Затори у Києві: як після пом'якшення карантину доїхати на роботу?

Послаблення карантину разом з додатковими можливостями принесло і передбачувані труднощі. Київ з початку тижня зупинився у заторах.

Кияни, які досі залишалися вдома, вийшли на роботу. І стало зрозуміло, що місто не витримує такого навантаження, адже усі пересіли на авто й таксі.

Містяни роздратовані й обурені: робота є, проте, як до неї дістатися - незрозуміло.

Чи врахувала такі проблеми влада та яким може бути план подолання колапсу на дорогах Києва?

Удвічі довше і втричі дорожче

Олесь з Києва не без труднощів доїхав у ранкову "годину пік " з Дарниці на Поділ. "Якщо раніше на таку дорогу треба було близько 30 хвилин, то зараз - година", - каже киянин.

Сервіс Google Maps у середу вранці показував затори на мостах з лівого берега Києва на правий - Північному, Патона й Мосту метро.

"З обмеженим громадським транспортом після пом'якшення карантину значно зросло навантаження на дорожні магістралі - через велику кількість приватних автівок, яки повернулись. Особливо це відчувається на мостах", - додає Олесь.

Єлизавета - медик, дістається на роботу тролейбусом за спецперепускою.

Напередодні їй навіть не вдалося його дочекатися - два тролейбуси проїхали повз, тому що були повні. Викликала таксі.

Також довелося постояти в заторі. "Тролейбуси повні, іноді навіть бувають стоячі. У частини пасажирів маски одягнуті не так, ніс відкритий. Але доводиться їздити. У мене просто немає іншого виходу", - розповідає Єлизавета.

Ціна таксі останніми тижнями також суттєво зросла.

Киянка Аліна розповідає, що за поїздку з Борщагівки на Поділ їй довелося заплатити 360 гривень, що майже втричі дорожче, аніж було раніше.

Транспортний колапс на дорогах Києва з послабленням карантину був прогнозованим, упевнена Оксана. Але влада не врахувала ці ризики. Та й чи є у столиці ефективний план покращення ситуації, жінка також сумнівається.

Колапс у місті

Мер Києва Віталій Кличко обіцяє, що уже з 22 травня місто планує відновити роботу наземного транспорту у нормальному режимі.

"Але треба розуміти, що зупинити громадський транспорт можна за один день, а щоби його відновити потрібен час", - додав міський голова.

Щодо метро, то Віталій Кличко просить уряд відкрити його з 25 травня.

"Сьогодні, коли все більше людей повертаються до роботи, в місті відбувається колапс. І ми будемо наполягати на відновленні роботи метро", - наголосив мер Києва.

За його словами, метро має відновити роботу в нормальному режимі, без спеціальних дозволів, але з дотриманням правил безпеки та за нагальної потреби.

Проїзд має бути лише у масці, рукавичках та з дезінфектором. "Інакше - буде інфекційний вибух", - додав Віталій Кличко.

Які є альтернативи

Директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко переконаний, що запустити метро було б логічним кроком.

"Людям треба добиратися на роботу, тому роботу транспорту треба поступово відновлювати", - сказав експерт у коментарі ВВС News Україна.

Щоб зменшити кількість пасажирів метро, Олександр Сергієнко пропонує заборонити пільговим категоріям, зокрема, пенсіонерам, школярам і студентам, їздити в громадському транспорті.

"У Києві це приблизно третина пасажирів метро", - додає експерт і пояснює: "Якби ми прибрали пільгові категорії, ми б зменшили навантаження на громадський транспорт".

Альтернативою може бути дозвіл пенсіонерам користуватися громадським транспортом лише у вихідні.

Важливим моментом, на думку експерта, є роз'яснювальна робота: рекомендувати пасажирам дотримуватися дистанції та користуватися масками.

"Щоб розвантажити громадський транспорт, він має ходити, як годинник. Для цього треба розчистити смуги громадського транспорту. Це має робити поліція", - каже Олександр Сергієнко.

Так пасажири не будуть пхатися в тролейбус, бо знатимуть, що через три хвилини буде наступний", - пояснює експерт.

"Ми одні закрили метро і що це дає?"

Пасажири, які їздять громадським транспортом за спецперепустками, скаржаться, що він переповнений, розповідає експертка ЮНІСЕФ в Україні Катерина Булавінова.

"Краще туди не сідати - ризики інфікуватися високі", - додає вона.

Водночас у тому, аби відкрити метро, експертка не бачить проблем, але тільки за дотримання певних умов.

"Якщо ми можемо зробити так, щоби у вагоні було мало людей, і вони б не скупчувалися при вході - було би добре. Якщо ми не можемо контролювати це питання, тоді цього робити не варто", - каже Катерина Булавінова.

Інфекціоніст Юрій Жигарєв звертає увагу на ще одну загрозу - для пересування містом набивається по п'ятеро людей в машину.

"У таких умовах заразитися можна набагато ймовірніше, ніж в метро. Бо в метро хоч вентиляція нормальна", - застерігає він.

Недоцільними вважає жорсткі обмеження на громадський транспорт та метро і вірусолог Алла Мироненко.

"Ми одні закрили метро і що це дає? Чому метро має бути розсадником коронавірусу? Адже можна вдягнути маски, обробляти руки чи носити рукавички. І країна б не страждала", - обурюється вона.

Колишній заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк вважає, що точних доказів того, що саме транспорт є ключовою ланкою у розповсюдженні коронавірусу, немає.

"У метро всі заражаються не тому, що один на одного кашляють, а тому, що торкаються спільних поверхонь, а потім не миють рук", - пояснює він.

Експерти сходяться на думці, що для того, аби у громадському транспорті було безпечно, про цю безпеку має дбати не лише влада, але й самі пасажири.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!