Скільки людей насправді померли від пандемії коронавірусу?

- Author, Беккі Дейл, Нассос Стіліану
- Role, Журналісти відділу Data Journalism
Офіційно пандемія коронавірусу забрала життя 440 тисяч людей в усьому світі. Реальна ж кількість смертей є більшою принаймні на 130 тисяч, свідчать результати дослідження BBC.
Огляд попередніх даних про смертність у 27 країнах демонструє, що в багатьох із них за час пандемії померло більше людей, ніж за такий самий період у попередні роки - навіть з урахуванням жертв коронавірусної інфекції.
Ці так звані "надлишкові смерті" - тобто ті, що перевищують середні показники попередніх років, - дозволяють припустити: реальні наслідки пандемії серйозніші, ніж йдеться в офіційній статистиці урядів.
Частково "надлишкову смертність" можна пояснити недостатньо точним підрахунком статистики Covid-19, частково - впливом пандемії на перевантаженість національних систем охорони здоров'я та іншими факторами.
Нижче ви знайдете анімований графік, який пояснює, що таке "надлишкова смертність". Прокрутіть сторінку ще нижче, щоб поглянути, як пандемія вплинула на смертність у США, Британії, Італії та інших країнах.
Порівняння даних про смертні у різних країнах викликає певні труднощі. Точність даних про коронавірус залежить від того, скільки тестів на Covid-19 робить влада і чи включають в офіційну статистику дані про смерті за межами лікарень.
Разом із поширенням пандемії світом країни проходили піки захворюваності в різні періоди часу. У деяких країнах кількість "надлишкових смертей" може зрости в наступні тижні та місяці - особливо з урахуванням того, що дані постійно коригуються. Водночас в інших країнах смертність починає повертатися до звичного рівня.
Аналіз загальної смертності під час пандемії і порівняння цих даних з середньою смертністю попередніх років може слугувати більш точною, нехай і дещо попередньою, оцінкою реальної кількості жертв пандемії.
Ознайомтесь із нашим аналізом надлишкової смертності у 27 країнах та містах, а також із особистими історіями, що висвітлюють деякі трагічні наслідки пандемії.


Роберт Кафф, голова статистичного відділу ВВС
Немає точної "турнірної таблиці", яка показувала б найбільші втрати, але ми все одно можемо порівнювати дані з різних країн за час першої хвилі пандемії.
Перу, Чилі та Бразилія досі мають справу зі зростанням кількості жертв, тому загальна картина по цих країнах швидко зміниться вже найближчими тижнями.
Більш стабільною є ситуація в країнах, де кількість померлих сягнула піку і тепер повернулася до нормальних, або близьких до них, показників.
Серед цих країн є такі, як Британія, Іспанія, Італія та Бельгія, смертність в яких зросла на 30%.
Це сильно відрізняється від ситуації в Японії, Німеччині та низці інших країн, де смертність за тиждень відхилялася не більш як на 5% від норми.
Якщо поглянемо на ці дані під іншим кутом зору - рахуватимемо смертність в розрахунку на кількість населення або використаємо однакову кількість тижнів в кожній країні, - то отримаємо зовсім інші результати.
Ці дані є попередніми.
Саме тому ми не можемо скласти точний рейтинг країн, але можемо визначити, які з них потрапили в "нещасливу компанію" тих, хто постраждав найбільше.

