустрінемося.

Але чотири місяці по тому новий ворог став нашим старим і час від часу, здається, єдиним ворогом.

Нам також стало відомо про довгострокові наслідки цієї недуги для пацієнтів - причому не тільки тих, хто опинився у лікарні, а й тих, хто лікувався вдома і начебто впорався з гострою формою захворювання - але лише для того, щоб потім страждати від симптомів, які повертаються або й не припиняються.

В результаті пацієнти, які перехворіли на Covid-19 кілька місяців тому, досі не можуть повернутися до нормального життя.

З попереднього лікарського досвіду ми знали, що майже у половини тих, хто перехворів на тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS), схожий на коронавірус, епідемія якого вибухнула в 2003 році, розвинулася хронічна втома чи інші довготривалі симптоми.

Тому ні для кого не мало бути сюрпризом, що згубний нащадок того вірусу, Sars-CoV2, успадкує багато кепських рис свого попередника.

Ми отримуємо все більше звернень від пацієнтів та їхніх лікарів з проханнями про допомогу.

Деякі продовжують страждати від первинних симптомів, на кшталт болю в грудях і задишки. У інших виникли нові симптоми - головний біль, втрата пам'яті, проблеми із зором. У багатьох розвинулися депресія і тривожність. Більшість скаржиться на постійну втому, і всі хочуть повернутися до нормального колишнього життя. Вони поспішили відсвяткувати одужання від Covid-19, але тепер їх гризуть сумніви і наростає відчуття розпачу.

У перший тиждень хвороби в Аміри Валлі були лише слабкі симптоми: головний біль, поколювання в горлі, невелика температура. До кінця тижня вона вже думала, що найгірше позаду, але новий тиждень приніс задишку, і тепер ця задишка нікуди не зникає.

"Особливо важко мені даються сходи. Після одного прольоту пульс підскакує до 140. Минулий тиждень видався особливо важким, я не могла заснути, бо мені не вистачало повітря, і я почуваюся вкрай виснаженою", - скаржиться Аміра.

До цього, за її словами, додалося ще й наростаюче почуття тривоги.

Рентгеноскопія грудної клітки при цьому не показує жодних аномалій, і при прослуховуванні теж все в нормі. Але щось все-таки не так, і ми постараємося докопатися до кореня проблеми.

Фізіотерапевтка Моллі Вільямс добровільно зголосилася працювати з хворими на коронавірус, і швидше за все сама заразилася в лікарні.

В юності вона була успішною гімнасткою, а потім зайнялася кроссфітом (комплексна система вправ, що включає елементи легкої і важкої атлетики) та навіть увійшла до двадцятки кращих спортсменів Британії. Однак тепер і вона відчуває проблеми з задишкою.

"Раніше мій пульс в стані спокою був 50 ударів на хвилину, а тепер - близько 90, - каже Моллі. - У мене починається задишка навіть коли я розмовляю, м'язи ніг неймовірно втомлюються, а при ходьбі мій пульс частішає до 133 ударів".

За словами Моллі, у неї виникає неконтрольоване бажання плакати, і вона неймовірно переживає з будь-якого приводу. До того ж у неї почалися проблеми з пам'яттю.

"Я постійно все забуваю - по багато разів повторюю одне й те саме, але голова не в змозі утримувати інформацію. Я намагаюся і не можу згадати потрібне слово. Мені тепер доводиться все записувати, щоб не забути", - говорить вона.

"У мене в минулому не було ніяких проблем зі здоров'ям, і мені дуже важко пережити такий удар".

Однак ми досі не розуміємо, чому в цих пацієнтів виникли такі довгострокові проблеми.

Можливо, вірус ховається десь у них в організмі і викликає ці вічні симптоми, як це буває у тих, хто перехворів на Еболу. Деякі наші пацієнти мають позитивний результат тесту на вірус і через кілька тижнів після того, як вони заразилися.

Можливо, це пов'язано з тим, що реагент знаходить залишкові фрагменти вірусної РНК. Якщо це так, то не виключено, що ці фрагменти РНК викликають тривалу реакцію імунної системи, що і пояснює ці тривалі симптоми.

Однак більш імовірно, що пацієнти з затяжними симптомами відчувають сильнішу реакцію імунної системи на початкове зараження, на яку накладається шкода, заподіяна інфекцією їхнім легеням та іншим органам.

Наше завдання як лікарів і дослідників полягає в тому, щоб з'ясувати, що ж насправді викликає усі ці довгострокові ефекти, а потім розробити курс лікування, який допоміг би цим та іншим пацієнтам, у яких розвинулася важка постінфекційна втома.

Це маловивчена тема досліджень, оскільки знайти відповіді тут дуже непросто. Однак Covid-19 став неймовірним науковим каталізатором, і увага, прикута до пацієнтів з довгостроковими симптомами, може наблизити розуміння цих процесів.

Мій колега доктор Пол Вітакер на прохання пацієнтів створив першу клініку для тих, хто перехворів на ковід.

Згідно з початковим планом, ми мали спостерігати за пацієнтами, які перехворіли на коронавірус, протягом 12 тижнів після їхньої виписки з лікарні. Однак дуже скоро стало зрозуміло, що деякі з тих, хто потребував стаціонарного лікування, повністю повернулися до нормального життя, в той час як деякі з тих, хто не лікувався в лікарні, такі як Аміра і Моллі, продовжують погано почуватися.

Тому тепер ми приймаємо до нашої клініки людей за направленням лікарів.

Коли люди потрапляють до нас у клініку, ми робимо рентген грудної клітки, перевіряємо функцію легенів і опорно-рухової системи і просимо заповнити кілька анкет. Тим, у кого важкі симптоми, можуть запропонувати зробити ехокардіограму (УЗД серця), комп'ютерну томографію та розширену перевірку легенів.

"Якщо говорити про людей, які перехворіли на Covid-19, але так і не повернулися поки до нормального життя, я думаю, що ми бачимо лише верхівку айсберга. Щотижня я отримую по три-чотири дзвінки від терапевтів, які пояснюють, що спостерігають пацієнта, який перехворів на коронавірус пару місяців тому, але досі має симптоми захворювання", - говорить Пол Вітакер.

"У нашій клініці скоро з'явиться дієтолог, фізіотерапевт, і нам також знадобиться чимала підтримка психологів, оскільки у пацієнтів виникають не тільки кардіореспіраторні ускладнення, але також розвивається посттравматичний стресовий розлад і депресія, неврологічні проблеми і синдром хронічної втоми".

"Тому дуже важливо підтримати їх, запропонувати їм програми психологічної підтримки та реабілітації. До того ж, нам потрібно точно знати, що працює, а що - ні".

За словами консультанта-психолога Роба Вітакера, люди, які перехворіли на коронавірус, часто стикаються з безпричинним бажанням плакати, а це може свідчити про наявність когнітивних розладів - таких як проблеми з пам'яттю у Моллі.

"Однак зараз дуже важко сказати, що з цього пов'язане з емоціями і втомою, а що має фізіологічну природу. Судити про це поки ще зарано".

Ви завжди можете отримувати найважливіші новини в месенджер. Достатньо лише підписатися на наш Telegram або Viber!