Борис Варґа балканський кореспондент Бі-Бі-Сі

	Боснія і Герцеговина найбільше постраждала від війни, сліди якої - як на цих балконах - видно й досі

Балканський кореспондент української служби Бі-Бі-Сі, тобто я, Борис Варґа, побував в нових незалежних державах колишньої Югославії і подивився, як живуть південнослов’янські народи 16 років після падіння комунізму.

Читати про Хорватію

Читати про Чорногорію

Боснія та Герцеговина - республіка колишньої Югославії, яка - у першій половині дев'яностих років - найбільше постраждала від збройних конфліктів. Головною причиною руйнувань були тертя між трьома народами – сербами, хорватами та боснійцями (себто мусульманами), – кожні з яких після розвалу Югославії бачили себе господарями Боснії.

Конфлікт закінчився після міжнародного втручання ООН та НАТО, а ця колишня югославська республіка і досі перебуває під протекторатом Євросоюзу.

Релігійний поділ

Боснія та Герцеговина – єдина країна у Європі, поділена виключно за релігійною приналежністю між католиками, православними та мусульманами. “Зіткнення цивілізацій” – кажуть про неї.

І це дуже відчутно - по дорозі в столицю Сараєво перед нами чергуються мечеті, церкви, костели.

	Ресторани-ажджиниці подають страви явно східного походження

По ресторанах із специфічною східною кухнею, так званих Ажджиницях, можна почути місцеві боснійські народні пісні - севдалинки.

Шість кульок, як в Сараєві

Колись Сараєво було найбільш багатонаціональним містом у комуністичній Югославії. Після війни та облоги, яка тривала 4 роки – це навіть довше, ніж блокада Ленінграду у Другій світовій війні, - Сараєво поділили на боснійську - себто мусульманську - та сербську частини. Більшість мешканців столиці, майже 70 відсотків, все ж таки становлять мусульмани.

У Сараєво я зайшов у гості до Хаіри - місцевої боснійки-мусульманки, яка пережила облогу міста. Для Бі-Бі-Сі Хаіра розповідає про Сараєво:

	Історичний центр Сараєво: по вивісках видно, в якій ви частині

“Існують два міста Сараєво: сербське та мусульманське. Фізично різницю можете побачити по релігійних об’єктах та вивісках на магазинах. Серби пишуть кирилицею, мусульмани й хорвати - латинкою. Під час війни було страшно жити в місті. Сербська армія щодня бомбувала будинки й стріляла снайперами. Але як бачите, ми вижили і намагаємося пробачити, але не забути”.

Середня зарплата у Боснії та Герцеговині - 300 євро, а валюта – конвертована марка, що також нагадує про існування протекторату міжнародної спільноти.

Європа чи подальша балканізація?

Головною перешкодою вступу Боснії та Герцеговини до Євросоюзу є наслідки воєнних руйнувань та брак інвестицій, які пов’язують із небажанням тих трьох народів – сербів, хорватів та мусульман – жити разом в одній країні. Це перш за все заважає процесу схвалення рішень щодо запровадження політичних та економічних реформ.

Журналіст щоденної боснійської газети “Аваз” Сеад Нуманович сказав Бі-Бі-Сі, що Боснія й Герцеговина зараз на перехресті: “Боснія знаходиться на шляху євроінтеграції, але цьому загрожує продовження незакінченого югославського сценарію подальших територіальних поділів.
Як відомо, Боснія та Герцеговина складається із двох територіальних частин: Республіки сербської та Федерації хорватів та боснійців. У разі, якщо Республіка сербська захоче стати незалежною, і хорватська автономія у Федерації може висловити бажання стати самостійною. Такі тенденції найбільше заважають налагодженню миру і розвитку Боснії й Герцеговини”.

	Такі жахіття, як геноцид у Сребрениці, люди намагаються пробачити, але не забути

Отож, Боснія й Герцеговина обирає між європейським об’єднанням та югославським розпадом. Люди тут найбільше постраждали від війни й важко забувають її жахи.

Позитивом у випадку міжнародного втручання у конфлікт у Боснії вважається і те, що, порівняно з іншими югославськими республіками, за 12 років міжнародного протекторату зроблено чимало реформи західного зразка - хоча часто і під тиском, - що може позитивно позначитися на прискорені темпів інтеграцій Боснії та Герцеговини до НАТО та Європейського Союзу.