Пушинка - подарунок для Кеннеді від Хрущова

За часів холодної війни радянський лідер Микита Хрущов і президент США Джон Кеннеді регулярно обмінювалися листами. І не тільки.

Незважаючи на ворожі відносини двох країн, Хрущов і Кеннеді дарували один одному подарунки.

Один із них - цуценя на прізвисько Пушинка, чия мати Стрілка була однією з двох перших собак, які вирушили в космос і повернулися на Землю.

"Моя мати розповіла кумедну історію, - згадує Керолайн Кеннеді, посол США в Японії, а 50 років тому дитина, яка зростала в Білому домі. - Вона сиділа поруч із Хрущовим під час урочистого обіду у Відні. У якийсь момент у неї вичерпалися теми для розмови, і тоді вона поцікавилася долею Стрілки, собаки, яку росіяни відправили в космос".

"Під час розмови моя мама запитала про цуценят Стрілки. А через кілька місяців нам привезли цуценя, і мій батько навіть не мав уявлення, звідки з'явився цей собака. Він не міг повірити, що все це відбулося завдяки моїй матері", - розповіла пані Кеннеді.

В офіційному сертифікаті реєстрації Пушинка була названа "безпородною", або попросту дворнягою.

За словами Керолайн Кеннеді, Пушинка була милою і пухнастою, що цілком відповідало її російському прізвиську.

У листі Кеннеді подякував Хрущову за подарунок.

Суперництво

"Дуже цікаво побачити душевний характер листування двох людей, які знають, що вони - наймогутніші люди в світі", - каже історик Мартін Сандлер, який нещодавно опублікував низку листів Кеннеді.

Однак, за його словами, в той же час "у всьому листуванні видно бажання кожної зі сторін показати свою перевагу".

Кеннеді обіцяв відправити людину на Місяць до кінця 1960-х років і "розлютився, як і більшість американців, коли був запущений "Спутник", каже історик, згадуючи про те, як СРСР запустив на орбіту 4 жовтня 1957 перший штучний супутник Землі.

Той факт, що мати Пушинки, Стрілка, та інший собака, Білка, були першими живими істотами, які вирушили на орбіту і повернулися на Землю, також підкреслював, що в космічних перегонах СРСР випереджав США.

Досить швидко Пушинка зуміла обжитися в Білому домі, згадує Трейфс Брайант, один із співробітників адміністрації президента, який наглядав за чотириногими вихованцями.

"Пушинка вміла підійматися сходами в будиночок для ігор Керолайн. А потім вона з'їжджала з гірки, - розповів Брайант. - Президент Кеннеді запитав мене, як я навчив її цьому... Я сказав президенту Кеннеді, що на кожну сходинку клав арахіс. Він розсміявся, коли я показав йому фотографії".

"Керолайн одного разу сказала мені: "Брайант, не годуйте Пушинкуи арахісом. Ветеринар сказав, що це для неї шкідливо". І я перестав це робити", - згадує колишній співробітник Білого дому.

"Пупніки"

Один з собак Кеннеді - пес Чарлі - захопився Пушинкою.

"Я була така щаслива, коли у неї і мого вельш-тер'єра з'явилися цуценята - Блекі, Уайт Тіпс, Баттерфляй і ще один, - розповіла Каролін Кеннеді. - А останнє цуценя, до речі, звали Стрікер".

Президент Кеннеді прозвав цуценят "папніками" (схрестивши слова pup (цуцик) і sputnik) і, за спогадами Брайанта, постійно розпитував про них: "Як довго цуценята живуть із закритими очима? Коли вони перейдуть на тверду їжу? Коли вони почнуть ходити? Коли вони зможуть виходити грати на галявину? У них буде коротке чи довге хутро?"

Одного разу Кеннеді попросив Брайанта взяти Пушинку і її цуценят в резиденцію президента на півострові Кейп-Код, щоб зробити дітям сюрприз.

"Пані Кеннеді сказала мені,... що це єдина можливість для дітей пограти з цуценятами. Усіх чотирьох цуценят роздали перед поверненням дітей в Білий дім. Пушинка за ними дуже сумувала", - згадує Брайант.

Близько п'яти тисяч осіб звернулися в Білий дім з проханням подарувати їм цуценят. Баттерфляй і Стрікер вирушили до дітей на Середній Захід, Уайт Тіпс і Блекі були подаровані друзям родини Кеннеді.

А сама Пушинка стала проводити менше часу, граючи з членами сім'ї американського президента.

"Мабуть, Пушинка, що виросла в науковій лабораторії, була дуже збудливою, вона стала занадто нервувати. Після цього я нечасто її бачила", - додала Керолайн Кеннеді.

Корисно для політики

Відносини між Кеннеді і Хрущовим продовжували розвиватися завдяки тому, що обидва політики перебували на постійному зв'язку, дуже часто - секретному.

За словами сина Микити Хрущова Сергія, який зараз живе в США, його батько вважав, що "це приємно для сім'ї і корисно для політики".

"Мій батько хотів будувати мости між людьми... вони спілкувалися регулярно, оскільки обидва хотіли знизити напруженість у світі і зупинити випробування ядерної зброї", - говорить Сергій Хрущов.

Син Хрущова спростовує твердження ЗМІ про те, що його батько нібито ставився до Кеннеді як до слабкого і недосвідченого політика.

Насправді, за його словами, Микита Хрущов поважав американського президента за те, що під час саміту у Відні в 1961 році Кеннеді не переривав переговорів для консультацій зі своїми радниками.

"Моєму батькові подобалося розуміння Кеннеді міжнародної політики. Не держдепартамент, а сам президент диктував політику", - говорить Сергій Хрущов.

У жовтні 1962 року, через 16 місяців після зустрічі у Відні (і Пушинки у подарунок) США і СРСР опинилися на порозі ядерної війни.

США отримали фотографії, які підтверджують інформацію про розгортання на Кубі радянських ракет і ядерної зброї, здатної досягти Вашингтона та інших американських міст.

Зрештою Хрущов погодився демонтувати ракетні установки і повернути їх в СРСР.

У відповідь Кеннеді пообіцяв, що США не будуть вторгатися на Кубу і знімуть морську блокаду острова.

Після Карибської кризи, говорить Сергій Хрущов, обидва лідери заявили про новий підхід у відносинах між двома країнами: "Кожен з нас захищає свої цінності, але є між нами і спільне: ми хочемо зберегти мир і будемо разом працювати для досягнення цього".

Історик Мартін Сандлер також вважає, що спілкування між двома лідерами, включно з подарунками, такі як собака Пушинка, мало колосальний вплив.

"Зрештою, саме це і врятувало світ від ядерного знищення", - вважає Сандлер.