"Ми відповімо ударом на удар": віч-на-віч з дипломатом з КНДР

    • Author, Джон Садворт
    • Role, BBC, Пхеньян

Два дні тому я стояв на площі Кім Ір Сена у центрі Пхеньяна і спостерігав, зі змішаними почуттями хвилювання і тривоги, як переді мною проходить гігантський військовий парад збройних сил Північної Кореї.

Коли я повернувся на те ж саме місце сьогодні, я побачив абсолютно порожню площу, за винятком кількох держслужбовців, що йдуть пішки, та одного химерного автомобіля - що, загалом, досить барвисто ілюструє ситуацію з вуличним рухом - точніше, його майже повною відсутністю, - у цьому ізольованому великому місті, яке потерпає від санкцій.

Куратори, яких мені надала влада Північної Кореї, супроводили мене сходами до дверей міністерства закордонних справ, і незабаром я вже сидів віч-на-віч із заступником голови відомства Хан Сонг-Рьолем.

Чи були серед озброєнь, представлених на параді, нові міжконтинентальні балістичні ракети (МБР), як стверждували деякі аналітики, запитав я його.

"Дорогий Вищий Керівник Кім Чен Ин у своєму історичному новорічному зверненні цього року сказав, що ми знаходимося на фінальному етапі підготовки до запуску МБР", - відповів він.

"Я не є експертом у воєнній галузі, - продовжив мій співрозмовник. - Але я сподіваюся, що МБР була серед ракет, показаних на параді".

За його словами, КНДР потребує подібної зброї - "щоб захистити наш уряд і наш лад від загроз і провокацій з боку США".

У відповідь на запевнення президента США Дональда Трампа, що Північній Кореї не дозволять розробляти ядерну зброю, Хан Сонг-Рьоль повідомив: "Згідно з нашим власним розкладом, ми будемо проводити все нові випробування на щотижневій, щомісячній та щорічній основі".

"Необачний шлях"

Протягом багатьох років Північну Корею сприймали як країну, яка вдається до провокацій і балансує на межі війни з метою підвищити напругу і таким чином домогтися для себе стратегічної переваги.

Це дає їй можливість виторгувати собі різні поступки у дипломатичній та економічній сферах шляхом переговорів про зменшення напруженості, лише для того, щоб через деякий час зректися власних зобов'язань щодо роззброєння.

Це повторюється щоразу, і з кожним новим циклом, на кожному етапі Північна Корея ще на один крок наближається до своєї заповітної мети стати повноцінною ядерною державою.

Однак, хоча навколишній світ - і в першу чергу найближчі сусіди КНДР - і відчуває глибоку стурбованість з приводу нинішнього стану її ядерної програми, войовничу риторику країни рідко сприймають серйозно.

Якщо читати між рядків, то неважко побачити, що здебільшого ця войовничість завжди умовна, щедро приправлена ​​усілякими "якщо" і "проте" - точнісінько як це було сьогодні.

"Якщо США підуть своїм необачним шляхом і вдадуться до використання військових засобів, то це буде означати, з першого ж дня, початок тотальної війни", - сказав мені Хан Сонг-Рьоль.

Разом з тим інтерв'ю містить натяк на появу нового тривожного елемента непередбачуваності.

Нещодавнє розпорядження президента Дональда Трампа про ракетний удар по сирійському аеродрому вочевидь збентежило Пхеньян, і тепер є загроза можливого удару у відповідь не лише в разі атаки на Північну Корею, а і, як дає зрозуміти мій співрозмовник, у разі її планування:

"Якщо США зроблять замах на наш суверенітет, то це спровокує нашу негайну реакцію у відповідь, і якщо вони планують військовий напад на нас, ми відповімо випереджувальним ядерним ударом у нашому власному стилі і нашими методами".

Однак, незважаючи на риторику з обох сторін, реальні ризики, як вважає більшість спостерігачів, все ж поки що є обмеженими.

Для США і їхніх союзників війна несе незліченні ризики, і хоча Вашингтон стверджує, що не виключає жодних опцій, сигнали, які вони надсилають, вказують на те, що найбільш вірогідним варіантом розвитку подій залишається дипломатія і посилення санкцій.

На разі, втім, залишається неясним, як саме ці методи, які вже не раз зазнали невдачі в минулому, змусять найтоталітарнішу з усіх держав відмовитися від своєї ядерної зброї.

Заступник голови МЗС Північної Кореї Хан Сонг-Рьоль цілком недвозначно дав мені зрозуміти, що його країна винесла уроки з нещодавньої історії, зокрема з ініційованих США спроб змінити режим в Іраку та Лівії.

"Якщо баланс сил порушиться, то початок війни є неминучим і невідворотним, - сказав він. - Якщо у однієї сторони є ядерна зброя, а в іншої - ні, і якщо між ними погані відносини, війна неодмінно розпочнеться".

"Це урок, який показує реальність у країнах на Близькому Сході, таких як Лівія і Сирія, де люди страждають від величезного лиха", - додав заступник міністра.

"Табори для політв'язнів - вигадки"

У самому Пхеньяні в іноземних журналістів немає майже жодної можливості побачити справжнє життя людей, адже прес-тури ретельно зрежисовані і жорстко регламентовані.

Абсолютно поза межами досяжності, як показують надійні свідчення, розташовані величезні політичні в'язниці, куди кидають всіх дисидентів і опонентів системи, незалежно від ступеня тяжкості їхньої провини перед режимом.

Замість того, щоб розробляти ядерну зброю, питаю я свого співрозмовника, чи не було б корисніше для Північної Кореї зайнятися поліпшенням життя власного народу, почавши, скажімо, із закриття цих "гулагів"?

"Ми не дозволимо нікому зі сторони критикувати наш соціалістичний лад, і ми віримо у той вибір, який ми зробили, - відповідає Хан Сонг-Рьоль. - Народні маси стоять у самому центрі нашої держави, і їхня безпека і права людини гарантовані".

"Що ж стосується так званих таборів для політичних в'язнів, які ви щойно згадали, - продовжив він, - то це вигадки, сфабриковані нашими ворогами, які були потім поширені їхніми послідовниками з метою демонізувати нашу країну".

Сигнал зрозумілий.

Мілітаризована й ізольована, Північна Корея має право йти власним шляхом, і Хан Сонг-Рьоль, схоже, переконаний у тому, що ніхто не зможе її зупинити.

Досі їм вдавалося довести вірність цього переконання.