Борис Варґа балканський кореспондент Бі-Бі-Сі

	Борис Варґа, балканський кореспондент Бі-Бі-Сі, вирушає в дорогу

Від розвалу колишньої соціалістичної Югославії минуло 16 років. Югославія, яку в колишньому СРСР пам’ятають як острів мало не капіталізму та добробуту у комуністичному світі, розпалася на шість незалежних держав.

Початком дев’яностих років, незважаючи на високий рівень життя та розвинений приватний капітал, регіон колишньої Югославії зазнав збройних конфліктів, через які лише одна Словенія сьогодні є членом НАТО та Європейської спільноти.

Наслідки війни на просторах колишньої Югославії були такими сильними, що країни Прибалтики, середньої Європи, разом із Румунією та Болгарією, які наприкінці вісімдесятих років були помітно нижче економічного рівня Югославії, стали частиною європейської сім’ї, в той час як більшість республік колишньої Югославії і далі намагаються подолати труднощі воєнних руйнувань та перехідного періоду.

Гуд бай Югославія

Три роки тому назва „Югославія” назавжди зникла з карти Європи. За понад 80 років свого існування Югославія - держава південних слов’ян -реформувалася 5 разів і поміняла усі форми сучасного державного правління від монархії, однопартійної системи до парламентської республіки. Регіон колишньої Югославії мовою дипломатії сьогодні називають Західні Балкани.

	Хорватія непогано заробляє на туризмі, але ще не відновила рівень 80-х

Я, балканський кореспондент української служби Бі-Бі-Сі Борис Варґа, побував в нових незалежних державах колишньої Югославії і подивився, як живуть південнослов’янські народи 16 років після падіння комунізму.

Хорватія – країна Адріатичного моря, казкових островів та вина.

По дорозі до столиці – Загреба – проїжджаємо через краї, які в минулому були під правлінням Австро-Угорської монархії, що помічається по архітектурі церков й рівних строго організованих вулиць.

Незалежність від комуністичної Югославії Хорватія проголосила 8 жовтня 1991 року. Але 4.5-мільйонній Хорватії не вдалося здобути державу без збройного конфлікту. В центральній та східній Хорватії етнічні серби також проголосили автономні території, внаслідок чого розпочалася війна, а Хорватію покинули сотні тисяч переважно сербських біженців.

У Східній Хорватії воєнних поневірянь також зазнала найстарша українська діаспора русинів-українців.

	Українська греко-католицька церква зі слідами обстрілу

Гріхи не пускають

Серед країн колишньої Югославії, окрім Словенії, яка до ЄС вступила у 2004 році, Хорватія є найрозвиненішою країною та кандидатом за членство в ЄС. Але наслідки збройних конфліктів є головною перешкодою вступу Хорватії до НАТО та Європейської спільноти. А ще - питання повернення біженців, співпраця з Міжнародним трибуналом з воєнних злочинів у колишній Югославії та боротьба із корупцією.

Національна хорватська валюта називається куна, а пересічна зарплата у Хорватії - найбільша в регіоні. У липні 2007 року вона становила 650 євро.

Все ж таки, чимало хорватів вважає таку зарплату маленькою порівняно із високими цінами. Хорватка Таня працює продавщицею в магазині. У розмові для Бі-Бі-Сі, вона головною проблемою у Хорватії вважає низькі зарплати: „У Хорватії ціни західно європейські, а зарплата східно європейська. Дорого обходиться платити рахунки та комунальні послуги". Вона вважає, що добре мати свою власну державу, але самостійність вимагає і відповідальність політиків.

Туристична куна

Хорватія - перш за все туристична країна. Адріатичне узбережжя в Хорватії займає майже 800 кілометрів, яке щороку відвідують 8.5 мільйонів іноземних туристів. Хорватія останні роки від туризму заробляє майже 6 мільярдів євро. Але це мало порівняно із тим, скільки Хорватія заробляла у колишній Югославії.

Головною причиною меншого заробітку від туризму є побоювання туристів відвідувати країну, яка зазнала війни, та брак інвестицій. Згідно із статистикою, очікується, що 2011 року хорватський туризм досягне прибутку кінця вісімдесятих років і становитиме майже 10 мільярдів євро.

На Адріатичному морі понад тисячу (1 185) казкових островів, а любителі вина можуть спробувати місцеві делікатесі морських страв, біле вино - Жлахтина, Мальвазія, - та червоне – Борґоня та Теран.

НАТО-перспективи

Політики в Загребі сподіваються, що Хорватію буде залучено до НАТО 2008 року разом із Македонією та Албанією, а до ЄС у наступному розширенні, нібито 2010 року.

Бізнесмен із Загребу Іво розказав Бі-Бі-Сі, що Брюссель має рацію, коли попереджає Загреб про необхідність реформ в правосудді: "Серйозні проблеми, що гальмують торгівлю у Хорватії, є складна бюрократія та погана робота суддів. Хорватія як держава має також багато боргів, і невідомо, як це в майбутньому позначиться на економіці країни".

Хорватія та Україна - друзі-ровесники: Загреб один серед перших визнав незалежність України, а Київ - Хорватії.