Як живе Київ на карантині

Автор фото, Getty Images
- Author, Святослав Хоменко
- Role, ВВС, Київ
Тримільйонний Київ минулої п'ятниці оголосив режим надзвичайної ситуації. На той момент у місті вже закрили метро, торгові центри та ресторани.
Київська влада закликала жителів міста залишатися вдома і не виходити на вулицю без крайньої потреби.
До вівторка в Києві зафіксували 28 лабораторно підтверджених випадків захворювання на коронавірус.
ВВС провела один день на вулицях Києва, щоб зрозуміти, як живе столиця України в обставинах надзвичайної ситуації, що змінюються мало не кожен день.
Тролейбус за спецперепустками
Спальний район Києва. На зупинці стоїть десяток людей, переважно літніх, у масках. Всі стоять ланцюжком: це черга на тролейбус. Люди хвилюються: у напівпорожній "шістнадцятий", який наближається до зупинки, швидше за все, потраплять не всі.
Правила проїзду в міському транспорті Києва протягом останнього тижня неодноразово змінювалися.
Спочатку закрили метро і обмежили кількість пасажирів міського транспорту до десяти людей на салон, причому обов'язково в масках. Обмеження, скажемо відверто, не працювало. Люди брали в облогу тролейбуси й автобуси, штовхалися з кондукторами, які намагалися просити вийти з салону зайвих пасажирів. Подекуди в ситуацію доводилося втручатися поліції.

Зрештою, на вихідних мер Києва Віталій Кличко анонсував чергове нововведення: громадський транспорт закривають для всіх, окрім власників спецперепусток.
Картонні картки від мерії мали отримати тільки обрані: медпрацівники, правоохоронці, співробітники рятувальних служб, аптек, підприємств житлово-комунального господарства, а також продуктових магазинів. За перші кілька днів киянам видали понад двісті тисяч таких перепусток, а поліція відрапортувала, що знешкодила групу зловмисників, які намагалися продати фальшиві картки через інтернет.
Але навіть наявність спецперепустки не гарантує його власникові місця у тролейбусі. "Шістнадцятий" зупиняється і через його передні двері виходять троє осіб. Водій голосно кричить: "Заходять троє, перепустку показуємо". Документи додатково перевіряє поліцейський, який сидить на передньому сидінні.
Четвертою у черзі стоїть жінка у солідному респіраторі, вона в тролейбус не потрапляє.
"Медпрацівнику можна, вашу мать?" - голосно обурюється вона. Водій розводить руками: правила є правила.
Двері все ще напівпорожнього тролейбуса закриваються перед її носом, вона продовжує чортихатися.
Штраф за дитячий майданчик
У цій ситуації основним видом транспорту для багатьох киян стало таксі - ціни на його послуги залишилися на колишньому, докарантинному, рівні. Одразу кілька таксистів, з якими вдалося поговорити кореспондентам ВВС, стверджують: за останній тиждень роботи у них стало менше.
"Клієнтів взагалі немає. До карантину як було: хто на роботу, хто з роботи, хто між офісами у справах, хто в аеропорт або на вокзал. Зараз всі або працюють віддалено, або взагалі з Києва повиїжджали", - каже Віталій, водій "Убера".
І дійсно, вдень на вулицях Києва незвично мало людей. Майдан Незалежності порожній, тільки знімальна група якогось телеканалу записує стенд-ап кореспондента: кращого місця, щоб продемонструвати, що життя міста завмерло, й справді годі шукати.

Однією з центральних вулиць повільно їде автомобіль рятувальної служби з мигалками й динаміками на даху. Суворий голос з колонок закликає киян залишатися вдома і обмежити до мінімуму кількість соціальних контактів.
До останнього часу найжвавішими місцями у місті були парки й дитячі майданчики. Всі українські школи та дитсадки закрили на карантин ще з 12 березня, і батьки виводили дітей на свіже повітря, де ті раділи "коронтину, який від слова коронавірус".
Але минулими вихідними Віталій Кличко наказав закрити усі дитячі майданчики міста, а порушників, які все ж виведуть дітей на гірки і гойдалки, пообіцяв штрафувати. Так само закрили й спортмайданчики.
Вихідні в Києві видалися холодними і з мокрим снігом, тому в перший день розпорядження мера виконували на сто відсотків. Але у понеділок стало тепліше і обурених стало більше. Проте дитячі майданчики вже були обнесені червоно-білими стрічками і обклеєні оголошеннями про заборону. У соцмережах і батьківських групах з'явилися критичні коментарі: діти в чотири стінах, мовляв, виносять мозок.

