У "Греммі" відкинули звинувачення в расизмі

Навіть Адель застала зненацька її перемога у номінації за найкращий альбом року на ‎цьогорічній церемонії "Греммі" - перемога, що, як вважали, мала дістатися Бейонсе.‎

‎"Я не можу прийняти цю нагороду", - заявила Адель, розламавши (випадково) статуетку навпіл.‎

Звісно, вона прийняла її, попи заяви, що Бейонсе більше заслужила на цю нагороду.‎

Та цей випадок лише посилив звинувачення на адресу "Греммі" в расизмі і послідовному ‎відкиданні темношкірих артистів в угоду білих.‎

За останні 10 років лише один темношкірий виконавець удостоївся нагороди за найкращий ‎альбом року - однієї із найпрестижніших у "Греммі". Це був Гербі Генкок, і отримав він її за ‎альбом "River" - добірку каверів на композиції білого фолк-виконавця Джоні Мітчелла.‎

У десятиріччя до того справи виглядали краще: Outkast, Лорін Гілл і Нора Джонс везли додому ‎статуетки за найкращі альбоми.‎

Чи справді у "Греммі" існують проблеми із расизмом? За словами президента премії Ніла ‎Портнова - ні.‎

‎"Я не думаю, що існує якась расова проблема, - заявив він у інтерв'ю Pitchfork. - Пам'ятайте, що ‎це нагорода, що присуджується за результатами голосування. Тож коли ми говоримо про ‎‎«Греммі» - це не одна особа, це 14 тисяч членів Академії (звукозапису. - Ред.)".‎

‎"Ми на 100% гарантуємо: це демократичний вибір більшості. Тож хтось отримує чи не отримує ‎‎"Греммі" в результаті голосування", - заявив він.‎

Та критиків ці слова не вразили.‎

‎"Добросовісні люди часто не розуміють, як виглядає систематичний расизм, - написав ‎минулого року, після того, як Тейлор Свіфт перемогла Кендріка Ламара у номінації за найкращий ‎альбом, музикознавець Джон Віланова. - Ось так і виглядає систематичний расизм".‎

За його словами, темношкірих виконавців висувають на «темношкірі» номінації, як-от ‎найкращий альбом у жанрі сучасної міської музики (який узяла Бейонсе) чи найкращий виступ ‎у жанрі R&B (який узяла її молодша сестра Соланж).‎

Сама Соланж висловилася після цьогорічного програшу своєї сестри. У пізніше видаленому твіті ‎вона написала: "Створюйте власні комітети, будуйте власні інституції, давайте нагороди своїм ‎друзям, винагороджуйте себе, і будьте тим золотом, яке бажаєте отримати, дівчата".‎‎

Тим часом активіст Кевін Повелл припустив, що альбом Lemonade Бейонсе, що підіймає теми ‎расизму, поліцейського насильства і прав жінок, викликав почуття дискомфорту у членів ‎Академії звукозапису, що голосували на "Греммі", бо був "безкомпромісно чорним".‎

‎"Ми й досі країна, що не хоче так прямо мати справу із правдою", - заявив він CNN.‎

‎"Альбом Адель - сильний, та це просто пісні про любов. Він безпечний і не контроверсійний, він ‎не піднімає нічого нового - як загалом і виборці "Греммі", коли мова йде про обирання ‎переможців конкретно цієї нагороди", - сказав він.‎

Із іншого боку, "Греммі" і не зобов'язана відзначати культурний внесок альбому Бейонсе - яким ‎би беззаперечним він не був.‎

І говорячи суто про комерційну сторону, альбом "25" Адель був найбільш успішним альбомом ‎серед конкурентів - його примірників продали удев'ятеро більше, ніж альбому Бейонсе.‎

Та тут набагато важливіше розуміння того, що внесок темношкірих виконавців у музику - ‎недооцінений. Френк Оушен, Каньє Вест і навіть Джастін Бібер саме з цієї причини ‎проігнорували цьогорічну церемонію "Греммі".‎

І якщо організатори не зроблять щось, щоб виправити цей расовий баланс, уся нагорода може ‎стати неактуальною.‎

Та, зрештою, чи справа дійсно у нагородах? Потужний перформанс Бейонсе на цьогорічній ‎церемонії зробив значно більше для її альбому Lemonade, ніж могла зробити ще одна статуетка ‎в її й так численній колекції.‎

Після недільної церемонії продажі Lemonade зросли у чотири рази, тоді як продажі альбому ‎Адель - ледь подвоїлися.