Чому нам подобається магія, якщо знаємо, що це обман?

Чому нас приваблює магія?

Не те, щоб ми не розуміли, що це фокуси і трюки, але все одно продовжуємо дивитись і чекати "одкровення".

Годі й казати, що несподіванкою стане існування університетської лабораторії з глибинного вивчення і розуміння магії. Так-так, справжня "магічна лабораторія" при факультеті психології Лондонського університету.

Зростаючий інтерес суспільства змусив вчених піддати усю цю "відьомську маячню" суворому науковому аналізу.

Очолює "магічну лабораторію" Густав Кун. Повна назва закладу звучить, до речі, цілком науково - "Увага і сприйняття загальних об'єктів ілюзії".

Дезорієнтація

Як випливає з назви, принципи, покладені в основу магії, криються у сферах, що перетинаються з психологією - сприйняття, увага, обробка інформації.

Магія - це маніпулювання нашим сприйняттям, "зловживання когнітивними прогалинами", пояснює пан Кун, - і розуміння того, як вона працює, набуває нині дедалі більшого значення.

"Дезорієнтація" є ключовою частиною магії - змусити людей не дивитись на те, що важливо, відволікати, змінювати тему, перемикати увагу на щось інше, щоб вони не бачили те, що відбувається перед їхніми очима.

Цей прийом використовують для досліджень у сфері безпеки дорожнього руху, пояснює пан Кун. Головна мета вчених - зробити так, щоб людина за кермом зосереджувалась на дійсно важливих речах.

Вчений цікавиться: "Як так виходить, що люди дивляться, але не бачать?".

Фейкові новини

Дезорієнтацію як метод психологічного впливу також використовують у соціально-політичній сфері, пояснює пан Кун, наприклад у формуванні правильної реакції на фейкові новини і неправдиву інформацію в соціальних мережах.

На думку вченого, головний принцип магії - це привернути увагу. Навіть розуміючи, що нас обманюють, брехня продовжує "жити" в нашій голові.

Тому вчені вивчають, як розуміння магії може допомогти дослідити світ теорій змови і фальшивої інформації.

Інший ключовий елемент "магічного впливу" - техніка примусу.

Наприклад, людина переконана, що обирає карту з колоди випадковим чином, насправді ж її свідомістю маніпулює фокусник.

"Свобода волі - це ілюзія. Люди набагато більше схильні підпадати під сторонній вплив, ніж вони думають", - говорить Густав Кун.

За його словами, навіюваність і дезінформацію можуть переносити в політичну і правову площину.

Наприклад, показання свідків у кримінальному процесі можуть бути "настільки суб'єктивними", що можуть змінити хід розслідування.

Природа сприйняття

Доктор Кун говорить, що скептичне ставлення до вивчення зв'язків між магією і наукою відходить в минуле. Нині це - одна з найбільш актуальних тем наукових досліджень.

У лондонському музеї Wellcome Collection (спеціалізується на зв'язках між медициною, життям і мистецтвом) відбудеться виставка, присвячена психологічним ефектам магії. Її автори пропонують дізнатись, що чаклунство може розповісти про розум і природу сприйняття людини.

Лондонський університет продовжує цю тему і презентує виставку під назвою "Постановча магія - передісторія ілюзії".

Густав Кун каже, що виявив значний інтерес до природи магії раніше, ніж зацікавився вивченням психології.

"Мені подобалися фокуси, хитромудрі головоломки, я намагався зрозуміти, як вони працюють", - згадує вчений.

Ще підлітком він навчився робити фокуси, і це допомогло йому покращити свої комунікативні навички і знайти нових друзів.

Велике мистецтво

Видатні майстри ілюзії зачаровують своїх глядачів. Їхня магія - це велике мистецтво, вважає вчений.

Він згадує свої враження від виступу іспанського карткового фокусника Хуана Тамаріза.

"Я досі не розумію, як він це робить. Його трюки заворожують і переносять у дитинство, коли світ був сповнений неймовірних чудес.

Враження від споглядання за ним можна порівняти хіба-що з враженнями від віртуозного соло на гітарі Джимі Хендрікса".

Густав Кун каже, що мистецтво ілюзії особливо подобається сором'язливим інтровертам.

На факультеті психології студенти можуть обрати для вивчення курс магії. Пан Кун пояснює, що опанування низкою трюків допомагає їм зміцнити впевненість у своїх силах.

"Це справді підвищує самооцінку", - додає він.

Ханна Лоуренс, студентка першого курсу, розповіла, що завдяки фокусам познайомилась з іншими студентами і "вийшла за межі зони комфорту".

В чому секрет?

Що ж робить магію такою привабливою?

Неможливість узгодити те, що ми бачим з тим, що ми знаємо, вважає Густав Кун.

Кролик не може з'явитися з циліндру. Людина не може встати і піти після того, як її розрізали навпіл.

Нас з дитинства приваблює те, що ми не розуміємо, пояснює вчений. Це - своєрідний еволюційний стимул: спробувати осягнути неосяжне.

"Завдяки цьому ми розвиваємося", - додає він.

Пан Кун порівнює привабливість магічного трюку з фільмом жахів.

Якби подібне кровопролиття сталося в реальному житті, це було б травматично і жахливо, однак, коли це просто фільм, страх перетворюється на задоволення.

Аналогічно, якщо ми стикаємось з тим, що дезорієнтує і спотворює наші почуття, це викликає тривогу і занепокоєння. А от в контексті магічного трюку - це кумедно і цікаво.

Розуміння того, що це лише гра і вигадка, дає нам приємні відчуття.

"Ми живемо в дуже цікавий час для дослідження магії, - говорить Густав Кун, - обман може дати "свіже розуміння сильних і слабких сторін нашого мозку".

Хочете отримувати найцікавіші статті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.