Чому водії та велосипедисти ненавидять одне одного?

Одна британська автомобілістка нещодавно похвалилась у Twitter, що збила велосипедиста. Невже на дорогах іде війна між людьми на двох і на чотирьох колесах?

Тобі Гоклі брав участь у 160-кілометровому велопробігу "Боудікка", коли його збила машина. Велосипедист полетів у живу загорожу, а водій навіть не зупинився. На щастя, кущі пом’якшили удар, і Гоклі відбувся синцями.

Здавалося б, нехороша, але не така вже й рідкісна ситуація. Однак найбридкіше сталося згодом.

Молода жінка написала у соцмережі: "Недавно збила велосипедиста. У мене більше прав на дорогу – він же навіть транспортного податку не платить! # Bloodycyclists".

Цей пост моментально розійшовся мережею, а велери почали масово використовувати хештег #bloodycyclists – "чортові велосипедисти".

Наприклад, користувач @lennyshallcross написав: "Я – #bloodycyclists, який просто хоче пересуватись по Лондону. Не хотілося б щодня ризикувати життям, їдучи на роботу".

Крім того, обурені велосипедисти встановили особу жінки і повідомили про цей випадок її роботодавця, а також поліцію.

Поліція Норвіча сконтактувалася з винуватицею через той самий Twitter і закликала її з’явитись з повинною.

"До нас дійшли твіти про ДТП з велосипедистом. Радимо якомога швидше прийти до поліцейської дільниці і повідомити про інцидент", – написали поліцейські.

Наразі особи обох учасників ДТП встановлені, ведеться розслідування.

Галас довкола горезвісного твіта засвідчив, що на британських дорогах існує серйозний конфлікт, а стосунки між водіями та велосипедистами далекі від приязних.

Велосипедистів в британських містах останнім часом побільшало, і це змінило динаміку дорожнього руху. У заторах велосипед – часто найшвидший засіб пересування: просуватися між машинами йому легше, ніж мотоциклу.

А водії не завжди їх бачать. Або забувають глянути в дзеркало заднього огляду. Або вантажівка блокує дорогу так, що навіть велосипедом її не об’їдеш.

Не дивно, що велосипедисти і водії часто обмінюються лайкою.

Шотландські велосипедисти зараз вимагають ухвалити закон, за яким вина за аварію автоматично лягає на водія. Великобританія – одна з п'яти європейських країн (разом з Кіпром, Мальтою, Румунією та Ірландією), у якій не передбачена "сувора відповідальність" за ДТП з велосипедистами.

Реакція велоспільноти на норфолкський твіт засвідчила, що в соцмережах наростає бажання карати водіїв, які ставлять велерів під удар.

"Це досить поширене явище: багато велосипедистів носять на шоломах камери і виставляють у мережі фото номерних знаків і відео з антисоціальною поведінкою водіїв", – каже спортивний журналіст Карлтон Рейд.

Наприклад, деякі водії навмисне лякають велосипедистів. "Багато хто потрапляв в ситуацію, коли його підрізали або спеціально проїжджали дуже близько, щоб полякати. Інколи люди навіть травмуються через це", – каже Рейд.

За даними Королівського товариства з боротьби із аваріями, 2011 року на британських дорогах загинули 107 велосипедистів, і понад 3000 були серйозно поранені.

Але є й інший бік справи. Велосипедисти теж, на думку багатьох водіїв, систематично порушують правила: не зупиняються на світлофорах, несподівано зістрибують з тротуарів, не подають сигналів і не гальмують перед пішохідними переходами.

Автомобілісти та велосипедисти відчувають одне до одного "глибоку взаємну антипатію", каже автомобільний журналіст Квентін Вілсон.

"І в тій, і в тій категорії є меншість, яка поводиться агресивно, – вважає він. – І через це обидві групи перебувають у стані війни".

Критикувати велосипедистів в нас час вважається не дуже політкоректним, але в приватних розмовах багато хто лає велерів.

Джон Гріффін, власник фірми таксі Addison Lee, вважає, що дороги нині надто завантажені, щоб пускати на них ще й велосипедистів. "Пора їм сказати: хочете бути з нами – пройдіть курси і платіть дорожній податок".

Вілсон ставиться до проблем велосипедистів з більшим розумінням. Але описує типаж, який водії ненавидять: тих, хто "носить лайкровий одяг і спортивні окуляри, не зупиняється на червоне світло, їздить по тротуарах, а на односторонніх вулицях суне проти напрямку руху".

Велосипедисти відповідають на це, що порушники просто є більш помітними. Мовляв, водії у заторі мають багато часу на те, щоб роздивитися, як проскакує на червоне світло окремий несвідомий велосипедист.

А от чи справедливий закид, що велосипедисти не платять транспортного податку? Рейд, який веде блог з іронічною назвою ipayroadtax.com – "я плачу дорожний податок", вважає, що ні.

В реальності "дорожнього податку" не існує, каже він. Дороги будуються та ремонтуються коштом усіх громадян – через загальнодержавні й місцеві податки. А додатковий транспортний акциз, який платять автомобілісти, є по суті податком на вихлопні гази.

А велосипеди не виділяють CO2, до того ж, багато велосипедистів мають власні авто і акциз справно платять.

Хай там як, але треба визнати: хоча обидві сторони поводяться не ідеально, вони все-таки перебувають в нерівноцінних умовах. Водій все-таки захищений корпусом авто, в той час як велосипедист – ні.

"Їздити на велосипеді досить ризиковано, – каже Роб Спеддінг, редактор журналу Cycling Plus. – У небезпечній ситуації на вас насуваються кілька тонн металу. І це може закінчитися смертельно".