"Не вигуляні діти - це точно краще, ніж мертва бабуся", - оцінив такі коментарі у себе у Facebook київський публіцист Дмитро Литвин.
"Масок немає"
Ще минулого тижня у Києві закрили всі кафе, ресторани, торгові центри, спортзали і магазини, окрім продуктових. Працюють також аптеки і частина банківських відділень.
На деяких закритих манікюрних салонах і перукарнях можна побачити записки з текстом на кшталт "З будь-яких питань звертайтесь за телефоном", або простіше - "Стрижка на дому".
Втім, велика частина бізнесів, які закрилися - від ресторанів до секс-шопів - перейшли на обслуговування клієнтів онлайн з доставкою замовлених страв і товарів додому.

А перед "офлайновими" супермаркетами шикуються черги. Київська мерія визначила, що усі торгові точки міста мають право запускати по одній людині на десять квадратних метрів своєї площі, тому бажаючі купити продукти можуть увійти до магазину тільки після того, як звідти вийде попередній клієнт.
У перші дні обмежень у великих супермаркетах на касах шикувалися черги по кілька десятків людей: люди розбирали крупи, макарони, сіль, консерви. Однак вже за кілька днів паніка зникла.
Деякі магазини не пускають всередину клієнтів без масок, хоча б і саморобних, зроблених з марлі, поролону або навіть паперового рушника. Інші - закривають на це очі.


Такі ж черги стоять перед розкиданими по всьому Києву відділеннями найпопулярнішої служби доставки "Нова пошта": через інтернет сюди можна замовити хоч ящик вина, хоч холодильник.
Так само люди стоять перед аптеками. На дверях чи не кожної - найчастіше написана від руки записка: "Масок немає".
На одній аптеці такого папірця немає. Звертаюся до жінки за стійкою: "Маски ..." Вона не дає закінчити: "Маски, рукавички, спирт, антисептики, гліцерин, перекис, парацетамол". Питаю: "Усе є?" Вона посміхається: "Усього немає. Питання до постачальника. Вранці повинні були підвезти, але не підвезли".
Втім, якщо дійсно поставити собі за мету знайти флакон перекису водню або пляшечку хлоргексидину, то це можливо. Головне - не втрачати надії. І стояти хвилин по п'ять у черзі перед кожною аптекою.

Автор фото, Getty Images
З масками складніше - в аптеках їх дійсно немає. Зате у Facebook та Instagram з'явилася контекстна реклама крафтових масок або "масок з логотипом вашої фірми". Напередодні Православна церква Московського патріархату заявила, що кравецькі майстерні Києво-Печерської лаври переорієнтуються на виробництво захисних масок. А священники відділу соціального служіння Православної церкви України у київському Видубицькому монастирі виготовляють антисептики.
"До останнього клієнта"
Карантин помітно позначився на житті спальних районів Києва. Закрилася частина маленьких кав'ярень, які складають значну частину київського міського пейзажу. Ті, що не зачинилися, обслуговують клієнтів біля дверей: продають каву з собою.
Продовжили працювати кіоски з мобільними телефонами і аксесуарами: їм продавці демонструють постанову уряду, що дозволяє роботу торгових точок, які реалізовують засоби зв'язку. Так само продовжують працювати ломбарди.
Як не дивно, відкритими залишилися і магазини, які торгують розливним пивом і вином. Заходжу в одну з таких торгових точок і знайомлюся з нудьгуючим молодим хлопцем Артемом (ім'я змінено).
Питаю у нього: "Як іде торгівля?"
"Якщо я вам скажу, що добре, і ось так посміхнусь, ви мені повірите?" - відповідає Артем і робить такий вираз обличчя, що стає зрозуміло: його магазин на межі банкрутства.
"Ми теж думали, що нам зараз попре, але щось пішло не так", - пояснює він.
Обійти обмеження на роботу торгових точок його магазину вдалося просто. Артем звертає мою увагу на невеликий ящик в кутку магазину. У ньому складені кілька банок курячого паштету, дві пачки макаронів, банка оливок і консервованих томатів. З таким асортиментом його наливайка цілком може називатися продуктовим магазином, робота яких у Києві має тривати попри карантин.
"Скажу вам так: ми - як друга аптека. Повинен же хтось людей рятувати. У цих, - Артем невизначено махає рукою, - не виходить. А це значить, ми будемо працювати до останнього клієнта".














