"Другі Помпеї": що буде з розкопками на Поштовій площі?

На Поштовій площі знайшли "другі Помпеї", тільки більші. Там можна побачити місто різних століть. Так археолог Михайло Сагайдак описує те, що вченим вдалося відкрити під час будівництва торгового центру в центрі Києва.

Місце, де знайшли тисячі старовинних предметів і залишки кварталу Київської Русі, зараз під загрозою, артефакти руйнуються, твердить вчений.

Проте мер Києва Віталій Кличко запевняє, що ситуація під контролем і питання музею вирішується. У Київраді, тим часом, із суперечками розглядають роботи на Поштової.

Що буде з розкопками і які шанси у підземного музею на Подолі, розбиралась ВВС News Україна.

Історія з глибини

Розкопки на будівельному майданчику майбутнього ТЦ почалися ще 2014 року. Спочатку між вченими та інвестором будівництва, компанією "Хенсфорд-Україна", здавалося б, розбіжностей не було.

Вчені тільки скаржились на проблеми з фінансуванням, але копали. Інвестор запевняв, що дасть достатньо часу і грошей на дослідження. Також говорили, що у ТЦ на музей виділять приблизно 100 метрів.

У 2017 році бачення того, якою має бути Поштова, в учасників процесу змінилося.

За планом, торгівельний центр під Поштовою мали будувати у формі кубу, розділеного на два підземні поверхи. Нинішня Поштова площа з фонтанами - це дах майбутнього ТЦ. Під ним, на мінус першому поверсі, вже розкопали залишки вулиці часів Київської Русі, князівські печатки, монети - всього понад тисячу унікальних артефактів.

Далі інвестор хотів будувати мінус другий поверх, проклавши вже під тим розкопом бетонну плиту. Ця конструкція і посварила інвестора та археологів. Останні виступили проти плити, бо вона начебто може зрізати "шматок археологічних об'єктів".

Пан Сагайдак пропонував музей на місці розкритого кварталу часів Київської Русі, який разом з усіма вулицями і провулками вже займав площу 1300 метрів.

Наприкінці 2017 року чиновники заявили про загрозу зсуву на Поштовій. З формулюванням, що будівельні і археологічні роботи взагалі необхідно припинили. Долю музею не вирішили.

Ще взимку вчені накрили знахідки плівкою. Але вони попереджують, що дерев'яні артефакти руйнуються під дією вологи та грибка. Долю розкопу закликають вирішити негайно - або робити музей, або повністю засипати, тобто зробити постійну консервацію.

"Побудуй ТРЦ в моє щойно розкопане серце"

Питання Поштової спровокувало суспільний резонанс у Києві. Не заливати бетоном розкопки закликали політики, співаки і громадські активісти. Петиція про захист старовинних знахідок зібрала понад 10 тисяч підписів.

Зберегти вулиці, якими "предки йшли до місць свого Хрещення", просив патріарх Філарет, голова УПЦ КП.

Ухвалити рішення щодо Поштової і не "трамбувати історію" торгівлею закликав міністр закордонних справ Павло Клімкін.

У Київраді навколо Поштової вирувало багато емоцій. Лідер фракції "Самопоміч" Сергій Гусовський запропонував припинити договір з інвестором на Поштовій і передати недобудований ТЦ місту. Більшість депутатів Київради проголосували проти.

Розгляд цього питання проходив під пікети активістів, підтримати яких їх прийшли "Національні дружини". Була штовханина, виламані двері. Ще раз повернутися до питання Поштової мають 21 червня. Активісти обіцяють новий мітинг на захист Поштової і археологічних знахідок.

Пан Гусовський звинувачує столичну владу у затягуванні питання з Поштовою. У політика і активістів, які підтримують археологів, низка претензій: "Будується складова інженерно-транспортної інфраструктури, дорожньої розв'язки, але при цьому це торговий центр. У інвестора немає права на землю, а інвестиційна угода засекречена".

У КМДА роботи на Поштовій називають реконструкцією. За словами заступника пана Кличка Олександра Спасибка, там будується "об'єкт багатофункціонального призначення".

У "Хенсфорд-Україна" прокоментувати закиди на свою адресу відмовились.

Але раніше там обіцяли дослідити "кожен квадратний дециметр землі на Поштовій". Представник компанії Валерій Олійник розповідав ВВС News Україна, що не бачить проблем у бетонній плиті. Чи змінилась ситуація зараз, він говорити відмовився.

"Все нормально"

"Там все нормально, будівництво заморожено, призупинили будь-як роботи… багато людей мають якусь неправдиву інформацію... все зруйнували, нічого не робиться. Це неправда", - запевняв Віталій Кличко кореспондентів ВВС News Україна під час екскурсії на Поштовій.

За версією Кличка, ситуація з розкопками не така критична. "Після того, як буде вирішено питання, що ми далі робимо - експозицію чи музей, після цього ми маємо зробити план і рухатись далі", - заявив пан Кличко.

У 2015 році заступник голови КМДА Ганна Старостенко казала, що дати частину грошей на музей був готовий інвестор. Хто міг би профінансувати музей зараз - питання залишається відкритим. На думку пана Гусовського, до фінансування музею могли б долучитися і місто, і держава, і треба шукати меценатів.

Яким має бути музей?

Чіткої відповіді на питання, яким має бути музей, поки що немає. Археологи не закінчили дослідження і вони ще сподіваються вийти на давніші знахідки 10 століття.

"На Подолі ми знайшли унікальний археологічний об'єкт, коли можна і в одному століття побувати, і в іншому, ніби переміщаючись у часі", - каже Михайло Сагайдак.

Його ідея полягає у тому, що знахідки необхідно залишитись на своєму місці. Тому музей має бути саме на Поштовій.

Вчений порівнює знахідки на Поштовій з древнім римським містом Помпеями, де завдяки вулканічній лаві збереглись пам'ятки античної культури.

На Подолі вулкану, звісно, ніколи не було, але були яри. У роки високої води великі маси ґрунтів виносилися до Дніпра, покриваючи все "плівкою".

"Таке траплялися раз на 15-17 років. Людям доводилось переселятися, таке було життя. Але там хотіли жити, тому з часом вони поверталися", - розповідає вчений.

За його словами, на Подолі таких шарів замулення товщиною до півметра - 17. Там чудово збереглися будівлі та предмети з різних епох.

"На Подолі все це розкладено. Цей музей міг би пролити світло на невідому сторінку історію Києва", - каже пан Сагайдак. Він сподівається, що музей на Поштовій колись таки з'явиться.

Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.