Газова суперечка України і Росії: що сталося

Перемога над "Газпромом", яку Київ отримав у Стокгольмському арбітражі, та реакція російського газового гіганту породили запитання щодо транзиту російського газу до Європи територією України.

Після того, як 28 лютого було винесено рішення у суперечці, у якій на кону стояти десятки мільярдів доларів, "Газпром" відмовився відновлювати постачання газу до України і заявив, що розриває контракт із "Нафтогазом".

Цей крок "Газпрому", який за підсумковим рішеннями арбітражу, має сплатити 2,56 млрд доларів на користь "Нафтогазу", показав Україні і ЄС, що варто готуватися до можливої помсти.

Стокгольмський арбітраж: "Нафтогаз" домігся компенсації від "Газпрому"

То що ж сталося?

1 березня, наступного після рішення Стокгольмського арбітражу дня, "Газпром" заявив, що не постачатиме газ споживачам в Україні.

Він також знизив тиск у вході до української газотранспортної системи на 20%, поставивши під загрозу транзит до Європи.

Від листопада 2015 року "Нафтогаз" не купував газ у "Газпрому".

Проте згідно із попереднім рішенням арбітражу, винесеним у грудні 2017 року, "Нафтогаз" повинен купити до 5 млрд кубометрів газу у наступні два роки (до кінця контракту у 2019 - Ред.).

"Нафтогаз" здійснив передоплату за газ, але "Газпром" повернув гроші.

Відмова "Газпрому" збіглася у часі із періодом незвичайних холодів, що охопили Україну і більшу частину Європи на початку березня. Україна запровадила п'ятиденний режим надзвичайної ситуації, аби скоротити споживання газу.

3 березня президент Порошенко заявив, що кризу "вирішено" за допомогою ЄС і термінових поставок газу з Польщі, які покрили тимчасовий брак палива.

В Україні з газом вже все добре, навчання відновлять з понеділка

Що каже "Газпром"?

2 березня голова "Газпрому" Олексій Міллєр пояснив відмову постачати газ небажанням власним коштом "розв'язувати економічні проблеми України".

Він також звинуватив арбітрів у Стокгольмі у тому, що вони "керуються подвійними стандартами", а також про плани оскаржити їхнє рішення.

Його заступник Олександр Лебедєв пізніше підтвердив, що "Газпром" почав розривати контракти на постачання і транзит газу із Україною.

3 березня російський міністр енергетики заявив, що цей крок не становить "негайної" загрози газовому транзиту до Європи.

Чи заплатить "Газпром"?

Українські політики і оглядачі погоджуються, що врешті-решт "Газпром" таки заплатить, але це станеться дуже нескоро.

"Немає сумнівів, що "Газпром" підкориться обом арбітражним рішенням (щодо постачання і транзиту газу - Ред.)", - пише "Дзеркало тижня", зауважуючи, що міжнародне право дає "Нафтогазу" достатньо інструментів для примусу.

"Єдине питання - як це втілюватиметься на практиці і скільки часу на це піде", - пише тижневик.

"Ми їх дістанемо. Їхні активи в Європі всім давно відомі", - написав у Twitter міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Експерт Олексій Голобуцький заявив, що "Газпрому" варто готуватися до нових позовів із Європи і України щодо відмови постачати газ.

"Намагаючись викопати могилу для інших, "Газпром" успішно поховав себе 1 березня", - вважає експерт.

Російська преса також схиляється до того, що зухвалість "Газпрому" дорого йому коштуватиме.

"Експерти твердять, що розірвання контракту може створити проблеми для самого "Газпрому", - пише "Московский комсомолец". - Компанії навряд чи вдасться уникнути виплати компенсації "Нафтогазу".

Одностороннє розірвання контракту "загрожує російській газовій монополії не лише багатомільярдними штрафами, але й може зруйнувати комерційну репутацію", - вважає ліберальна "Новая газета".

Чи транзит газу під загрозою?

Українські ЗМІ сприймають поведінку "Газпрому" як "шантаж" і блеф, але не передбачають серйозних далекосяжних наслідків.

"Це загроза енергетичній безпеці України, але так само і безпеці Європи. Це показує, наскільки ненадійним є "Газпром" з точки зору будь-яких відносин", - каже економіст Борис Кушнірук.

Відомий журналіст Віталій Портніков вважає, що Кремль проявив "політичну короткозорість" піддавши сумніву "репутацію і надійність "Газпрому" і доцільність співпраці з ним у питанні про нові маршрути поставок".

Україна є головним варіантом транспортування російського газу до Європи, і може втратити значні доходи, якщо Москва припинить транзит, - зауважує газета "Сегодня".

Завершення будівництва другої гілки газопроводу "Північний потік" до Німеччини дном Балтійського моря може зробити цю загрозу реальністю. Проте українські коментатори сподіваються, що останні події переконають країни ЄС переглянути плани співпраці із "ненадійним" "Газпромом".

"Ультиматум "Газпрому" може або підвищити шанси погодити "Північний потік-2" (із країнами ЄС), або ще більше підірвати репутацію "Газпрому" як постачальника. Передбачити це неможливо", - твердить російське ділове видання "Ведомости".

Служба моніторингу BBC