Як вимірюється надлишкова смертність?
Щоб виміряти надлишкову смертність, ми використали дані про кількість померлих з будь-яких причин. Такі дані зазвичай збираються й публікуються управліннями запису актів громадянського стану, міністерствами охорони здоров'я або статистичними агентствами. Як правило, для обробки й підтвердження цих даних потрібен час, тому згодом їх можуть переглянути.
Надлишкова смертність - це кількість смертей, що перевищує середні значення за попередні роки. Ці дані не коригувалися за віком, тобто вони не враховують демографічні відмінності в різних країнах.
Загальну кількість смертей ми округлили до сотень.
Як ми обирали країни?
Ми сфокусувалися на країнах і містах, для яких є достатньо достовірні дані про смертність принаймні за чотири тижні до початку епідемії в цій місцевості. Там, де даних для всієї країни немає, ми брали міста з доступною статистикою - як, приміром, у випадках з Москвою чи Стамбулом.
В окремих містах показником зростання смертності можуть слугувати опосередковані дані - як, наприклад, у випадку зі столицею Індонезії Джакартою, де про зростання кількості смертей можна судити зі зростання кількості поховань.
Як визначався початок спалаху в кожному регіоні?
Початок спалаху рахувався від моменту, коли в конкретній місцевості зареєстрували п'яту смерть від коронавірусу. Період аналізу триває до того моменту, поки є достовірні дані, які навряд чи сильно зміняться в майбутньому.
У більшості випадків ми відраховували надлишкову смертність від середнього рівня за п'ять років - з 2015 по 2019. Там, де це можливо, ми використали дані про очікувану смертність, змодельовані статистичною службою тієї чи іншої країни, щоб врахувати зміну кількості населення.
Чи можна оцінити вплив епідемії іншими способами?
Порівняння надлишкової смертності з очікуваною - це лише один із кількох способів. Але тривалість спалаху відіграє важливу роль у таких підрахунках.
У країнах, де смертність різко зростає і потім різко знижується, як в Іспанії, кількість очікуваних смертей буде нижчою, ніж у країнах з більш тривалою епідемією, як у Британії.
Менша кількість очікуваних смертей в Іспанії означає, що надлишкова смертність в цій країні виявляється набагато вищою у відсотковому співвідношенні.
Ще один спосіб - подивитися на надлишкову смертність в перерахунку на 1 млн населення. Плюс такого способу в тому, що він дозволяє порівнювати країни з різним населенням. Але є й мінус: такі вимірювання будуть виставляти в більш негативному світлі країни з постарілим і менш здоровим населенням, оскільки в такому випадку буде враховуватися, що в таких країнах очікувана смертність вища.
Які джерела ми використовували?
Дані про кількість смертей від Covid-19 взяті здебільшого з урядових звітів. Там, де офіційної інформації не було, ми використали дані Європейського центру профілактики й контролю захворювань (ECDC).
Над проєктом працювали:
Дизайн - Пріна Шах та Зої Бартоломеу. Розробка - Беккі Раш і Скотт Джарвіс. Аналіз даних і текст - Беккі Дейл і Нассос Стіліану. Координатор мовних служб - Анна Люсія Гонзалез. Продюсування дослідження - Луїз Адаму и Пол Харріс. Голова відділу статистики - Роберт Кафф. Проджект-менеджмент - Саллі Моралес. Продакшн - Джон Уолтон, Джекі Мартенс. Ілюстрації - Джилла Дастмальчі.
У роботі над проєктом також брали участь: професор Федерального університету Мінас-Жерайса Бернардо Ланса Кейроз; професор Школи менеджменту Слоуна Хажир Рахмандад; професор Політехнічного університету Віргінії Навід Гафарзадеган; дослідник епідеміологічного центру Кембриджського університету Месут Ерзурумлуоглу; директор з міжнародних досліджень Національного інституту населення і соціального страхування Японії Ю Корекава.
Джерела:
Statistik Austria; Belgium Mortality Monitoring; Sciensano; Belgian Institute for Health; Civil Registry of Brazil; Chile Civil Registration and Identification Service; Chile Ministry of Science, Technology, Knowledge and Innovation; Chile Ministry of Health; Statistics Denmark; Ecuador General Directorate of the Civil Registry; Ecuador National Institute of Statistics and Census (INEC); French National Institute of Statistics and Economic Study (Insee); Germany Federal Statistics Office; DKI Jakarta Provincial Park and Forest Service; Iran National Organisation for Civil Registration; Iran Ministry of Health; Italian National Institute of Statistics (Istat); Japan Bureau of Statistics; Ministry of Internal Affairs and Communications; Statistics Netherlands (CBS); Statistics Norway; Peru Ministry of Health; Peru National Information System of Deaths (SINADEF): Portugal Directorate-General for Health; Moscow Office of Civil Registration; Moscow Government; St Petersburg Office of Civil Registration; Statistical Office of the Republic of Serbia; South African Medical Research Council (SAMRC); South Africa Department of Statistics (Stats SA); Statistics Korea (KOSTAT); Institute of Health Carlos III (ISCIII), Spain; Mortality Monitoring Spain; Statistics Sweden; Federal Statistical Office Switzerland; Thailand Department of Provincial Administration; Istanbul Metropolitan Municipality; Tubitak (Scientific and Technological Research Council of Turkey); Office of National Statistics (ONS); National Records of Scotland (NRS); Northern Ireland Statistics Research Agency (NISRA); State Statistics Service of Ukraine; American Centers for Disease Control and Prevention (CDC); US National Center for Health Statistics (NCHS); European Centre for Disease Prevention and Control (ECDC).














