Як Туреччина перетворюється в демократичний султанат

У неділю в Туреччині пройдуть позачергові президентські і парламентські вибори. Вже наступного дня країна почне жити за новою редакцією конституції і опиниться під майже необмеженою владою президента. Безсумнівно, що президентом залишиться пан Ердоган.

Відразу після виборів 24 червня у Туреччині набуде чинності радикальна реформа державного устрою, яку підтримали із перевагою у три відсотки на референдумі 16 квітня 2017 року. Завдяки їй, Турецька республіка з парламентської перетвориться на "суперпрезидентську".

Чинний президент Реджеп Таїп Ердоган - ініціатор цієї реформи. Він планує переобратися і стати очільником виконавчої і законодавчої влади. Також він практично буде непідзвітним парламенту і отримає можливість залишатися при владі ще півтора десятка років.

Попри надзвичайний стан, який ввели після спроби путчу в липні 2016 року, і репресій проти багатьох тисяч противників президента Ердогана, і сильну опозицію, Туреччина поки далека від авторитарних країн, де демократичні інститути є лише "декораціями".

Але повноваження президента у новій редакції конституції певною мірою обмежені парламентом. Чи будуть депутати користуватися цими повноваженнями, залежить від того, кого оберуть.

Які права отримає президент

По-перше, президент стане очільником виконавчої влади. Прем'єр-міністра, якого затверджує парламент, більше не буде. Президент не буде підзвітним парламенту.

По-друге, президент може видавати укази без схвалення парламенту.

Президент призначатиме одного або декількох віце-президентів і членів уряду.

Скільки зможе правити президент

Формально у конституції є обмеження: два терміни по п'ять років.

Але турецькі та іноземні експерти кажуть, що там є спосіб обійти це правило. За новою конституцією вибори президента і парламенту мають проходити одночасно. Тобто, якщо президент вирішує піти у відставку достроково або ж парламент достроково саморозпускається - переоберуть і президента, і депутатів.

Якщо парламент вирішить провести дострокові вибори до кінця другого терміну президента, то президент зможе балотуватися на третій термін (але про відставку має заявити парламент).

У такий спосіб імовірно Реджеп Таїп Ердоган за умови лояльного парламенту може бути президентом до 2028 року, незадовго до закінчення терміну влаштувати позачергові вибори - і залишитися при владі ще на п'ять років.

Зараз пану Ердогану 64 роки, він керує країною з березня 2003 року, відтоді як став прем'єр-міністром. Президентом став у серпні 2014 року.

Які права у парламенту

Якщо парламент та президент ухвалять закон на ту ж тему, другий буде недійсним.

Це виглядає серйозним обмеженням для президента, але це працюватиме лише за умови, що у правлячої Партії справедливості і розвитку і їхніх союзників-націоналістів у парламенті не буде більшості.

Парламент матиме право починати розслідування проти віце-президентів і міністрів - але не проти президента. Вимагати відставки членів уряду парламент має кваліфікованою більшістю. Тобто, для цього потрібно, щоб партія Ердогана і націоналісти були у меншості.

Опозиція сподівається позбавити їх хоча б абсолютної більшості. Для цього, зокрема, важливо, щоб 10-відсотковий бар'єр із іншими опозиційними силами змогла подолати курдська Демократична партія народів.

Хто сподівається перемогти Ердогана

Багато іноземних журналістів, які працюють в Туреччині, кажуть, що передвиборчим опитуванням годі й довіряти.

Але за усередненими даними опитувань, найпопулярніший із опозиційних кандидатів - колишній вчитель фізики 54-річний Мухаррем Індже, кандидат від Республіканської народної партії.

Якщо пан Індже вийде в другий тур, його обіцяють підтримати всі інші кандидати від опозиції.

Другий за популярністю опозиційний кандидат, 62-річна Мераль Акшенер. Професійний політик, колишній міністр внутрішніх справ, засновниця і лідер ліберальної націоналістичної партії "Щастя".

З решти трьох суперників пана Ердогана найцікавіший, напевно, курдський політик, лідер Демократичної партії народів Селахаттін Демірташ, який балотується упрезиденти, перебуваючи у в'язниці.

Рейтинг Реджепа Таїпа Ердогана - біля 50%, тому опозиція має надії на другий тур, який може пройти через два тижні після першого.

У разі ж перемоги в другому турі опозиціонери обіцяють скасувати всі конституційні нововведення і залишити Туреччину парламентською республікою.